8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3096/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" (08162, Київська обл., Фастівський р-н, с. Чабани, вул. Одеське шосе, 8; код ЄДРПОУ: 30728887)
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - Бенденжука Л.О., посвідчення №2662;
відповідача - Ткача О.О., довіреність від 12.08.2025.
02.09.2025 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1", в якій просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" на користь Харківської міської ради 12 384 436,13 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за №94066710002, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 185 766,54 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 940667100022, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2025 позовну заяву (вх.№3096/25 від 02.09.2025) Харківської міської ради залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, в оригіналі.
09.09.2025 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 04.09.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№20654 від 09.09.2025) разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2025 прийнято позовну заяву (вх.№3096/25 від 02.09.2025) Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3096/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08.10.2025.
29.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22439 від 29.09.2025).
У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач не порушував будь-яких договірних зобов'язань, а позивач жодного разу з 2006 року та по подання позовної заяви не звертався до відповідача щодо неправильності нарахування та сплати орендних платежів, будь-якого листування між позивачем та відповідачем щодо несплати орендарем у повному обсязі орендної плати, з вимогами про сплату орендної плати у повному обсязі за період 2017 - 2022. Більше того, позивач жодного разу після укладання Додаткової угоди до Договору оренди землі не звертався до відповідача з пропозицією переглянути розмір орендної плати.
07.10.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23218 від 07.10.2025).
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором відповідно до вимог ЗУ «Про оренду землі». Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Харківська міська рада зазначає, що обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, не є зміною розміру орендної плати, визначеного п.9 договору оренди землі. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата). Умовами договору оренди не передбачено обчислення розміру орендної плати з урахування з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим обчислення розміру орендної плати повинно здійснюватися з урахуванням індексу інфляції.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 відкладено підготовче засідання на 22.10.2025.
14.10.2025 до суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№23906 від 14.10.2025).
У запереченні представник відповідача зазначив, що за весь період дії договору позивач не звертався до відповідача із питаннями щодо неправильності нарахування та сплати орендної плати відповідачем. Таким чином, у відповідача і не виникало питань щодо зміни орендної плати, а тому вказана позивачем судова практика не може стосуватись справи, що розглядається.
Разом з цим, як стверджує представник відповідача, будь-які зміни в договір, що стосуються, зокрема, зміни орендної плати, її індексації, індексації нормативно грошової оцінки можуть переглядатися сторонами та зміни вносяться письмовій формі.
22.10.2025 до суду надійшло клопотання представника Харківської міської ради Жилко С.Е. (вх.№24527 від 22.10.2025) про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд прийняти заяву Харківської міської ради про зменшення розміру позовних вимог у справі №922/3096/25 та розглядати позовні вимоги Харківської міської ради у наступній редакції:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» на користь Харківської міської ради 3 491 829,90 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 №940667100022, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 52 377,45 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 клопотання представника Харківської міської ради Жилко С.Е. (вх.№24527 від 22.10.2025) про зменшення розміру позовних вимог задоволено. Прийнято клопотання представника Харківської міської ради Жилко С.Е. (вх.№24527 від 22.10.2025) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Вирішено розгляд справи продовжувати з урахуванням зменшення позовних вимог.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання на 05.11.2025.
04.11.2025 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№25628 від 04.11.2025).
В поясненнях представник відповідача наголосив, що позивач жодного разу з 2006 року та по подання позовної заяви не звертався до відповідача щодо неправильності нарахування та сплати орендних платежів. Немає жодного листування між позивачем та відповідачем щодо несплати орендарем у повному обсязі орендної плати, з вимогами про сплату орендної плати у повному обсязі за період 2017 - 2022. Більше того, позивач жодного разу після укладання додаткової угоди до договору оренди землі не звертався до відповідача з пропозицією переглянути розмір орендної плати.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.12.2025.
Присутній в судовому засіданні 10.12.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, який приймав участь в судовому засіданні 10.12.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 10.12.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.
На підставі рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 №247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об'єктів», 13.04.2006 між Харківською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «НОВА ЛІНІЯ» (в подальшому змінено організаційно-правову форма на Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1») (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 13.04.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за №940667100022 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору оренди землі Орендодавець на підставі рішення XLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 №247/06 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об'єктів» надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, пр. Гагаріна (ріг Мерф'янського шосе).
Вказаній земельній ділянці загальною площею 1,8903 га по просп. Гагаріна (нова назва - Аерокосмічний) (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові присвоєно кадастровий номер 6310138800:10:020:0014.
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою №807/06 від 07.02.2006 становить 9 554 986 грн.
Відповідно до п.8 Договору оренди землі було укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007, на період експлуатації до 31.12.2030. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до абз.2 п.9 Договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 31.12.2007 становить 30 814,83 грн.
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, внаслідок інфляції - щорічно.
Відповідно до п.36 Договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
18.08.2008 між Харківською міською радою та ЗАТ «НОВА ЛІНІЯ» укладено додаткову угоду до Договору, зареєстровану 14.10.2008 за №940867100074 (надалі - Додаткова угода).
Пунктом 5 Додаткової угоди встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №2054/08 від 26.06.2008 становить 28 929 316 грн.
Абзацом 2 пункту 9 Додаткової угоди передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №786/8 від 11.07.2008 на рік становить 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 2 314 345,28 грн, або в місяць 192 862,11 грн.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.08.2025 №16789/5/20-40-04-07-12, ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:10:020:0014 загальною площею 1,8903 га.
За даними податкових декларацій з плати за землю ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за земельну ділянку площею 1,8903 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 3 308 009,84 грн., за 2018 рік - 3 308 009,84 грн., за 2019 рік - 3 308 009,88 грн., за 11 місяців 2020 року - 4 747 760,64 грн., за 2021 рік - 5 478 996,74 грн., за січень-лютий 2022 року - 1 004 483,76 грн. орендної плати.
Як стверджує позивач, спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості за договором оренди землі від 13.04.2006 №940667100022 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 3 491 829,90 грн.
В свою чергу відповідач, на підтвердження відсутності заборгованості надав довідки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи від 02.12.2022 №28032, від 23.11.2023 №53495/31-00-02-20-Е, від 29.11.2024 №34641/5/31-00-13-20-Е, від 15.05.2025 №202515/31-00-13-02-20-Е, які було отримано відповідачем для участі у публічних закупівлях і де зазначено, що ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Також, на підтвердження відсутності заборгованості відповідач надав витяги інтегрованої картки платника щодо орендної плати за 2017-2024 роки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ст.11, 509, 627 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Укладені договори за своїм змістом є договорами оренди землі та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України.
Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін (стаття 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на момент укладення договорів).
Частинами 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено права та обов'язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою №807/06 від 07.02.2006 становить 9 554 986 грн.
Відповідно до п.8 Договору оренди землі було укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007, на період експлуатації до 31.12.2030.
Відповідно до абз.2 п.9 Договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 31.12.2007 становить 30 814,83 грн.
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно п.13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, внаслідок інфляції - щорічно.
Пунктом 5 Додаткової угоди встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №2054/08 від 26.06.2008 становить 28 929 316 грн.
Абзацом 2 пункту 9 Додаткової угоди передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №786/8 від 11.07.2008 на рік становить 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 2 314 345,28 грн, або в місяць 192 862,11 грн.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
Згідно наведеного позивачем розрахунку заборгованості у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 3 491 829,90 грн.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, у тому числі базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року.
Дана нормативна грошова оцінка застосовувалася до 31.12.2019, оскільки з 01.01.2020 впроваджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19.
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.
Абзацом 2 п.9 додаткової угоди до Договору передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
Розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» повинно було сплачувати за користування спірною земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові загальною площею 1,8903 га з кадастровим номером 6310138800:10:020:0014 відповідно до Договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 - з 01.01.2014 по 31.12.2019 здійснено на підставі наданого відповідачем витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.01.2018 №32/176-18, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2018 році становила 41 350 123 грн.
Відповідно до п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із п.289.3. ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь), 2016 рік - 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
В даному випадку, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видано в 2018 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки потрібно поділити розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаний у витязі, на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.
Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові загальною площею 1,8903 га з кадастровим номером 6310138800:10:020:0014 у 2014 році становила 2 728 328 грн.
Тому, розмір орендної плати за Договором, яку повинно було сплатити ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» в перший місяць вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 - січень 2014 року складає 145 301,82 грн. в місяць (відповідно передбаченої абз.2 п.9 додаткової угоди до Договору ставки 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік).
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись орендарями відповідно до умов Договору із урахуванням індексів інфляції, викладені у п.41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, у п.п.50,57,61 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Згідно із Наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
В зв'язку з цим, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, суд по-перше, відступив від висновків Касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі №924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах (п. 42 постанови), а по-друге, суд в своєму рішенні зазначив, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків (а у даних правовідносинах - орендної плати з урахуванням інфляції) означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю (п.28 постанови).
Тобто, суд зазначив, що інфляція повинна нараховуватися кумулятивно.
Як зазначалось, розмір орендної плати за Договором, яку повинно було сплатити ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» в перший місяць вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 - січень 2014 року складає 145 301,82 грн. в місяць.
Тобто, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за додатковою угодою до Договору, яка повинна була сплачуватись за Договором у перший місяць після вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2014 - січень 2014 року.
Починаючи з лютого 2014 року орендна плата повинна була сплачуватись з урахуванням індексів інфляції, як передбачено пунктом 10 Договору.
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.
Коефіцієнти інфляції за 2014 рік становили:
- у січні 2014 року - 100,2
- у лютому 2014 року - 100,6
- у березні 2014 року - 102,2
- у квітні 2014 року - 103,3
- у травні 2014 року - 103,8
- у червні 2014 року - 101
- у липні 2014 року - 100,4
- у серпні 2014 року - 100,8
- у вересні 2014 року - 102,9
- у жовтні 2014 року - 102,4
- у листопаді 2014 року - 101,9
- у грудні 2014 року - 103
Загальна за 2014 року - 124,9.
Коефіцієнти інфляції за 2015 рік становили:
- у січні 2015 року - 103.1
- у лютому 2015 року - 105,3
- у березні 2015 року - 110.8
- у квітні 2015 року - 114
- у травні 2015 року - 102,2
- у червні 2015 року - 100,4
- у липні 2015 року - 99
- у серпні 2015 року - 99,2
- у вересні 2015 року - 102,3
- у жовтні 2015 року - 98.7
- у листопаді 2015 року - 102
- у грудні 2015 року - 100,7
Загальна за 2015 рік - 143.3.
Коефіцієнти інфляції за 2016 рік становили:
- у січні 2016 року - 100.9
- у лютому 2016 року - 99,6
- у березні 2016 року - 101
- у квітні 2016 року - 103,5
- у травні 2016 року - 100,1
- у червні 2016 року - 99,8
- у липні 2016 року - 99,9
- у серпні 2016 року - 99,7
- у вересні 2016 року - 101,8
- у жовтні 2016 року - 102.8
- у листопаді 2016 року - 101,8
- у грудні 2016 року - 100,9
Загальна за 2016 рік - 112.4.
Коефіцієнти інфляції за 2017 рік становили:
- у січні 2017 року - 101,1
- у лютому 2017 року - 101
- у березні 2017 року - 101,8
- у квітні 2017 року - 100,9
- у травні 2017 року - 101,3
- у червні 2017 року - 101,6
- у липні 2017 року - 100,2
- у серпні 2017 року - 99,9
- у вересні 2017 року - 102
- у жовтні 2017 року - 101,2
- у листопаді 2017 року - 100,9
- у грудні 2017 року - 101
Загальна за 2017 рік - 113,7.
Коефіцієнти інфляції за 2018 рік становили:
- у січні 2018 року - 101,5
- у лютому 2018 року - 100,9
- у березні 2018 року - 101,1
- у квітні 2018 року - 100,8
- у травні 2018 року - 100
- у червні 2018 року - 100
- у липні 2018 року - 99,3
- у серпні 2018 року - 100
- у вересні 2018 року - 101,9
- у жовтні 2018 року - 101,7
- у листопаді 2018 року - 101,4
- у грудні 2018 року - 100,8
Загальний за 2018 рік - 109,8.
Коефіцієнти інфляції за 2019 рік становили:
- у січні 2019 року - 101
- у лютому 2019 року - 100,5
- у березні 2019 року - 100,9
- у квітні 2019 року - 101
- у травні 2019 року - 100,7
- у червні 2019 року - 99,5
- у липні 2019 року - 99,4
- у серпні 2019 року - 99,7
- у вересні 2019 року - 100,7
- у жовтні 2019 року - 100,7
- у листопаді 2019 року - 100,1
- у грудні 2019 року - 99,8
Загальний за 2019 року - 104,1.
Коефіцієнти інфляції за 2020 рік становили:
- у січні 2020 року - 100,2
- у лютому 2020 року - 99,7
- у березні 2020 року - 100,8
- у квітні 2020 року - 100,8
- у травні 2020 року - 100,3
- у червні 2020 року - 100,2
- у липні 2020 року - 99,4
- у серпні 2020 року - 99,8
- у вересні 2020 року - 100,5
- у жовтні 2020 року - 101
- у листопаді 2020 року - 101,3
- у грудні 2020 року - 100,9
Загальний за 2020 року - 105,0.
Коефіцієнти інфляції за 2021 рік становили:
- у січні 2021 року - 101,3
- у лютому 2021 року - 101
- у березні 2021 року - 101,7
- у квітні 2021 року - 100,7
- у травні 2021 року - 101,3
- у червні 2021 року - 100,2
- у липні 2021 року - 100,1
- у серпні 2021 року - 99,8
- у вересні 2021 року - 101,2
- у жовтні 2021 року - 100,9
- у листопаді 2021 року - 100,8
- у грудні 2021 року - 100,6
Загальний за 2021 року - 110,0.
Коефіцієнти інфляції за 2022 рік становили:
- у січні 2022 року - 101,3
- у лютому 2022 року - 101,6
- у березні 2022 року - 104,5
- у квітні 2022 року - 103,1
- у травні 2022 року - 102,7
- у червні 2022 року - 103,1
- у липні 2022 року - 100,7
- у серпні 2022 року - 101,1
- у вересні 2022 року - 101,9
- у жовтні 2022 року - 102,5
- у листопаді 2022 року - 100,7
- у грудні 2022 року - 100,7
Загальний за 2022 року - 126,6.
Відтак, розмір орендної плати яку повинно було сплатити ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 з урахуванням індексів інфляції складає:
- за період 02.04.2017 - 31.12.2017 - 2 856 853,88 грн.;
- за період 01.01.2018 - 31.12.2018 - 4 174 564,06 грн.;
- за період 01.01.2019 - 31.12.2019 - 4 503 761,31 грн.;
- за період 01.01.2020 -31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 5 110 337,62 грн.;
- за період 01.01.2021 - 31.12.2021 - 6 090 504,22 грн.;
- за період 01.01.2022 - 28.02.2022 - 1 074 888,12 грн.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.08.2025 №16789/5/20-40-04-07-12, ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за земельну ділянку площею 1,8903 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 3 308 009,84 грн., за 2018 рік - 3 308 009,84 грн., за 2019 рік - 3 308 009,88 грн., за 11 місяців 2020 року - 4 747 760,64 грн., за 2021 рік - 5 478 996,74 грн., за січень-лютий 2022 року - 1 004 483,76 грн. орендної плати.
Різниця сплаченої ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 3 491 829,90 грн.
Отже, заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» земельною ділянкою загальною площею 1,8903 га по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:10:020:0014 відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за №940667100022, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 3 491 829,90 грн.
Відповідач під час розгляду справи заперечував щодо розміру заборгованості з орендної плати, стверджуючи, що будь-які зміни в договір, що стосуються, зокрема, зміни орендної плати, її індексації, індексації нормативно грошової оцінки можуть переглядатися сторонами та зміни вносяться письмовій формі, а позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо неправильності нарахування та сплати орендних платежів.
Так, сторони в п.36 Договору погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
В свою чергу, пунктом 10 Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, внаслідок інфляції - щорічно.
Відтак, обчислення розміру орендної плати за землю та її перегляд з урахуванням індексів інфляції не потребує внесення додаткових змін до Договору у письмовій формі, оскільки таке обчислення сторонами було передбачено пунктами 10, 13 Договору, обов'язок з виконання яких взяв на себе відповідач підписуючи Договір.
Згідно вимог ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог в їх сукупності підтверджують викладені ним у позовній заяві обставини факту існування заборгованості відповідача з орендних платежів за земельну ділянку загальною площею 1,8903 га по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:10:020:0014 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у сумі 3 491 829,90 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягають задоволенню в повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз'ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" про стягнення заборгованості з урахуванням зменшення розміру позовних вимог - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" (08162, Київська обл., Фастівський р-н, с. Чабани, вул. Одеське шосе, 8; код ЄДРПОУ: 30728887) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) - UA508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф'янського шосе) у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за №940667100022, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 3 491 829 (три мільйони чотириста дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) грн. 90 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" (08162, Київська обл., Фастівський р-н, с. Чабани, вул. Одеське шосе, 8; код ЄДРПОУ: 30728887) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 52 377 (п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят сім) грн 45 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "19" грудня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко