09 грудня 2025 року Справа № 915/930/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
за участі представників учасників справи:
від позивача (представник позивача) - Рахильчук О.В.,
від відповідача (представники відповідача) - Коляденко В.В., Гегельська Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО», вул. Рилєєва, 10А, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 37392684
електронна пошта: tehahro.company@proton.me
представник позивача: Рахильчук Олександр Вікторович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК», вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 31517060
електронна пошта: office@uhta.com.ua
в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК», вул. В. Станка, 1, м. Миколаїв, 54046
про: зобов'язання вчинити певні дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 12.06.2025 (вх. № 8894/25 від 13.06.2025), в якій товариство просило суд зобов'язати Миколаївське управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» видати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» (код ЄДРПОУ 37392684) Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура».
В обґрунтування позову заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» є замовником та інвестором будівництва терміналу зернових вантажів в морському порту «Південний» на узбережжі Аджалицького лиману поблизу м. Южне в Одеській області. У ході проектування залізничної інфраструктури для обслуговування терміналу зернових вантажів в морському порту «Південний», позивачу стало відомо про інформацію щодо розміщення на території проектованого об'єкту магістрального аміакопроводу: Тольяті-ОдесаДз355,6х7,92Ру8,3МПа (надалі - аміакопровід). Українська частина аміакопроводу експлуатується державним підприємством «Укрхімтрансаміак».
Планом колійного розвитку ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО»: Колії залізничні, погодженого з Регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», передбачається будівництво залізничної станції з відповідною інфраструктурою, в тому числі планується пересічення охоронної зони і лінійної частини аміакопроводу та кабеля зв'язку з проектованою залізничною колією.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача щодо видачі технічних умов (вимог) на улаштування переходу залізничних колій з аміакопроводом. У відповідь на звернення 15.05.2025 Миколаївське управління магістрального аміакопроводу державного підприємства «Укрхімтрансаміак» надіслало лист №125 щодо неможливості надати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії, з огляду на положення п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів.
Товариство зазначає, що відмова у видачі Технічних умов, не дає можливість позивачу завершити проектування об'єкту, «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура» та перейти до будівництва об'єкту. Позивач вважає незаконною відмову відповідача щодо видачі Технічних умов на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії, у зв'язку з таким:
- жодної з підстав для відмови, зазначених у ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» відповідачем у відповіді не наведено;
- наявна невідповідність положень п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів положенням чинного профільного Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів». Так, зокрема частиною 3 п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів передбачена заборона будувати залізниці на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів (у тому числі аміакопроводів). Проте, Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» не містить норми щодо заборони будівництва залізниць на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, зокрема аміакопроводу.
- проведення робіт не створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об'єкті магістрального трубопроводу за умови виконання позивачем Відомчих будівельних норм України ВБН В.2.3-06544.319-2003 від 15.07.2003 Споруди транспорту. Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи), де передбачено окремий розділ «Переходи аміакопроводу через автомобільні дороги та залізничні колії» та який передбачає цілий ряд умов та спеціальних заходів при виконанні яких експлуатація аміакопроводу та залізничної колії не створить загрозу виникнення аварійної ситуації.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, ст. 16 Цивільного кодексу України.
Позивачем також надано суду сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 16.06.2025 (вх. № 9000/25 від 16.06.2025) про долучення доказів сплати судового збору та сформовану в системі «Електронний суд» заяву б/н від 18.06.2025 (вх. № 9162/25 від 18.06.2025) щодо зазначення правильного найменування відповідача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/930/25; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та провести розгляд справи № 915/930/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; призначено підготовче засідання на 22.07.2025 на 11:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
25.06.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання № 1/02-195 від 25.06.2025 (вх. № 9500/25 від 25.06.2025) про передачу справи за підсудністю.
02.07.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 02.07.2025 (вх. № 9889/25 від 02.07.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 02.07.2025.
03.07.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив № 1/02.2-208 від 03.07.2025 (вх. № 9940/25 від 03.07.2025), в якому відповідач заперечує проти позову у повному обсязі; не погоджується з обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги; вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами; вважає викладені у позовній заяві доводи та аргументи такими, що мають надуманий характер.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, ґрунтуються, зокрема, на такому.
Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» має у своєму складі два відокремлених підрозділи без права юридичної особи - Миколаївське управління магістрального аміакопроводу та Придніпровське управління магістрального аміакопроводу. Відомості про відокремлені структурні підрозділи ДП «Укрхімтрансаміак» залучені до реєстраційної справи підприємства та включені до Єдиного державного реєстру, згідно вимог ст. 28 Закону України № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Таким чином, Миколаївське управління магістрального аміакопроводу не може бути відповідачем у даній справі № 915/930/25.
Щодо твердження позивача про невідповідність положень п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», відповідач, із посиланням на приписи ч. 1 ст. 20 вказаного закону, зазначає, що останній вимагає дотримуватись і інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон, що, на переконання відповідача, спростовує твердження позивача щодо невідповідності Правил охорони магістральних трубопроводів вимогам Закону.
Відповідач також зазначає, що Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» може діяти виключно в межах діючого законодавства України. Таким чином, Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» не має законних підстав для видачі технічних умов Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» на улаштування переходу залізничних колій з аміакопроводом.
10.07.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь на відзив б/н від 10.07.2025 (вх. № 10286/25 від 10.07.2025), за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.
21.07.2025 до суду від представника відповідача надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 21.07.2025 (вх. № 10699/25 від 21.07.2025) про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, підготовче засідання у справі № 915/930/25 призначене на 22.07.2025 об 11:00 не відбулося.
Ухвалою суду від 25.07.2025 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/930/25 на 30 днів; повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 915/930/25 відбудеться 22.08.2025 о 12:00.
20.08.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 20.08.2025 (вх. № 12040/25 від 20.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку залишено без задоволення ухвалою від 21.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, було відкладено розгляд клопотання про передачу справи за підсудністю № 1/02-195 від 25.06.2025 (вх. № 9500/25 від 25.06.2025) та відкладено підготовче засідання на 02.09.2025 о 12:30.
25.08.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 22.08.2025 (вх. №12145/25 від 25.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 29.08.2025.
28.08.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 28.08.2025 (вх. №12348/25 від 28.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 29.08.2025.
02.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 02.09.2025 (вх. № 12545/25 від 02.09.2025) та б/н від 02.09.2025 (вх. № 12546/25 від 02.09.2025), в яких позивач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та не розпочинати розгляд справи без участі представника позивача, посилаючись на неможливість забезпечити участь в судовому засіданні керівника, який здійснює представництво інтересів позивача, у зв'язку із проведенням термінової виробничої наради.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 05.09.2025 о 12:00, про що учасників справи повідомлено ухвалою від 02.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» № 1/02-195 від 25.06.2025 (вх. № 9500/25 від 25.06.2025) про передачу справи за підсудністю; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.09.2025 о 10:00.
15.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 15.09.2025 (вх. № 13138/25 від 15.09.2025) про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач просить суд зобов'язати Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» у відповідності до ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» надати ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» письмове погодження на проведення робіт в охоронних зонах, з визначенням умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт, а саме, Технічних умов на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура».
16.09.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 16.09.2025 (вх. №13194/25 від 16.09.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому відповідач просить суд: відкласти розгляд справи на іншу дату та розглядати справу за участю всіх сторін.
17.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 15.09.2025 (вх. № 13138/25 від 15.09.2025), в якій заявник просить суд провести судове засідання 17.09.2025 на 10.00 год. без участі представника позивача. Крім того, за змістом заяви позивач зазначає про те, що заяву про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) від 15.09.2025 підтримує у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.09.2025 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» б/н від 15.09.2025 (вх. № 13138/25 від 15.09.2025) про зміну предмету позову у справі № 915/930/25; постановлено провести підготовче провадження у справі № 915/930/25 поза межами строку, встановленого ст. 177 ГПК України, у розумний строк; відкладено підготовче засідання на 02.10.2025 о 09:30; запропоновано Державному підприємству «УКРХІМТРАНСАМІАК» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» у разі наявності відповідного наміру у строк до 26.09.2025 надати суду письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» б/н від 15.09.2025 (вх. № 13138/25 від 15.09.2025) про зміну предмету позову.
24.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 24.09.2025 (вх. № 13586/25 від 24.09.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 24.09.2025.
30.09.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 29.09.2025 (вх. № 13855/25 від 30.09.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження у справі № 915/930/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025 о 14:00, про що учасників справи повідомлено ухвалою від 02.10.2025.
08.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 07.10.2025 (вх. № 14188/25 від 08.10.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 14.10.2025.
16.10.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 16.10.2025 (вх.№14653/25 від 16.10.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 21.10.2025.
В засіданні 28.10.2025, проведеному за участю представників обох сторін, суд розпочав розгляд справи по суті. За результатами проведеного засідання судом, на стадії з'ясування обставин та дослідження доказів, було оголошено перерву до 11.11.2025 о 14:00.
Крім того, суд дозволив позивачу та відповідачу у порядку ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України надати суду додаткові пояснення щодо питань, які виникли при розгляді справи.
31.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 31.10.2025 (вх. № 15325/25 від 31.10.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 03.11.2025.
06.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення б/н від 31.10.2025 (вх. № 15325/25 від 31.10.2025) щодо обставин листування сторонами у спірних правовідносинах.
07.11.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 06.11.2025 (вх. № 15653/25 від 07.11.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 07.11.2025.
07.11.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення б/н від 06.11.2025 (вх. № 15654/25 від 07.11.2025) та б/н від 07.11.2025 (вх. № 15713/25 від 07.11.2025) щодо питання застосування Відомчих будівельних норм України «Споруди транспорту. Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи)», затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 23.07.2003 № 319 (ВБН В.2.3-06544.319-2003, ВБН).
За результатами засідання, проведеного 11.11.2025 за участю представників обох сторін, судом на стадії з'ясування обставин та дослідження доказів, було оголошено перерву до 24.11.2025 об 11:00.
12.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 12.11.2025 (вх. № 15922/25 від 12.11.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 13.11.2025.
18.11.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 17.11.2025 (вх. № 16143/25 від 18.11.2025) про надання додаткових документів, а саме:
- Відомчих будівельних норм України «Споруди транспорту. Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи)», затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 23.07.2003 № 319 (ВБН В.2.3-06544.319-2003), які встановлюють вимоги до проєктування, будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів для транспортування рідкого аміаку;
- Правил охорони праці під час експлуатації магістральних трубопроводів для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводів), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 11.01.2025 № 2 (НПАОП 24.0-1.19-05) та Правил безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.11.2005 № 562 (СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005), які встановлюють порядок організації та безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних трубопроводів.
18.11.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 18.11.2025 (вх. № 16196/25 від 18.11.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 19.11.2025.
За результатами засідання, проведеного 24.11.2025 за участю представників обох сторін, судом перед початком судових дебатів було оголошено перерву до 09.12.2025 о 15:30.
24.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 24.11.2025 (вх. № 16454/25 від 24.11.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 02.12.2025.
08.12.2025 до суду від Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 08.12.2025 (вх.№17486/25 від 08.12.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 09.12.2025 представник позивача підтвердив актуальність позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача підтвердили актуальність заперечень проти позову, викладених в заявах відповідача по суті справи, просили суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні 09.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» є замовником нового будівництва терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура».
Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради № 19-М від 27.08.2024.
Проєкт позивача Нове будівництво терміналу харчових вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» включено до Плану розвитку морського порту Південний на коротко- (до 2028 року), середньо- (до 2033 року) та довгострокову (до 2048 року) перспективу, затвердженого наказом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 19.03.2023 № 56/10 та погодженого Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України 15.04.2024, як захід середньострокової перспективи виконання.
Реалізація проєкту передбачає будівництво залізничної станції; комплексу із перевалки зернових культур; днопоглиблювальні роботи з організації операційної акваторії; гідротехнічні споруди у вигляді пірсу з двома причалами.
За даними позивача, у ході проектування залізничної інфраструктури для обслуговування терміналу зернових вантажів в морському порту «Південний», товариству стало відомо про інформацію щодо розміщення на території проектованого об'єкту магістрального аміакопроводу: Тольяті-ОдесаДз355,6х7,92Ру8,3МПа.
Українська частина аміакопроводу експлуатується Державним підприємством «Укрхімтрансаміак».
Вказані обставини у ході розгляду справи відповідачем не заперечувалися та не спростовувалися.
З матеріалів справи вбачається, що Планом колійного розвитку ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО», погодженого з Регіональною філією «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», передбачається будівництво залізничної станції з відповідною інфраструктурою, в тому числі планується пересічення охоронної зони і лінійної частини аміакопроводу та кабеля зв'язку з проектованою залізничною колією.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів.
За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об'єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.
Відповідно до приписів п. п. 5.1 Правил безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.11.2005 № 562 (СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005) для виключення можливості пошкодження і руйнування магістральних та міжпромислових трубопроводів та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту згідно з Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою КМУ від 16.11.02 № 1747, вздовж трас магістральних та міжпромислових трубопроводів, навколо них встановлені охоронні зони.
Земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон об'єктів магістральних та міжпромислових трубопроводів не вилучаються у їх власників і землекористувачів а, використовуються з дотриманням вимог Земельного кодексу України, Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою КМУ від 16.11.02 № 1747 і цих Правил.
Відповідно до ст. 12 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою КМУ від 16.11.02 № 1 47, будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, у місцях, де магістральні та міжпромислові трубопроводи проходять через ріки водойми та болота, торфорозробка та організація кар'єрів для добування корисних копалин виконуються лише за письмовим дозволом (згодою) підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду та контролю.
Згідно з п. 5.2 вищевказаних Правил безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів підприємства, установи, організації, а також суб'єкти господарювання, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон об'єктів магістральних та міжпромислових трубопроводів, повинні не пізніше як за п'ять діб до початку робіт звернутися до підприємства магістрального трубопровідного транспорту за отриманням письмового дозволу (згоди) від нього на виконання цих робіт за формою, наведеною у додатку А до цих Правил. Дозвіл (згода) складається у двох примірниках. До нього додається план із зазначенням розміщення та глибини залягання трубопроводів, кабельних ліній електропередачі, технологічного зв'язку та інших споруд, складений згідно з актом уточнення їх трас за формою, наведеною в додатку Б до цих Правил. Виконання робіт без такого дозволу (згоди), або за дозволом (згодою), термін якого закінчився, забороняється.
Для отримання дозволу (згоди) і до початку робіт в охоронній зоні об'єктів магістральних та міжпромислових трубопроводів, юридична особа, яка виконує будівельні роботи, за участю субпідрядних організацій повинні разом розробити і погодити з експлуатуючою організацією план заходів, які забезпечать безпечне виконання робіт і цілісність об'єктів діючих трубопроводів та їх споруд.
Будівельна організація надає підприємству магістрального (міжпромислового)трубопроводу: проектну документацію на споруджуваний об'єкт, виконану за технічними умовами підприємства магістрального трубопроводу і яка пройшла відповідну експертизу і узгодження; ліцензію і дозвіл на виконання будівельних робіт, які видані в установленому порядку; дозвіл Держнаглядохоронпраці на право виконання робіт (згідно з вимогами Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою КМУ від 15.10.03 № 1631); проект виконання робіт з необхідними додатками (згідно ДБН А.3.1-5); наказ будівельної організації про склад бригади і відповідального керівника робіт.
З урахуванням наведеного Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» звернулося до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з листом № 1/08 від 03.08.2023, в якому просило надати технічні умови для улаштування переходу залізничних колій з магістральним аміакопроводом «Тольятті-Одеса» та захисту аміакопроводу в місцях пересічення спроектованими залізничними коліями.
Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.
Позивачем також було адресовано відповідачу листа № 20/04 від 18.04.2024, зі змісту якого вбачається проведення між сторонами спільних нарад та листування щодо вищевказаного питання.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» зверталося до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з листом № 22/05 від 10.05.2024, за змістом якого зазначало про направлення адресату опису внесених змін в Генплан з текстовими поясненнями та графічними матеріалами, які виникли внаслідок обговорення умов розміщення підприємства позивача і його інфраструктурної частини в охоронній зоні аміакопроводу. У листі позивач просив відповідача надати технічні умови на пересікання аміакопроводу залізничною колією.
Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.
Отже, з наведеного вбачається, що між сторонами існують триваючі з 2023 року правовідносини, засновані на зверненні позивача до відповідача за визначенням та видачею умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт в охоронній зоні магістрального аміакопроводу, а саме Технічних умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії.
Відповідні обставини відповідачем не заперечувалися ні в заявах по суті справи, ні представниками під час розгляду справи по суті.
У подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» було адресовано Державному підприємству «Укрхімтрансаміак» лист № 26/05 від 05.05.2025 «Щодо надання Технічних умов», за змістом якого позивач зазначав, зокрема, про те, що Компанія «ТЕХАГРО» є замовником та інвестором будівництва терміналу зернових вантажів в морському порту «Південний». У зоні проектованої залізничної колії проходить магістральний підземний аміакопровод: Тольятті-Одеса Дз355,6х7,92Ру8,3МПа. Генеральним планом передбачається пересічення охоронної зони і лінійної частини аміакопроводу та кабелю зв'язку з проектованою залізничною колією. Враховуючи вищевикладене, позивач просив відповідача видати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії.
Додатками до листа виступили:
- інженерно-топографічний план мережі магістрального аміакопроводу та його магістрального кабелю зв'язку. М1:2000;
- план колійного розвитку ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО»: Колії залізничні. Погоджені. М1:1000.
У відповідь на вказане звернення Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» надало Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» лист № 125 від 15.05.2025, за змістом якого, посилаючись на приписи п.7 ст.11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1747, повідомило про те, що вивчивши надані ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» матеріали про плани будівництва залізничної інфраструктури в охоронній зоні та беручи до уваги діючі на даний час вищезазначені нормативно-правові обмеження ДП «Укрхімтрансаміак» не вбачає за можливе надати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» зазначає, що відмова у видачі Технічних умов, не дає можливість позивачу завершити проектування об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура» та перейти до його будівництва.
Позивач вважає відмову відповідача щодо видачі Технічних умов на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії необґрунтованою та такою, що суперечить положенням Закону, виходячи з такого:
- по-перше, відповідачем не наведено жодної з визначених законом підстав для відмови у наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, перелік яких є вичерпним;
- по-друге, законом прямо встановлений порядок проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів;
- по-третє, позиція відповідача ґрунтується на хибному сприйнятті фактичних обставин.
Вказане зумовило звернення товариства до суду з відповідним позовом.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під час вирішення спору, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Системний аналіз зазначеного свідчить про те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. При цьому суд враховує, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, предметом позову фактично виступає немайнова вимога позивача щодо судового примусу відповідача до реалізації Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», як підприємством магістрального трубопроводу (аміакопроводу), власної компетенції у сфері експлуатації українського відрізку магістрального аміакопроводу Тольятті - Горлівка - Одеса щодо визначення умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт в охоронній зоні магістрального аміакопроводу, а саме, Технічних умов на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура».
Відповідно до п. 1.3 Статуту Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», затвердженого наказом Фонду державного майна України № 666 від 04.04.2024, Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак», яке було створене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 № 571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак» та відповідно до наказу Державного комітету промислової політики України від 05.06.2001 № 233 «Про утворення Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на базі майна ліквідованих Українського державного зовнішньоекономічного підприємства «Укрзовнішхімпром», Придніпровського державного управління «Трансаміак», Миколаївського державного підприємства «Трансаміак» для здійснення транспортування аміаку російського та українського походження трубопровідним та іншим транспортом через територію України і проведення розрахунків з підприємствами, що беруть участь у його транзиті.
За приписами п. 3.7 Статуту Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до основних завдань підприємства віднесено, зокрема, підвищення безпеки експлуатації українського відрізку магістрального аміакопроводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про трубопровідний транспорт» метою законодавства про трубопровідний транспорт є регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капітальний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров'я населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про трубопровідний транспорт» контроль у сфері трубопровідного транспорту спрямовується на забезпечення додержання вимог законодавства про трубопровідний транспорт органами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та видів діяльності і громадянами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про трубопровідний транспорт» охорона об'єктів магістрального трубопровідного транспорту здійснюється спеціальними відомчими підрозділами цих підприємств, порядок роботи яких визначається Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1747 від 16.11.2002 для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, зокрема об'єктів магістральних газопроводів I і II класу, магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, конденсатопроводів, магістрального трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування рідкого аміаку та етилену, встановлюються охоронні зони згідно з додатками 1 - 4. В умовах існуючої забудови розміри охоронних зон можуть зменшуватися Держнаглядохоронпраці з урахуванням розташування існуючих споруд, рельєфу місцевості тощо на підставі обґрунтування, поданого власником забудови та погодженим з підприємством магістрального трубопровідного транспорту та відповідними органами державного нагляду і контролю.
Згідно з п. 12 Правил охорони магістральних трубопроводів будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через ріки, водойми та болота, торфорозробка та організація кар'єрів для добування корисних копалин проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю.
При цьому, згідно з п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється: споруджувати житлові, громадські та дачні будинки; розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів; будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, автомобільні дороги I - V категорії та залізниці; влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію; розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов'язані з масовим скупченням людей; кидати у річках і водоймах якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами; будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо; зберігати сіно і солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки; розбирати і руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні та інші споруди, що захищають об'єкти магістрального трубопровідного транспорту від руйнування, а прилеглу територію і навколишню місцевість - від аварійного розливання продукту, який транспортується магістральним трубопроводом; переміщувати та руйнувати знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, кранове обладнання, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів; відчиняти люки, хвіртки і двері необслуговуваних підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, загорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення і телемеханіки магістральних трубопроводів; розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню.
Саме на приписи вказаного п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, посилався відповідач у листі № 125 від 15.05.2025, зазначаючи, що не вбачає за можливе надати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії.
Водночас, посилання відповідача на п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, оцінюється судом критично, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин відповідна заборона на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, стосувалася будівництва залізниць.
В той же час, звертаючись до відповідача за видачею технічних умов, позивач зазначав про пересічення охоронної зони і лінійної частини аміакопроводу та кабеля зв'язку з проектованою залізничною колією.
Поняття ж залізниці та залізничної колії, на переконання суду, не є тотожними.
Так, поняття «залізниця» нормативно визначено в ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» як відокремлений підрозділ акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ «Укрзалізниця»), утвореного відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі.
Нормативне визначення поняття «залізнична колія» наведено в розділі ІІ Порядку визначення майна залізничного транспорту, що передається публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві господарського відання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 12.11.2012 № 667, відповідно до якого залізнична колія це комплекс інженерних споруд та облаштувань, що утворює направлену рейкову колію та призначений пропускати залізничний рухомий склад із встановленими швидкостями руху та навантаженнями. Основними елементами залізничної колії є: нижня будова - земляне полотно з укріплювальними, водовідвідними, регуляційними та іншими захисними спорудами у смузі відведення, штучні споруди; верхня будова - рейко-шпальна решітка, баластовий шар, пристрої, що забезпечують з'єднання та пересічення колій в одному рівні.
З наведеного вбачається, що термін «залізниця» має більш широке значення. Вона є організаційно-правовою структурою (відокремлений підрозділ АТ «Укрзалізниця»), яка охоплює діяльність, пов'язану з перевезенням пасажирів та вантажів у певному регіоні залізничної мережі. Термін «залізнична колія» має більш вузьке значення, оскільки залізнична колія є лише фізичним елементом інфраструктури (комплекс інженерних споруд та облаштувань), який забезпечує можливість руху поїздів.
Тобто, саме лише посилання відповідача у листі № 125 від 15.05.2025 на приписи п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів щодо заборони будівництва залізниць на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, без додаткового обґрунтування щодо підстав поширення відповідної заборони на будівництво залізничної колії, не може вважатися достатньою мірою обґрунтованим.
Суд також зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України № 1330 від 22.10.2025 було внесено зміни до Правил охорони магістральних трубопроводів, зокрема, викладено пункт 11 в такій редакції:
«11. Обмеження господарської та іншої діяльності в охоронних зонах застосовуються відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».».
Так, відповідно до приписів ч. 1-2 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.
До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:
- пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
- розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
- переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
- кидати у водні об'єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
- проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
- перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів.
Положення ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» не містять серед обмежень господарської діяльності в охоронних зонах об'єктів магістральних аміакопроводів заборони на будівництво залізничних колій.
Крім того, судом взято до уваги, що у даному випадку, Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» є актом, що має вищу юридичну силу щодо Правил охорони магістральних трубопроводів. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, навіть з огляду на редакцію Правил охорони магістральних трубопроводів станом на момент виникнення спірних правовідносин, у випадку розбіжностей у правовому регулюванні застосуванню підлягали саме норми Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
Суд також зазначає, що організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій) визначає Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
За змістом ст. 1 вказаного закону передбачено, що магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або декілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
Охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів - це територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Підприємства магістральних трубопроводів - це суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють експлуатацію об'єктів магістральних трубопроводів.
Правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів - це установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» державний контроль за використанням та охороною земель у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом ч. 7 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» передбачено, що для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
- вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
- навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів.
Приписами ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» визначено вимоги до проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів.
За приписами ч.ч. 4-6 ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» особи, які отримали письмове погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, зобов'язані виконувати ці роботи з дотриманням умов їх проведення та додержанням правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт визначаються підприємствами магістральних трубопроводів.
Зазначені умови визначають комплекс заходів, вжиття яких є необхідним для виключення можливості виникнення аварій, аварійних ситуацій на об'єкті магістральних трубопроводів під час проведення відповідних робіт.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» надання письмового погодження на проведення робіт в охоронних зонах, з визначенням умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт у таких зонах, а також письмової відмови в їх проведенні здійснюються протягом одного місяця з дня отримання підприємством магістрального трубопроводу клопотання про їх надання.
За змістом ч. 8 ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» відмова в наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, надається у разі якщо: проведення робіт заборонено цим Законом; проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об'єкті магістрального трубопроводу.
Ухвалюючи рішення у даній справі по суті спірних правовідносин судом враховано, що порушення прав, свобод та інтересів особи може відбуватися двома способами: пасивним (порушення, шляхом неприйняття рішення щодо реалізації прав) та активним (шляхом відмови у реалізації прав особи). В обох цих випадках реальний, а не формальний захист та відновлення порушеного права позивача вимагає не лише визнання протиправними дій (бездіяльності), але й оскільки така діяльність прямо суперечить Конституції України, закону та спеціально-дозвільним принципам захист повинен відбуватися шляхом спонукання до виконання компетенційного обов'язку легалізувати своїм рішенням чи дією передбачене право особи.
За приписами ст. 4-1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері регулювання цього Закону здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України.
За змістом п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.
При цьому, судом взято до уваги, що дискреційними повноваженнями відповідального органу є такі повноваження, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, передбачених нормативно-правовим актом. Дискреційними повноваженнями є повноваження їх суб'єкта обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Законодавчі акти окреслюють межі повноважень, зв'язують їх суб'єктів правом. Навіть тоді, коли суб'єкт реалізує дискреційні повноваження, він не повинен виходити за межі свободи, окреслені правом. Закон стоїть на перешкоді свавіллю, суб'єктивізму. Вільний розсуд, через який реалізуються дискреційні повноваження, повинен здійснюватися в легальних межах. Суб'єкт дискреційних повноважень, здійснюючи такі повноваження, зобов'язаний передусім правильно оцінювати ситуацію, наявні факти і застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання правом.
Наявність у Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», як підприємства магістрального трубопроводу (аміакопроводу), повноважень у контексті розгляду звернень суб'єктів господарювання щодо визначення умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт в охоронній зоні магістрального аміакопроводу, зумовлює появу кореспондуючого обов'язку у останнього щодо здійснення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного, обґрунтованого та неупередженого рішення.
Оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури, за якими підприємство магістральних трубопроводів ухвалює відповідне рішення, рішення такого підприємства про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах відповідачем повідомлено позивача про неможливість надати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії, що за своєю суттю фактично є рішенням про надання письмової відмови.
Лист відповідача, в обґрунтування вказаної відмови містить посилання на приписи п. 7 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» (щодо розмірів охоронних зон об'єктів магістральних аміакопроводів) та п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1747 (щодо обмежень встановлених на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон).
Водночас, в листі відповідача № 125 від 15.05.2025 не було наведено належних та достатніх доводів у відповідності до Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»:
- ані щодо наявності у спірному випадку обмежень (заборон), встановлених цим законом, на проведення відповідних робіт;
- ані щодо можливості створення проведенням робіт загрози виникнення аварії (аварійної ситуації) на об'єкті магістрального трубопроводу (жодних таких аргументів товариством взагалі не було наведено).
При цьому, висновки суду щодо необґрунтованості посилання відповідача на приписи п. 11 Правил охорони магістральних трубопроводів стосовно заборони будівництва залізниць було наведено вище за текстом рішення.
Таким чином, судом встановлено, що під час прийняття спірного рішення про неможливість надати Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії (оформленого листом № 125 від 15.05.2025) Державним підприємством «УКРХІМТРАНСАМІАК» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» не було належним чином забезпечено розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» оформленого листом № 26/25 від 05.05.2025 у відповідності до ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Водночас, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №461/3526/22, саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №756/10624/21.
Судом враховано, що позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не звертався у встановленому законом порядку за наданням письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон.
Водночас, судом враховано, що позивач у цій справі прагне отримати від підприємства магістрального аміакопроводу саме Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії, що фактично було підтверджено представником позивача в ході виступів в судових засіданнях під час розгляду справи по суті.
Порядок отримання відповідних технічних умов є фактично частиною (етапом) комплексної процедури передбаченої приписами ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів». Умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт визначаються підприємствами магістральних трубопроводів. Зазначені умови визначають комплекс заходів, вжиття яких є необхідним для виключення можливості виникнення аварій, аварійних ситуацій на об'єкті магістральних трубопроводів під час проведення відповідних робіт.
Як виснувано судом за результатами розгляду даної справи відповідачем не надано у порядку встановленому приписами ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» реагування на звернення позивача, ні у формі визначення відповідних умов (з дотриманням вимог закону), ні у формі відмови (з визначених законом підстав).
Отже, за результатами розгляду справи судом встановлено порушення прав позивача щодо розгляду підприємством магістрального аміакопроводу у встановленому законом порядку заявленого позивачем клопотання, оформленого листом № 26/05 від 05.05.2025 «Щодо надання Технічних умов».
Суд зауважує, що у випадку, коли повноваження суб'єкта сформульовані через формулу дихотомії «задовольнити - відмовити», то законодавство фактично не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону. Законодавчі акти окреслюють межі повноважень, зв'язують їх суб'єктів правом. Навіть тоді, коли суб'єкт реалізує так звану, дискреційну владу (дискреційні повноваження), він не повинен виходити за межі свободи, окреслені правом. Закон стоїть на перешкоді свавіллю, суб'єктивізму. Водночас, суб'єкт не наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має права діяти на власний розсуд, коли відповідно закону правомірним є лише один варіант рішення чи діяльності.
За такого, беручи до уваги встановлені при розгляді даної справи порушення відповідачем встановленої процедури при вирішенні відповідного питання, суд, керуючись методом юридичного аналізу, який покладає на суд обов'язок незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання зрозуміти суть його звернення (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18) вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить відновлення його порушених прав, у даній справі є зобов'язання Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» визначити та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт, а саме Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура» з дотриманням вимог ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
При цьому, задоволення позовних вимог у відповідній редакції, на переконання суду, не призводить до виходу за межі позовних вимог, оскільки рішення про присудження є результатом розгляду позову, в якому заявник (позивач) просить зобов'язати (присудити) відповідача до вчинення певних дій на користь заявника (позивача). Головною метою такого рішення є захист права шляхом відновлення порушених прав, примусового виконання обов'язків, відновлення правового становища, яке було неправомірно порушено, у тому стані, в якому воно існувало об'єктивно до судового процесу та незалежно від нього.
Вказане mutatis mutandis узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.11.2023 у справі № 185/9722/21.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов'язати Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» (Україна, 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 15; код ЄДРПОУ 31517060) в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» (Україна, 54046, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця В.Станка, будинок 1; код ЄДРПОУ ВП 26029136) визначити та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» (Україна, 04073, місто Київ, вул. Рилєєва, будинок 10А; код ЄДРПОУ 37392684) умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт, а саме Технічні умови на перетин аміакопроводу та будівництво залізничної колії об'єкту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура» з дотриманням вимог ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
3. Стягнути з Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» (Україна, 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 15; код ЄДРПОУ 31517060) в особі Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» (Україна, 54046, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця В.Станка, будинок 1; код ЄДРПОУ ВП 26029136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» (Україна, 04073, місто Київ, вул.Рилєєва, будинок 10А; код ЄДРПОУ 37392684) судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 19.12.2025.
Суддя Н.О. Семенчук