вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"19" грудня 2025 р. м. Київ Справа №911/3750/25
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Бойка Олександра Євгеновича ( АДРЕСА_1 )
до Приватного підприємства «БілоцерківМАЗ» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. М.Грушевського, буд. 13)
про витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації
встановив:
Фізична особа-підприємець Бойко Олександр Євгенович (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного підприємства «БілоцерківМАЗ» (відповідач) про витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на набуття ним у 2006 році у власність трьох нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 , а саме нежитлової будівлі літ «Т-5» (5Т) загальною площею 161,3 кв.м., нежитлової будівлі літ «Т-12» (12Т) загальною площею 172,3 кв.м та нежитлової будівлі літ «Т-7» (7Т) загальною площею 162 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260 площею 4,3286 га, право власності на яку зареєстровано за відповідачем. Позивач зазначає, що в силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі внаслідок набуття позивачем у власність вказаних трьох нежитлових будівель до позивача як власника нежитлових будівель перейшло право на частину земельної ділянки відповідача під вказаними трьома нежитловими будівлями в межах, необхідних для обслуговування даних будівель, а саме на земельну ділянку площею 0,0179 га під нежитловою будівлею літ «Т-5» (5Т), на земельну ділянку площею 0,0217 га під нежитловою будівлею літ «Т-12» (12Т) та на земельну ділянку площею 0,0368 га під нежитловою будівлею літ «Т-7» (7Т). Посилаючись на те, що він протягом тривалого часу вживав заходи з метою узаконення права користування та володіння вказаними трьома земельними ділянками під нежитловими будівлями, однак право позивача на вказані земельні ділянки залишається неоформленим, позивач заявив позовні вимоги про:
- витребування у відповідача із земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260 площею 4,3286 га на користь позивача її частин, які перебувають під належними позивачу нежитловими будівлями, а саме трьох земельних ділянок (площею 0,0179 га, 0,0217 га та 0,0368 га) за вказаними позивачем в позовній заяві координатами поворотних точок меж із даними про їх прив'язку до пунктів державної геодезичної мережі;
- скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260 площею 4,3286 га та припиненням усіх речових прав відповідача, їх обтяжень, які зареєстровані щодо земельної ділянки із вказаним кадастровим номером, з одночасним закриттям відповідного розділу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У статтях 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані при поданні позовної заяви. Суд зазначає, що дотримання встановлених вимог до позовної заяви пов'язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Відповідно до пункту 3 частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Також відповідно до частини 1 ст.164 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В поданій позивачем до суду позовній заяві ціна позову не зазначена, а за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 12112,00 грн, із чого вбачається, що позивач сплатив судовий збір як за чотири позовні вимоги немайнового характеру (4 х 3028 = 12112).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Водночас, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
Позивачем у цій справі №911/3750/25 заявлені вимоги до відповідача про витребування трьох земельних ділянок, а саме площею 0,0179 га, 0,0217 га та 0,0368 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260. Ці вимоги спрямовані на підтвердження та реєстрацію прав на три спірні земельні ділянки за позивачем, тобто цей спір є спором, пов'язані з підтвердженням прав позивача на майно, а отже є майновим спором.
Приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача стосовно витребування трьох земельних ділянок є вимогами майнового характеру. Отже, судовий збір за ці позовні вимоги підлягає обчисленню та сплаті виходячи із вартості спірних земельних ділянок, однак позивачем вартість спірних земельних ділянок в позовній заяві не зазначена, ціна позову також не визначена.
Відповідно до частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна.
У зв'язку з цим позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 3 ст.162 та частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України та вказати вартість спірних земельних ділянок, визначити ціну позову та суму судового збору за подання позову в цій частині.
Також, у пункті 3 частини 3 статті 162 цього Кодексу встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У поданій до суду позовній заяві позивач чітко не зазначив, на захист якого саме права позивача на земельні ділянки спрямований його позов - права власності чи права користування спірними земельними ділянками.
Так, на стор. 3 позовної заяви позивач зазначає про вжиття ним заходів з метою узаконення права користування та володіння вказаними трьома земельними ділянками. Про право вимагати оформлення саме права користування земельною ділянкою позивач зазначає, зокрема, також на стор.9 позовної заяви.
Водночас на стор. 21 позовної заяви позивач в обґрунтування вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260 посилається на те, що для повного відновлення порушеного права законного власника земельних ділянок задоволення лише віндикаційного позову буде недостатнім.
При цьому предмет позовних вимог (стор. 36-37 позовної заяви) не містить вказівку на те, на якому саме речовому праві позивач витребовує спірні три земельні ділянки у відповідача.
У зв'язку з цим позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та вказати речове право, на захист якого спрямовані позовні вимоги позивача до відповідача у цьому позові.
Також, в обґрунтування зазначених позивачем в позовній заяві координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, позивачем до позовної заяви додано зведений кадастровий план за 2025 рік трьох земельних ділянок, а саме ділянки площею 0,0217 га (під нежитловою будівлею Т12), ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7) та ділянки площею 0,0179 га (під нежитловою будівлею Т5). У вказаному зведеному кадастровому плані щодо земельної ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7) із координатами поворотних точок меж зазначено, що вказана земельна ділянка площею 0,368 га перетинається (площа перетину) на 93,99% із земельною ділянкою відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260.
Із цього вбачається, що 6,01% земельної ділянки площею 0,0368 га не входять до земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260, однак позовна заява не містить при цьому обґрунтувань з посиланням на докази щодо:
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно частини цієї земельної ділянки (93,99%), яка входить до земельної ділянки відповідача;
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно частини цієї земельної ділянки (6,01%), яка не входить до земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260, із зазначенням також при цьому того, яка особа є власником (титульним володільцем) цієї частини земельної ділянки (6,01%), про витребування якої у складі земельної ділянки площею 0,0368 га позивачем також заявлені позовні вимоги; а також зазначенням процесуального статусу у цьому спорі особи (осіб), яка є власником (титульним володільцем) частини земельної ділянки (6,01%) у складі земельної ділянки площею 0,0368 га.
У зв'язку з цим позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та подати письмові уточнення до позовної заяви із зазначенням:
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно тієї частини земельної ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7), яка входить до земельної ділянки відповідача;
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно тієї частини цієї земельної ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7), яка не входить до земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260, у разі наявності такої частини, із зазначенням в такому разі також того, яка особа (особи) є власником (титульним володільцем) відповідної частини земельної ділянки, та визначенням процесуального статусу такої особи (осіб) у цьому спорі.
Згідно з частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень пункту 1 частини 1 ст.164 та частини 1 ст.172 цього Кодексу щодо обов'язковості надсилання відповідачу позовної заяви та копії доданих до неї документів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 11, 162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачці строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
3.1. письмових уточнень до позовної заяви із зазначенням:
- вартості трьох спірних земельних ділянок, про витребування яких заявлено позов, ціни позову та розрахунку обчисленого та сплаченого позивачем судового збору за подання позову в цій частині майнових вимог;
- речового права позивача, на захист якого спрямовані позовні вимоги до відповідача у цій справі;
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно тієї частини земельної ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7), яка входить до земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260;
- площі, а також усіх координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі стосовно тієї частини цієї земельної ділянки площею 0,0368 га (під нежитловою будівлею Т7), яка не входить до земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3220488300:01:001:0260, у разі наявності відповідної частини, із зазначенням в такому разі також того, яка особа (особи) є власником (титульним володільцем) відповідної частини земельної ділянки, та визначенням процесуального статусу такої особи (осіб) у цьому спорі.
3.2. доказів на підтвердження викладених позивачем обставин в уточненнях до позовної заяви з урахуванням даної ухвали господарського суду про залишення позову без руху, якщо такі докази не були подані разом з позовною заявою.
3.3. доказів направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2025 №911/3750/25.
4. Попередити позивача про те, що згідно з частиною 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили 19.12.2025 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова