вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5997/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ. вул.Єжі Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815
до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50079, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023
про стягнення штрафу
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення штрафу у розмірі 90 805,00 грн та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 справу № 904/5997/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
11.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з їх недоведеністю.
13.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
За накладною № 45662137 зі станції Терни Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" відправлено на адресу ТОВ «Тис» (станція призначення Чорноморська Одеської залізниці) групу вагонів з вантажем - гематит, зазначивши в накладній масу вантажу 2022450 кг, зокрема у вагоні № 52267168 - 68400 кг, тара - 23400 кг.
В процесі перевезення вантажу 26.06.2025 року на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено невідповідність в масі вантажу у вагоні № 52267168, у зв'язку з чим вагон був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагах, про що складені акти загальної форми, а за результатами контрольного зважування комерційний акт № 410006/59/6.
Відповідно до протоколу зважування та комерційного акта, люка зачинені щільно, слідів втрати вантажу немає, за результатами зважування маса вантажу становила: брутто - 63250 кг., нетто - 39850 кг, тара - 23400 кг, відповідно до перевізних документів нетто - 68400 кг., що не відповідає даним зазначеним вантажовідправником в накладній на 28550 кг менше. Згідно акта про технічний стан від 25.06.2025 - вагон технічно справний.
Позивач зазначає, що після зважування та складання актів, вагон був поданий на знеструмлену колію, де силами та засобами вантажовідправника маса вантажу в вагонах була приведена до даних перевізних документів, а вагони відправлені на станцію призначення.
На станції призначення у відповідності до вимог пункту 12 Правил зроблено запис "що вантаж виданий згідно перевізного документа" (різниця в масі в межах похибки). Даний акт було підписано відповідальними особами залізниці, які приймали участь у перевірці. Зауважень під час перевірки - не було.
Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 90 805,00 грн (18 161,00 грн - провізна плата вагона х 5).
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем штрафу у розмірі 90 805,00 грн за неправильно зазначену у накладній № 45662137 масу вантажу.
Відповідач не погоджується із позовними вимогами, обґрунтовуючи тим, що комерційний акт був складений в порушення пункту 4 Правил складання актів комерційний акт. Також відповідач звертає увагу суду на те, що комерційний акт № 410006/59/6 від 25.06.2025 містить посилання на акт загальної форми ст. Знам'янка № 74665 від 23.06.2025, та містить результати зважування, що зафіксовані актом № 74665 від 23.06.2025.
Предметом спору у даній справі є стягнення штрафу у розмірі 90 805,00грн.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин), статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (надалі - Правила № 644), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989).
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Оформлення перевізних документів для військових вантажів здійснюється за спеціальними інструкціями, а для небезпечних вантажів - згідно з Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 № 1430, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за № 180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів).
Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина перша пункту 1.2 Правил № 644).
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п. 1.3 Правил №644).
Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом" (пункт 2.1 Правил №644).
У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (пункт 2.3 Правил № 644).
Якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (пункт 2.6 Правил № 644).
Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Судом встановлено, що накладна № 45662137 містить, зокрема дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Статтею 6 Статуту визначено, що вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
За умовами пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.
Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до статті 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
З огляду на викладене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082), розміщення і кріплення вантажів та контейнерів у вагонах провадяться згідно з додатком 3 до УМВС (УГОДА ПРО МІЖНАРОДНЕ ЗАЛІЗНИЧНЕ ВАНТАЖНЕ СПОЛУЧЕННЯ).
Додатком № 3 до УМВС «Технічні умови розміщення і кріплення вантажів» зазначено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам. Згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1, різниця у завантаженні візків 4-вісного вагону не повинна перевищувати 10 тон. При цьому навантаження, що припадає на кожен візок не повинна бути більше половини вантажопідйомності вагону.
Як вже було з'ясовано судом, 23.06.2025 на станцію Знам'янка Одеської залізниці за накладною № 45662137 зі станції Терни Придніпровської залізниці прибув вагон № 52267168 вантажопідємність якого складала 69 т (69/2=34,5 тон). 23.06.2025 при проходженні вагона через динамічні ваги було виявлено нерівномірне завантаження вантажу на візки вагону, що було зафіксовано актом загальної форми № 74665.
Оскільки різниця завантаження складала 19850 кг, вагон був відчеплений для перевірки та зважування на статичних вагах.
25.06.2025 року при зважуванні вагона на статичних вагах було виявлено невідповідність в масі вантажу та підтверджена різниці завантаження на візки вагона (21,1 т на один візок і 42,15 т на другий візок), про що свідчить протокол зважуванні від 25.06.2025 року.
На підставі протоколу зважування від 25.06.2025 був складений комерційний акт № 410006/59/6 від 25.06.2025 про невідповідність даних в перевізному документі, а вагон затримано для усунення комерційної несправності - нерівномірності навантаження.
Відповідно до норм пунктів 1, 2, 4 Правил складання актів, факт невідповідності маси вантажу даним, вказаним в перевізному документі, підтверджений комерційним актом, який складений у відповідності до Правил складання актів з додержанням термінів його складання.
В акті загальної форми № 51078 від 25.06.2025 зазначено, що згідно акту загальної форми ст. Знам'янка 74665 від 23.06.2025 вагон відчеплено на ваги та перевірку.
З протоколу зауваження партії вантажних вагонів № п/п 7991 свідчить, що вагон 52267168 був зважений 25.05.2026 об 11:32:30.
26.06.2025 року відбулося контрольне зважування після усунення нерівномірності завантаження на візки вагона, що і відображені в графах «вага по вісям».
Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній, та встановленої при контрольному зважуванні.
Згідно зі статтею 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту.
За змістом статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Отже на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до накладної № 45662137 розмір провізної плати за вагон №52267168 становить 18 161,00 грн.
Відповідач не спростував доводів позивача, не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові.
Дослідивши розрахунок заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній № 45662137 масу вантажу, здійснений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку, що він є таким, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим і арифметично вірним.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 90 805,00грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему “Електронний суд» заявлено вимогу майнового характеру (90 805,00 грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40грн, про що свідчить платіжна інструкція № 6303 від 14.10.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення штрафу задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50079, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ. вул.Єжі Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 штраф у розмірі 90 805,00 грн (дев'яносто тисяч вісімсот п'ять гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 19.12.2025
Суддя О.В. Перова