Справа №295/6581/25
Категорія 139
2-а/295/163/25
19.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4653901 від 04.05.2025 року, а також закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 680 грн. за порушення правил зупинки. За словами ОСОБА_1 , при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було дотримано процедури розгляду справи, оскільки не було повною мірою дослідження доказів винуватості позивача, не було взято до уваги фактичні обставини та пояснення позивача. Як стверджує позивач, він рухався по вул. Довженка зі сторони Берестейського проспекту в правій смузі, оскільки здійснював з'їзд на вказану вулицю. В подальшому здійснив висадку пасажира та, увімкнувши показник лівого повороту, спробував перелаштуватись в другу смугу. Однак з врахуванням великої кількості транспортних засобів та з метою уникнення аварійної ситуації він не зміг цього зробити до світлофору, який розташований на перехресті вул. Довженка та вул. Молдавська. Враховуючи напрям руху, позивач вимкнув показник повороту ліворуч та почав готуватися на з'їзд праворуч на вул. Дегтярівська. Саме тому, за словами позивача, він правомірно заздалегідь готувався та здійснив з'їзд на смугу руху маршрутних транспортних засобів з метою закінчення маневру, при цьому він не заважав своїми діями маршрутним транспортним засобам. ОСОБА_1 зазначає, що саме порушення правил руху на смузі для маршрутних транспортних засобів є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, однак застосовуючи вимоги п. 17.1 ПДР без врахування наданого п. 17.2 ПДР дозволу водіям заїжджати на смугу для маршрутних транспортних засобів з метою здійснення з неї повороту. Як слідує зі змісту позову, при розгляді адміністративної справи інспектором не було досліджено відео з нагрудних камер, не забезпечено отримання правової допомоги, а також не були досліджені інші докази вчиненого правопорушення позивачем, в тому числі не допитані свідки, які на той час перебували в автомобілі, а саме Мальцев О.В. та ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 року у зазначеній справі відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову зазначено, що скоєння адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто», а саме камерою №10.10.142.21, що знаходиться по вул. Довженка, 7, на відеозаписі вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, відповідно за останнім здійснює рух службовий транспортний засіб. Інспектор в свою чергу діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених КУпАП, отже позов не підлягає задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні клопотань позивача про виклик свідків і витребування у Департаменту патрульної поліції записів з БК поліцейських №476825 та №477745, оскільки останні були додані відповідачем до відзиву. У свою чергу, заява про виклик свідків не відповідає вимогам частини другої статті 92 КАС України та позивач не заявляв клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.05.2025 року інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Полк-1 УПП в м. Києві Горобчуком Ю.П. винесено постанову серії ЕНА №4653901 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 04.05.2025 року о 19 год. 48 хв. в м. Києві по вул. Довженка, 10 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 та відповідною дорожньою розміткою, чим порушив п. 17.1 ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У статті 9 КУпАП міститься визначення, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Нормами вказаної статті закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Частинами 1, 2 статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У ст.ст. 73, 74 КАС України зазначено, що належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП врегульовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП закріплено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 04.05.2025 в м. Київ по вул. Довженка, 10, керуючи автомобілем Scoda Octavia A5, н.з. НОМЕР_2 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених дорожнім знаком 5.8 або 5.11 та відповідною дорожньою розміткою.
На підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідачем надано матеріали відеозйомки.
Відповідно до примітки до ст. 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може закріплювати на однострої, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.
Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що наданий відповідачем з камери відеоспостереження «Безпечне місто» відеозапис міг би бути належним та допустимим доказом на підтвердження факту адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, який в силу наведених вище норм закону не може не оцінюватись судом та не братись до уваги при вирішенні даного спору.
В той же час, всупереч положенням частини третьої статті 283 КУпАП оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не містить відомостей про такий доказ у справі про притягнення до адміністративної відповідальності як відеозапис з камери спостереження «Безпечне місто», а відтак згаданий відеозапис не може вважатись належним доказом вчинення позивачем правопорушення в силу вимог закону. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №524/5536/17 від 15.11.2018.
До того ж при дослідженні суддею матеріалів відеозйомки з камери відеоспостереження «Безпечне місто» встановлено, що останній не містить належної фіксації вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки неможливо ідентифікувати транспортний засіб (номерний знак та інші характеристики).
У свою чергу, на відеозаписах з бодікамер інспекторів УПП в м. Києві не зафіксований момент вчинення 04.05.2025 року адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 79, 80, 92, 139, 242-246, 286 КАС України суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову від 04.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4653901, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 19.12.2025.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя