Справа №212/8628/25
1-кп/212/944/25
19 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042070000011 від 06.02.2025 року з обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, з початковою загальною середню освітою, не працюючого, не судимого, інвалідності не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , внутрішньо-переміщена особа, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України.
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3
встановив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка у встановлений законом порядку не отримувала посвідчення водія на право керування транспортирним засобом та визнана винною постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 у справі №185/9722/22 № 3/185/3974/22 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; визнаним винним постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 у справі № 191/636/23 № 3/191/260/23 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років; визнаним винуватим постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2023 у справі № 185/5418/23 № 3/185/2306/23 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; визнаним винуватим постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 185/12371/23 №3/185/4757/23 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років; визнаним винуватим постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2024 у справі № 388/1870/24 №3/388/1270/2024 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років; визнаним винуватим постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2024 у справі №388/2269/24 3/388/1422/2024 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом на території Покровського району м. Кривого Рогу, чим ухилявся від виконання вищезазначених постанов.
Так, 24.01.2025 близько 15:33 годин, ОСОБА_3 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі вулиці Захисників Азовсталі в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 не виконав постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 у справі № 185/9722/22 № 3/185/3974/22, постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 у справі №191/636/23 № 3/191/260/23, постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2023 у справі № 185/5418/23 №3/185/2306/23, постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 185/12371/23 № 3/185/4757/23, постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2024 у справі № 388/1870/24 №3/388/1270/2024, постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2024 у справі № 388/2269/24 3/388/1422/2024 в частині позбавлення права керування транспортними засобами.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він був неодноразово визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1,3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КК України та був підданий адміністративним стягненням у виді штрафів та позбавлення права керування транспортними засобами. Постанови суду не виконував та продовжував керувати транспортним засобами за сімейними обставинами, оскільки не має офіційної роботи, є багатодітним батьком, та займався підробітками. Винним себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю в обсязі пред'явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в повній мірі викритий у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не судимий в силу ст. 89 КК України, не працює, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, характеризується за місцем мешкання позитивно.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, висновки Покровського районного відділу філії Державної установи «Центру пробації» у Дніпропетровській області щодо середніх ризиків вчинення повторного правопорушення та ризику небезпеки у суспільстві, відношення обвинуваченого до вчиненого, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обирався .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; погоджувати виїзд за межі України з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: 2 DVD-R диска, об'ємом 4.7GB, із відеозаписом за участю ОСОБА_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 19 грудня 2025 року у порядку ст. 615-15 КПК України.
Суддя ОСОБА_1