Справа № 212/12454/25
2/212/6684/25
18 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Шевченко Л.В., секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 09.12.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем укладено Договір № 94087668. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати кредит в сумі 5000 грн, а Відповідач (як позичальник) отримати та повернути кредит, а також сплатити плату за користування кредитом зі строком користування кредитними коштами у 365 днів, який починається 09.12.2024 та закінчується 08.12.2025 та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22.12.2024 (рекомендована дата платежу). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. - Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу Кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на Рахунок Позичальника/Картковий рахунок Позичальника. Відповідач підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у виді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно. 02.10.2025 було укладено договір № 02-10/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94087668. Позивач, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», вважає, що наділений правом вимоги до Відповідача за договором № 94087668. Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 94087668 від 09.12.2024 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18450.00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13250,00 грн. -заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 200,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договорами № 94087668 від 09.12.2024 у розмірі 18450,00 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, постановивши по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «ЕКО ФІН» надає фінансові послуги, зокрема з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з використанням власної інформаційно-телекомунікаційної системи, яка являє собою програмний комплекс, що включає інтернет-сторінку з доменним ім'ям https://cashtancredit.com.ua, особисті кабінети споживачів, облікову реєструючу систему, доступ до якої забезпечується через веб-сайт (https://cashtancredit.com.ua).
Судом встановлено, що 09.12.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем укладено Договір № 94087668.
Договір кредиту підписаний від імені позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - Сума кредиту - 5000,00 грн.; - Строк користування кредитними коштами - 365 днів, з 09.12.2024 та закінчується 08.12.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. - Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. - Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу Кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на Рахунок Позичальника/Картковий рахунок Позичальника відповідно до квитанції 43376-97100-92513 від 09.12.2024 (арк.с.79).
Відповідач підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Пунктом 1.21 договору про споживчий кредит/кредитний договір від 09.12.2024 № 94087668 визначено, що строк кредитування (строк користування кредитними коштами) - період часу, протягом якого Позичальник може правомірно користуватись кредитом (кредитними коштами), що визначений відповідно до п.2.3 Договору і складається з дисконтного (пільгового) та поточного періодів.
Пунктом 3.1.2.1. Договору визначено, що цей Договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через Веб-сайт Товариства.
Відповідач зареєструвався у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ЕКО ФІН» та пройшов процедуру ідентифікації, надавши кредитору копії паспорта громадянина України та копію картки із зазначенням ідентифкаційного номеру фізичної особи-платника податків (арк.с.61-63).
Згідно пункту 3.2.1.4.1 Договору нарахування Кредитодавцем процентів здійснюється щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом за кожен день користування (арк.с.15).
Порядок сплати заборгованості відображено у графіку розрахунків, з якого вбачається, що сторонами було погоджено графік внесення платежів, відповідно до якого сплати відповідачем мали б вноситись щоденно (арк.с.23-30).
Між позивачем та відповідачем була домовленість про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами, відповідно до чого внесено зміни до Договору і дисконтний (пільговий ) період складає 29 днів і завершується 06.01.2025. Дата остаточного повернення коштів залишилась 08.12.2025 (арк.с.32-33).
При цьому графік розрахунків було змінено і встановлено, що 23.12.2024 Позичальник повинен виплатити 700 гривен процентів за користування коштів 06.01.2025 і надалі щоденно по 50 грн.
10.01.2025 Позичальник (відповідач) знову звернулася до позивача з приводу пролонгації дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами (арк.с.43). Кредитодавцем змінено графік розрахунків (арк.с.44-52).
Відповідач ознайомлена з заявою-анкетою, паспортом споживчого кредиту (арк.с.64).
Згідно довідки ТОВ «Еко Фін» за період з 10.12.2024 по 02.10.2025 відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення наявної заборгованості, що свідчить про порушення умов договору.
Пунктом 3.2.2.2.1. Договору передбачено дострокове повернення кредиту за ініціативою товариства, а саме, у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо, кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом направити вимогу про дострокове погашення заборгованості.
Пунктом 3.2.2.2.2 Договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний виконати вимогу товариства щодо повернення кредиту, у тому числі належних до сплати процентів та інших платежів, строк сплати яких не настав, відповідно до умов цього договору не пізніше дня наступного за днем одержання такої вимоги кредитора. Така вимога надсилається засобами ІКС та шляхом направлення на вказану у заяві про отримання кредиту адресу електронної пошти позичальника та вважається врученою у день її надіслання кредитором.
Вимога направлена відповідачу 07.10.2025 оскільки прострочено оплату процентів за користування кредитом (арк.с.76,77).
Відповідно до виписки за кредитом, складеної ТОВ «ЕКО ФІН», станом на 02.10.2025 розмір заборгованості позичальника за кредитним договором № 94087668 складав 18450 грн, яка утворилась та обчислена за період з 09.12.2024 по 02.10.2025 і складається з наступних сум: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 13250 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 200, а всього 18450 грн.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про споживче кредитування». При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1ст. Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З урахуванням викладеного, встановлено, що між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем було укладено Договір кредиту в електронній формі. На підставі такого договору № 94087668 відповідачем 09.12.2024 було отримано у кредит грошові кошти в сумі 5000 грн, які він зобов'язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитними коштами в межах строку дії договору, але в порушення умов договору не зробила цього, внаслідок чого має невиконане грошове зобов'язання перед кредитором.
Згідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
02.10.2025 було укладено договір № 02-10 /25 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 94087668.
Відповідно до п.2.1 умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора щодо боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (надалі також Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки божників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки божників, за договором позики/договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 94087668.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 94087668 від 09.12.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18450,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13250.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 200.
Оскільки відповідачем не виконане грошове зобов'язання за Договором кредиту № 94087668, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено належними та допустимими доказами, кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості.
Договір відступлення права вимоги від 02.10.2025 містить докази передачі права вимоги за договором, укладеним з відповідачем та стягнення заборгованості.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі № 361/2105/16-ц.
Отже до позивача перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.
Позивач не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 94087668 від 09.12.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18450,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами - 13250,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 200.
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих суду доказів. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка і підлягає стягненню з відповідача в сумі 18450 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Втім, відповідно до Постанови ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 у розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Суд не має права зменшити суму правничих витрат з власної ініціативи. Це суперечить нормам ЦПК, ГПК та КАС. Адже розмір гонорару визначається лише домовленістю адвоката з клієнтом, а суд не може втручатися в ці правовідносини. Зменшення витрат можливе лише за клопотанням іншої сторони, яка довела їх неспівмірність. Тож проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати інша сторона (додаткова постанова ВС від 11.12.2020 у справі № 911/4242/15.
Позивач в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року з Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги року, прайс -лист, витяг з акту про надання юридичної допомоги року згідно з яким вказано послуги: надання усної консультації з вивченням документів на суму 3000,00 грн (за 2 години відповідно до акту № 20 про надання юридичної допомоги від 10.10.2025); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на суму 6 000,00 грн (за 2 години витраченого часу).
Представництво інтересів позивача здійснювалось партнерами адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», з яким позивачем укладено договір про надання правової допомоги за різними напрямками юридичної діяльності.
З урахуванням доказів, наданих позивачем в обгрунтування понесених ним судових витрат, суд приходить висновку про стягнення з відповідача судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями12, 13, 81, 141, 259, 263 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №94087668 від 09.12.202 у розмірі 18450,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Копію рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення підписано 18.12.2025.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Шевченко