19 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 460/133/24
адміністративне провадження № К/990/45799/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 07.11.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» відмовити в повному обсязі.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи, вказану скаргу (№К/990/45799/25) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Олендера І.Я., суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П., про що складено протокол 07.11.2025.
У зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 11.11.2025 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, суд запропонував скаржнику у визначений у цій же ухвалі строк усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав касаційного оскарження має бути викладений з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Залишаючи подану скаржником касаційну скаргу без руху, Верховний Суд установив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 була прийнята у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представників сторін. Повне судове рішення складено 07.04.2025.
Ураховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 07.05.2025, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано 07.11.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.
Натомість, як установив суд, питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.
А тому, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/133/24 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку, як вказав суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
У зв'язку з наявністю в Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 11.11.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 11.11.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.11.2025 о 12:40год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 21.11.2025 до Верховного Суду подано:
- редакційно уточнену касаційну скаргу з посиланням на процесуальні підстави касаційного перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24, визначені, зокрема, пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України;
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження прийнятих у цій справі судових рішень.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скарги, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України послалося на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвал про повернення раніше поданих відповідачем касаційних скарг із роз'ясненням щодо наявності у останнього права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Скаржник зауважив, що зазначені ним обставини є безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі. На його переконання, така необхідність обумовлена тим, що первинна касаційна скарга була подана у встановлений процесуальний строк, а надалі скаржником здійснювалося виконання вимог ухвали суду щодо надання документ про сплату судового збору з подальшим повторним зверненням до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Тобто, приведення касаційної скарги у відповідність до положень статті 330 КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду, як на переконання скаржника, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої касаційної скарги.
Далі, за змістом клопотання, пославшись на низку рішень Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, скаржник наголосив на належній реалізації ним права на звернення до суду. Він також зазначив на відсутність зловживання процесуальними правами з боку контролюючого органу, що підтверджується урахуванням зауважень, викладених у попередніх ухвалах Верховного Суду про повернення касаційної скарги, та оперативним повторним зверненням у найкоротші строки після її повернення (з урахуванням реалізації суб'єктом владних повноважень права на звернення до суду з касаційною скаргу до закінчення річного строку визначеного частиною п'ятою статті 333 КАС України).
Як додаткову аргументацію, скаржник послався на обставини функціонування державних органів, зокрема, Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в умовах воєнного стану. Останній, на її думку, є форс-мажорною обставиною, яка істотно ускладнила реалізацію процесуальних прав учасників справи.
Цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись положеннями КАС України, скаржник вказав про необхідність урахування зазначених ним у клопотанні обставин як поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланому на виконання вимог ухвали від 11.11.2025 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 01.12.2025 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим подану контролюючим органом касаційну скаргу повторно залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Тобто, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, на переконання суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.
У зв'язку з наявністю у Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 01.12.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 01.12.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 01.12.2025 о 21:30год.
На підставі Розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.12.2025 №1538/0/78-25, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гімона М.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 05.12.2025 №24), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №460/133/24 (№К/990/45799/25).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (головуючий суддя), судді: Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 10.12.2025 до Верховного Суду подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зміст якої зводиться до викладення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження спірних у справі №460/133/24 - рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025.
Разом з тим, оцінивши доводи, наведені контролюючим органом у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланій на виконання вимог ухвали від 01.12.2025 про повторне залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд установив, що, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржником зазначено причини пропуску процесуального строку, аналогічні тим, що були наведені ним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, надісланому на виконання вимог ухвали від 11.11.2025 про залишення касаційної скарги без руху, та які судом було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказано; належних, достовірних та достатніх доказів також не додано.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу вищенаведених положень убачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховним Судом установлено та підтверджено матеріалами касаційного провадження, що касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Верховного Суду було подано 07.11.2025, у той час, коли останнім днем для звернення до суду з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 07.05.2025. На думку Верховного Суду, така процесуальна поведінка не свідчить про намір добросовісної реалізації особою свого права на касаційне оскарження судових рішень, а також про дотримання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, унормованого статтею 329 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що процесуальний строк на касаційне оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної інстанції або з моменту його вручення особі, яка подає касаційну скаргу. У зв'язку з цим обставини, на які посилається відповідач у заяві поданій на виконання вимог ухвали від 01.12.2025 про повторне залишення касаційної скарги без руху, не можуть свідчити про наявність у нього безумовного права реалізовувати своє право на касаційне оскарження у будь-який час після спливу відповідного строку.
Повторно оцінивши посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на всій території України правового режиму воєнного стану Верховний Суд зазначає, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №?2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан, дія якого триває й дотепер.
Запровадження воєнного стану, згідно з частиною першою статті 121 КАС України, є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, якщо буде встановлено наявність прямого причинного зв'язку між цією обставиною та фактом пропуску відповідного строку.
При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною/черговою скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Надаючи оцінку доводам відповідача Верховний Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується виключно запровадження воєнного стану на території України та не містить положень щодо зміни строків розгляду справ чи інших процесуальних строків. Зазначеним указом, а також законодавчими актами, якими він затверджений, не було внесено змін до КАС України щодо регулювання процесуальних строків.
Органи державної влади після запровадження воєнного стану продовжують здійснювати свої повноваження у встановленому законом порядку. Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, затверджені рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 №23, мають виключно рекомендаційний характер та можуть враховуватися судом лише у сукупності з іншими обставинами та доказами, що підтверджують наявність підстав, зокрема, для поновлення процесуального строку.
Отже, сам по собі факт запровадження воєнного стану не може розглядатися як достатня та безумовна підстава для визнання причин пропуску процесуального строку поважними. Для цього необхідно надати належні обґрунтування та докази того, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на діяльність конкретного державного органу.
У свою чергу, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на складний режим функціонування державних органів, зокрема Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в умовах дії на всій території України правового режиму воєнного стану, скаржник так і не наводить конкретних доводів і не надає суду належних доказів, які б підтверджували, яким саме чином вказані обставини вплинули на його обов'язок дотриматися установленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень у справі №460/133/24 - рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025.
Наведені скаржником у клопотанні доводи щодо значного навантаження на працівників управління правового забезпечення, обмеженої чисельності персоналу, перебування окремих працівників у відпустках або стані тимчасової непрацездатності, а також недостатнього фінансування видатків на сплату судового збору не можуть бути визнані Верховним Судом поважними підставами пропуску процесуального строку на касаційне оскарження визначеного статтею 329 КАС України, оскільки зазначені обставини мають виключно організаційний та фінансовий характер, є внутрішніми аспектами діяльності суб'єкта владних повноважень і не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для своєчасного вчинення процесуальних дій. Самі по собі значне службове навантаження, кадровий дефіцит або необхідність поетапної сплати судового збору не звільняють скаржника від обов'язку дотримуватися процесуальних строків та не можуть виправдовувати їх пропуск.
За таких обставин наведені доводи не підтверджують неможливість своєчасного звернення до суду та не є підставами для поновлення пропущеного строку.
Ураховуючи зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у даному випадку пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з причин суб'єктивного характеру, які повністю залежали від волевиявлення суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України є процесуальним обов'язком особи, яка звертається з касаційною скаргою. Повторне (чергове, четверте) звернення скаржника з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових меж, визначених статтею 329 КАС України, та із збереженням недоліків, що раніше слугували підставою для повернення касаційних скарг (зокрема, відсутність належного викладення підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України), свідчить про намагання скаржника домогтися поновлення строку на касаційне оскарження без належних правових підстав. Такі дії фактично спрямовані на уникнення процесуальних обмежень та нівелювання принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства та допустимості касаційного перегляду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №160/33721/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №460/133/24 за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
В.П. Юрченко