про відкриття касаційного провадження
19 грудня 2025 року
м. Київ
справа №464/9096/16-а
адміністративне провадження №К/990/47125/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ірокс»
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (суддя Карп'як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року (колегія у складів суддів Матковської З.М., Гінди О.М., Ніколіна В.В.)
у справі № 464/9096/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс»
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСББ «Шевченка 418»
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі - позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якому просило: визнати протиправними та скасувати наказ від 26.10.2016 № 31/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року № 138/08»; наказу від 26.10.2016 № 32/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 27 лютого 2008 року № 74ж-08»; наказу від 26.10.2016 № 33/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 лютого 2008 року № 73ж-08».
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 07.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, відмовив у задоволенні позову.
17.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог
Верховний Суд ухвалою від 03.12.2025 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали від 03.12.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою редакцією касаційної скарги та доказами сплати судового збору за подання цієї скарги. Отже, недоліки, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником своєчасно.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Скарга відповідає вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підстав для залишення в касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставами касаційного оскарження судових рішень позивач заявив п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи їх такими доводами:
- неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - п. «в» ч. 6 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) без урахування висновків Верховного суду щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/10851/18 (а саме таких висновків: «…анулювання дозволу на будівництво є заходом впливу за вчинене правопорушення, що має застосовуватися за визначених пунктом третім частини 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» умов… відповідальність замовника будівництва у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт настає за наслідками невиконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства»);
- неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - ч. 2 ст. 34, п. «в» ч. 6 ст. 37, п. 8 розд. V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у взаємозв'язку з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України при відсутності наразі висновку Верховного Суду щодо питання застосування таких норм у подібних правовідносинах, а саме щодо питання наявності в органу державного архітектурно-будівельного контролю самостійно анулювати дозвіл на будівництво об'єкта будівництва після прийняття такого об'єкта в експлуатацію. У взаємозв'язку із наведеними скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки наказу від 26.10.2016 № 31/16 на предмет правомірності скасування ним дозволу на виконання будівельних робіт, який на час винесення такого оспорюваного наказу вже вичерпав свою дію у зв'язку з повним виконанням.
Такі аргументи скаржника потребують перевірки в частині правильності застосування судами норм матеріального права та дотримання ними приписів процесуальних права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 328 - 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року.
2. Витребувати з Львівс окружного адміністративного суду справу № 464/9096/16-а.
3. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження.
4. Установити іншим учасникам справи десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб