ф
Іменем України
15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/314/25
адміністративне провадження № П/990/314/25
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
секретар судового засідання Проценко Р.А.,
за участю:
представника позивача Карпенко Ю.О.,
представника відповідача Предоляк Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції справу №990/314/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
І. ПОЗОВНІ ВИМОГИ
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №645/дс-25 від 26.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в допуску до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути питання про допуск ОСОБА_1 до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести кваліфікаційний іспит з позивачем в рамках добору на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, за окремим графіком.
ІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
З позовної заяви слідує, що підставою відмови позивачу в допуску до участі в доборі на посаду судді стало те, що комісія позбавлена підстав констатувати, що позивач є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів. Таким чином, Комісія вважала, що на позивача не поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано військовослужбовцям додатковий строк для подання документів для участі в Доборі.
Позивач зазначає, що як передбачено пунктом 1 Особливого порядку, подання документів для участі в оголошеному 11 грудня 2024 року доборі на посаду судді місцевого суду (також - Добір) може бути реалізовано військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які станом на дату подання документів проходять військову службу та мають намір стати суддею. Вимоги щодо підтвердження права на особливий порядок подання документів визначені пунктом 3 Особливим порядку. Абзацом першим пункту 3 Особливого порядку визначено, що для реалізації права на особливий порядок подання документів особа має надати документ (документи), що підтверджує (підтверджують) проходження військової служби станом на дату подання документів. Позивач указує, що цією нормою встановлена вимога щодо підтвердження виключно проходження військової служби. Абзацом другим пункту 3 Особливого порядку встановлено, що до таких документів належать довідка з військової частини форми № 5 (додаток 24 до інструкції з діловодства у Збройних Силах України (пункт 2.9.4.3) або інший документ із зазначенням дати призову (зарахування на військову службу), виписка (витяг) з наказу про призов (зарахування на військову службу) тощо. Конструкція даного абзацу вказує на можливість надання альтернативних документів, зокрема документа із зазначенням дати призову (зарахування на військову службу) або будь-яких інших даних, що свідчать про зарахування на військову службу. Тобто, для військовослужбовців Збройних Сил України визначена чітка форма такого документу, а для інших військовослужбовців такої форми чітко не визначено (з огляду на наявність в переліку слова «тощо»). Єдиною умовою такого документа є підтвердження зарахування на військову службу та проходження її на момент звернення. Абзацом третім пункту 3 Особливого порядку визначено, що документ має містити дані про приналежність військовослужбовця до військової частини. За відсутності такого документа військовослужбовець може вказати цю інформацію у заяві довільної форми. Отже даним абзацом не встано
Поряд з цим, позивач зауважує, що військову службу в слідчому відділі Управління СБ України в Чернігівській області також проходять ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і готували та надали пакет ідентичних документів для подання у Доборі, у строк, визначений Особливим порядком. Рішенням ВККС від 26.05.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущено до участі у Доборі. Комісія визнала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проходячи військову службу в слідчому відділі Управління СБ України в Чернігівській області, відповідають вимогам Особливого порядку. Комісією здійснювався аналіз чи дотримано даними кандидатами таких умов: наявність статусу військовослужбовця; проходження на день подання документів військової служби; місце військової служби - Збройні Сили України чи інші військові формування. На думку позивача, під час ухвалення оскаржуваного рішення, Комісією не дотримано засади об'єктивності та рівності, таке рішення є вибірковим та дискримінаційним, суперечить принципу рівності всіх перед законом, закріпленому у статті 24 Конституції України, та основним засадам діяльності Комісії, зазначеним у пункті 6 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Як вважає позивач, прийняті ВККС рішення щодо позивача про відмову в допуску до участі в Доборі та його колег ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про допуск до участі в Доборі, свідчать про неоднакове застосування одних і тих самих норм права при вирішенні ідентичного питання (том 1, арк спр 1-15).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. Як зазначає представник ВККС, рішенням Комісії від 15 січня 2025 року № 14/зп-25 визначено особливий порядок подання документів для участі в Доборі для окремих категорій осіб -військовослужбовців. Як відзначає відповідач, Особливий порядок встановлений для військовослужбовців, які під час виконання конституційного обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України обмежені в можливості підготувати для подання документи порівняно з особами, які також мають намір стати суддею та не є військовослужбовцями. У спорі, що виник між сторонами, позивач звернувся до Комісії із заявою про участь у Доборі як особа, на яку поширюється Особливий порядок, а саме у межах додаткового строку для подання документів. Комісія в оскаржуваному рішенні зауважила, що правила Особливого порядку можуть поширюватися на військовослужбовців Служби Безпеки України за умови проходження на момент подання документів військової служби у створених в системі Служби безпеки України військових формуваннях. Натомість, ОСОБА_1 поданими документами підтвердив проходження служби на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Тому Комісія, при ухваленні спірного рішення, була позбавлена підстав констатувати, що заявник є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів. Таким чином, на ОСОБА_1 не поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано військовослужбовцям додатковий строк для подання документів для участі в Доборі.
Відповідач не погодився з доводами позивача про недотримання Комісією засад об'єктивності, рівності та неоднакового застосування одних і тих самих норм права. Як зазначає представник ВККС, перевіривши обставини викладені в заявах позивача про перегляд оскаржуваного рішення, повторно дослідивши подані ним документи, Комісія у пленарному складі погодилась з висновком Комісії у складі колегії та виснувала про відсутність підстав вважати, що рішення Комісії, яким відмовлено кандидату ОСОБА_1 в допуску до участі в Доборі, ухвалено з порушенням вимог Закону, Регламенту Комісії та частини другої статті 19 Конституції України, а права позивача вказаним рішенням безпідставно порушено (обмежено). А отже, рішенням Комісії, прийнятим у пленарному складі, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Комісії про відмову в допуску до участі в Доборі. Відповідач наголошує, що Комісія у складі колегії, що ухвалювала спірне рішення, та пленарний склад Комісії, переглядаючи рішення прийняті колегією Комісії щодо відмови в допуску до участі в Доборі стосовно інших кандидатів, за аналогічних обставин, не допускали різного тлумачення положень Особливого порядку. У спірних правовідносинах, саме пленарний склад Комісії, який уповноважений відповідно до Закону приймати остаточні рішення Комісії щодо допуску до участі в Доборі, дав оцінку поданим документам позивача і дійшов висновку про невиконання останнім вимог, визначених в Особливому порядку (том 1, арк спр 57-61).
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що вважає наведені відповідачем заперечення такими, що не спростовують обставин та аргументів, які стали причиною звернення до суду з позовною заявою. Позивач указує, що як слідує з оспорюваного рішення та відзиву, комісія дійшла висновку про відсутність підстав констатувати, що заявник є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, з аналізу норм Закону України «Про Службу безпеки України». На думку позивача, комісія не є органом, що спеціалізується на питаннях військового законодавства, але використовує тлумачення законодавства в питаннях діяльності військових формувань як основний і єдиний аргумент при прийнятті рішення. Маючи такий сумнів, Комісія мала б використати надані їй повноваження, звернувшись до компетентного органу, тобто безпосередньо до СБУ, яка б надала відповідь чи є такий орган військовим формуванням, чи залучається ОСОБА_1 до заходів із захисту незалежності та територіальної цілісності України, чи отримує за це відповідні доплати тощо. Надання таких даних не було обов'язком позивача, а є правом відповідача, яким він не скористався. Крім того, позивач відзначає, що рішення ВККС як у складі її Палат та Колегій, так і в пленарному складі, якщо вони не скасовані відповідно до встановленого порядку, мають однакову силу. Відтак, допуск до участі в доборі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та недопуск позивача є явним свідченням дискримінаційного підходу комісії. На переконання позивача, допуск до участі в доборі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є свідченням того, що Комісія у цих випадках визнала СБУ військовим формуванням, водночас, у випадку позивача - ні, що є проявом неоднакового застосування закону (том 1, арк спр 194-197).
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
06.07.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до ВККС, у якому позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення та зобов'язати вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Дашутін І.В., Гімон М.М., Юрченко В.П.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі №990/314/25. Судове засідання з повідомленням (викликом) сторін призначено на 13.08.2025.
31.07.2025 до суду надійшов відзив ВККС на адміністративний позов.
12.08.2025 судом отримано відповідь позивача на відзив ВККС.
12.08.2025 суддею Юрченко В.П. подано заяву про самовідвід.
Протокольною ухвалою від 13.08.2025 розгляд справи відкладено, з огляду на необхідність з'ясування позиції позивача щодо заявленого самовідводу та його неприбуття у судове засідання. Наступне судове засідання призначено на 01.10.2025.
У зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до протоколу розподілу від 22.09.2025 колегію суддів визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Олендер І.Я., Юрченко В.П.
Ухвалою суду від 24.09.2025 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У судовому засіданні 01.10.2025 суддя Юрченко В.П. заяву про самовідвід не підтримала, з огляду на те, що відпали обставини, які зумовили подання цієї заяви. Судом оголошено перерву до 12.11.2025.
12.11.2025 суд оголосив перерву у розгляді справи до 15.12.2025.
У зв'язку з обранням судді Гімона М.М. до Великої Палати Верховного Суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до протоколу розподілу від 09.12.2025 колегію суддів визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Бившева Л.І., Васильєва І.А., Олендер І.Я., Юрченко В.П.
У судовому засіданні за участю сторін судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - Добір) та затверджено текст відповідного оголошення.
В Оголошенні про добір кандидатів на посаду судді місцевого суду визначено, що строк подання заяви та документів для участі у Доборі - з 01 березня 2025 року до 30 березня 2025 року (включно).
Рішенням Комісії від 15 січня 2025 року №14/зп-25 визначено особливий порядок подання документів для участі в Доборі для окремих категорій осіб - військовослужбовців (далі - Особливий порядок).
Відповідно до пункту 4 Особливого порядку період подання документів для військовослужбовців - з 01 березня до 01 травня 2025 року включно.
28 квітня 2025 року до ВККС надійшла заява ОСОБА_1 про участь у Доборі.
Комісією у складі колегії перевірено подані ОСОБА_1 документи щодо відповідності їх переліку, визначеному в Оголошенні про добір кандидатів на посаду судді місцевого суду та Особливому порядку, дотримання вимог до їх оформлення, відповідності особи, яка звернулась із заявою про допуск до участі в Доборі, установленим статтею 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вимогам до кандидата на посаду судді, дотримання строку їх подання.
За результатами розгляду поданих документів рішенням Комісії у складі колегії від 26 травня 2025 року №645/дс-25 ОСОБА_1 відмовлено в допуску до участі в Доборі.
Рішення ВККС мотивовано тим, що на ОСОБА_1 не поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано додатковий строк для подання документів для участі в Доборі.
30 травня 2025 року та 02 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявами про перегляд рішення Комісії від 26 травня 2025 року №645/дс-25 щодо відмови в допуску до участі в Доборі.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 та подані документи, рішенням Комісії у пленарному складі від 20 червня 2025 року №1019/дс-25 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення Комісії від 26 травня 2025 року №645/дс-25.
Не погодившись з прийнятим ВККС рішенням від 26 травня 2025 року №645/дс-25 про відмову в допуску до участі в Доборі, позивач оскаржив його до суду.
Як слідує з оскаржуваного у цій справі рішення, основною відмінністю Особливого порядку є встановлення більш тривалого строку подання документів для військовослужбовців - з 01 березня до 01 травня 2025 року включно (пункт 4 Особливого порядку).
Пунктом 1 Особливого порядку передбачено, що цей порядок подання документів для участі Доборі може бути реалізований військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які станом на дату подання документів проходять військову службу та мають намір стати суддею.
Щоб реалізувати право на подання документів для участі в Доборі у строки, визначені Особливим порядком, необхідно дотриматися таких умов: наявність статусу військовослужбовця; проходження на день подання документів військової служби; місце військової служби - Збройні Сили України чи інші військові формування.
Пунктом 3 Особливого порядку визначено, що для реалізації права на особливий порядок подання документів особа має надати документ (документи), що підтверджує (підтверджують) проходження військової служби станом на дату подання документів. До таких документів належать довідка з військової частини форми № 5 (додаток 24 до інструкції з діловодства у Збройних Силах України (пункт 2.9.4.3) або інший документ із зазначенням дати призову (зарахування на військову службу), виписка (витяг) з наказу про призов (зарахування на військову службу) тощо. Документ має містити дані про приналежність військовослужбовця до військової частини. За відсутності такого документа військовослужбовець може вказати цю інформацію у заяві довільної форми.
До Комісії 28 квітня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про участь у Доборі.
Дослідивши подані документи, Комісією встановлено, що ОСОБА_1 подано довідку, у якій зазначено, що він працює на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, проте відомості про його приналежність до відповідної військової частини чи іншого військового формування відсутні.
ВККС ураховано, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України (стаття 9 Закону від 25 березня 1992 року № 2229-XII).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону від 25 березня 1992 року № 2229-XII кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.
Частиною першою статті 20 Закону від 25 березня 1992 року № 2229-XII передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України складають військову присягу на вірність народу України.
Аналізуючи наведені норми Закону від 25 березня 1992 року № 2229-XII, Комісією зауважено, що правила Особливого порядку можуть поширюватися на військовослужбовців Служби Безпеки України за умови проходження на момент подання документів військової служби у створених в системі Служби безпеки України військових формуваннях.
ОСОБА_1 поданими документами підтвердив проходження служби на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Чернігівській області.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що Комісія позбавлена підстав, щоб констатувати, що заявник є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів.
Отже, Комісія дійшла висновку, що на ОСОБА_1 не поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано військовослужбовцям додатковий строк для подання документів для участі в Доборі.
Поряд з цим, Комісією зауважено, що пунктом 3 Оголошення визначено строк подання заяви та документів для участі в Доборі - з 01 березня 2025 року до 30 березня 2025 року (включно). Встановлений строк подання документів є присічним і Комісією не продовжувався. ВККС наголошено, що умови проведення Добору є однаковими та обов'язковими для виконання всіма кандидатами. Тому, ОСОБА_1 міг подати документи для участі в Доборі в загальний строк, визначений правилами проведення Добору. Натомість ОСОБА_1 подано до Комісії заяву та документи для участі в Доборі 28 квітня 2025 року, тобто вже після спливу строку, визначеного Комісією. З наданих кандидатом документів не встановлено обставин, які б перешкоджали йому подати документи у загальний строк, визначений Комісією, тобто з 01 до 30 березня 2025 року.
V. ОЦІНКА СУДУ на підставі норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин
Статтею 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України. У рішенні про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України обов'язково зазначає кінцевий строк подання заяви та документів для участі у доборі, що не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення рішення, а також прогнозовану кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір.
Згідно зі статтею 72 цього Закону приймання заяв та документів завершується в день, зазначений в оголошенні як кінцевий строк їх подання. Заяви та документи, що надійшли після зазначеного строку, не розглядаються.
На основі поданих документів Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку відповідності осіб, які виявили намір стати суддею, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.
Особи, які не подали всіх необхідних документів та/або подали документи, що не відповідають установленим законом вимогам, а також особи, які згідно з поданими документами не відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі на посаду судді не допускаються.
Про допуск або про відмову в допуску до участі у доборі на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення.
Неістотні недоліки змісту поданих особою документів не є підставою для відмови в допуску до участі у доборі на посаду судді.
Ністотними вважаються недоліки, що не перешкоджають розумінню змісту поданих особою документів.
На виконання вказаних вище положень Закону рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах та затверджено текст оголошення про добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Згідно з Оголошенням про добір кандидатів на посаду судді місцевого суд, затвердженого рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, добір на посаду судді місцевого суду (далі - Добір) здійснюється Комісією відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Комісії.
Строк подання заяви та документів для участі у Доборі - з 01 березня 2025 року до 30 березня 2025 року (включно).
Заява та документи для участі в Доборі подаються в електронній формі через офіційний вебсайт Комісії (ksk.vkksu.gov.ua) шляхом заповнення відповідних форм, шаблонів, завантаження електронних документів або сканованих копій документів у вигляді файлів.
У визначений Комісією строк особа, яка виявила намір стати суддею (далі - особа), може звернутися лише з однією заявою про участь у Доборі. Повторне звернення особи із заявою про участь у Доборі не допускається.
Заява та документи, зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка виявила намір взяти участь у Доборі.
За достовірність поданих до Комісії документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.
Рішенням Комісії від 15 січня 2025 року № 14/зп-25 визначено особливий порядок подання документів для участі в Доборі для окремих категорій осіб - військовослужбовців.
Пунктом 1 Особливого порядку передбачено, що цей порядок подання документів для участі Доборі може бути реалізований військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які станом на дату подання документів проходять військову службу та мають намір стати суддею.
Мета Особливого порядку окреслена в мотивувальній частині рішення Комісії від 15 січня 2025 року № 14/зп-25, яким визначено, що такий порядок встановлюється щодо військовослужбовців, які під час виконання конституційного обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України обмежені в можливості підготувати для подання документи порівняно з особами, які також мають намір стати суддею та не є військовослужбовцями.
Щоб реалізувати право на подання документів для участі в Доборі у строки, визначені Особливим порядком, необхідно дотриматися таких умов:
- наявність статусу військовослужбовця;
- проходження на день подання документів військової служби;
- місце військової служби - Збройні Сили України чи інші військові формування.
Пунктом 2 Особливого порядку окремо визначено деякі категорії військовослужбовців, на яких не поширюються норми особливого порядку навіть попри формальне дотримання вказаних вище умов.
Пунктом 3 Особливого порядку визначено, що для реалізації права на особливий порядок подання документів особа має надати документ (документи), що підтверджує (підтверджують) проходження військової служби станом на дату подання документів.
До таких документів належать довідка з військової частини форми № 5 (додаток 24 до інструкції з діловодства у Збройних Силах України (пункт 2.9.4.3)) або інший документ із зазначенням дати призову (зарахування на військову службу), виписка (витяг) з наказу про призов (зарахування на військову службу) тощо.
Документ має містити дані про приналежність військовослужбовця до військової частини. За відсутності такого документа військовослужбовець може вказати цю інформацію у заяві довільної форми.
Відповідно до пункту 4 Особливого порядку період подання документів для військовослужбовців - з 01 березня до 01 травня 2025 року включно.
Статтею 9 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Службу безпеки України» кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України складають військову присягу на вірність народу України.
У справі, що розглядається суд ураховує, що Особливим порядком передбачено подання документів для участі в Доборі для окремих категорій осіб - військовослужбовців. Цей порядок подання документів для участі Доборі може бути реалізований військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які станом на дату подання документів проходять військову службу та мають намір стати суддею.
Щоб реалізувати право на подання документів для участі в Доборі у строки, визначені Особливим порядком, необхідно дотриматися таких умов:
наявність статусу військовослужбовця;
проходження на день подання документів військової служби;
місце військової служби - Збройні Сили України чи інші військові формування.
Для реалізації права на особливий порядок подання документів особа має надати документ (документи), що підтверджує (підтверджують) проходження військової служби станом на дату подання документів. До таких документів належать довідка з військової частини форми № 5 або інший документ із зазначенням дати призову (зарахування на військову службу), виписка (витяг) з наказу про призов (зарахування на військову службу) тощо. Документ має містити дані про приналежність військовослужбовця до військової частини. За відсутності такого документа військовослужбовець може вказати цю інформацію у заяві довільної форми.
Також у цій справі суд не може не врахувати, що відповідно до профільного закону систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Таким чином, правила Особливого порядку можуть поширюватися на військовослужбовців Служби Безпеки України за умови проходження на момент подання документів військової служби у створених в системі Служби безпеки України військових формуваннях.
Позивач звернувся до ВККС з заявою про участь у доборі у строки, встановлені Особливим порядком як військовослужбовець. Для реалізації права на особливий порядок подання документів позивач надав документ «Довідкова інформація про ОСОБА_1 », де зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Службі безпеки України з 14.07.2024 по теперішній час, зокрема на посадах, що передбачають правозастосовчу діяльність (використання норм права):
З 28.07.2009 по 17.07.2015 - Управління СБ України в Чернігівській області (на посадах слідчого, старшого слідчого)
З 17.08.2015 по 02.03.2017 - Управління СБ України в Луганській області (на посадах старшого слідчого, слідчого в ОВС)
З 01.04.2017 по теперішній час - Управління СБ України в Чернігівській області (на посадах слідчого в ОВС, старшого слідчого в ОВС).
Суд убачає, що ОСОБА_1 поданим документом підтвердив проходження служби на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Втім, текст документа не свідчить про проходження позивачем на момент подання документів військової служби у створених в системі Служби безпеки України військових формуваннях. Інших документів, які підтверджують, що на ОСОБА_1 поширюється пункт 4 Особливого порядку, позивачем Комісії не надано. Тому Комісія, при ухваленні спірного рішення, була позбавлена підстав констатувати, що заявник є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів.
Таким чином, суд не може не погодитись, що документи, які підтверджують, що на ОСОБА_1 поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано додатковий строк для подання документів для участі в Доборі, Комісії не надходили. Відтак, у Комісії були наявні підстави для відмови позивачу в допуску до участі в доборі на посаду судді з огляду на те, що з поданих документів не слідує, що позивач є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів. Комісія вважала, що на позивача не поширюється пункт 4 Особливого порядку, яким надано військовослужбовцям додатковий строк для подання документів для участі в Доборі.
Крім того, надаючи оцінку іншим доводам позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина визначені Законом України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі - Закон № 5207-VI).
Статтею 2 цього Закону обумовлено, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; 2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
За практикою ЄСПЛ дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів») (пункти 48 - 49 рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України», заява № 10441/06).
Аналогічний підхід у своїх рішеннях застосовує й Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об'єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац сьомий пункту 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004).
Також, згідно з практикою ЄСПЛ, з метою з'ясування обставин існування дискримінації у конкретній ситуації застосовується триступеневий тест: по-перше, виявлення двох категорій осіб, які є порівнюваними та відмінними, оскільки відповідно до Конвенції, дискримінація передбачає належність людини до певної групи; по-друге, встановлення, чи дійсно члени цих двох груп оцінюються по-різному; і, по-третє, якщо так, то чи для цього є об'єктивні, обґрунтовані підстави.
Ураховуючи викладене, судом не встановлено недотримання зазначеного принципу недискримінації, яке полягало б у незабезпеченні рівних можливостей для осіб у допуску до участі у Доборі. Як слідує, з поданих позивачем документів у Комісії не було підстав констатувати, що заявник є особою, яка на момент подання документів для участі в Доборі проходить військову службу в одному зі створених у системі Служби безпеки України військових формувань, що є обов'язковим для реалізації права на особливий порядок подання документів.
Поряд з цим, суд ураховує, що в адміністративному позові не указано доводів, що відповідачем неповно з'ясовано обставини чи недосліджено подані ОСОБА_1 документи.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою цієї статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правилами частини першої статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача в мотивувальній частині та зобов'язання відповідача ухвалити рішення про зміну мотивувальної частини, як похідної вимоги, відсутні.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за подання цього позову, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 22, 245, 246, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
--------------------В.В. Хохуляк
--------------------Л.І. Бившева
--------------------І.А. Васильєва
--------------------І.Я. Олендер
--------------------В.П. Юрченко
Судді Верховного Суду
Повне судове рішення складено 18.12.2025