18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5085/24
адміністративне провадження № К/990/39221/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бевзенко В.М., Бучик А.Ю.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 (судді Божко Л.А., Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.)
у справі № 340/5085/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 25.01.2024 №918200126403 щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.01.2024.
Обґрунтовуючи позов, покликався на те, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. До січня 2024 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII. На підстави заяви від 18.01.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV. При цьому, в порушення статті 40 Закону №1058-IV було призначено пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не із застосуванням показника 2019-2021 роки. Покликаючись на те, що пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV призначено вперше в січні 2024, вважає, що така має бути перерахована виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передували року її призначення.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та з 2013 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1788-XII.
На підставі заяви від 18.01.2024, ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення від 22.01.2024 №918200126403 про перерахунок пенсії позивача, із зміною виду пенсії на пенсію за віком з 18.01.2024.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25.01.2024 №918200126403 позивачу відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, при переведені з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Судами встановлено, що пенсію за віком призначено із обрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 25.01.2024 №918200126403 щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.01.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.01.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсією з 18.01.2024.
Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 645,98 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у справі, яка розглядається, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах одного закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021 - 2023 роки.
Також суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.01.2024 №918200126403 про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки за нормами Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також суд дійшов висновку, що дії зобов'язального характеру щодо проведення позивачу нарахування призначеної пенсії за віком згідно із Законом №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію відповідно до Закону №1058-IV.
Виходячи з того, що позивач перебуває на обліку саме в ГУ ПФУ в Житомирській області, суд дійшов висновку, що саме цей орган зобов'язаний виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією позивача, починаючи з 18.01.2024.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 скасовано.
Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, покликаючись на висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 22.10.2024 у справі №300/5450/23, виходив з того, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-ІV. Відповідно, особи, які отримують таку пенсію не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-ІV після досягнення ними пенсійного віку.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що в період 2021-2023 роки позивач не працював, не сплачував страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в цей період, тому відсутні підстави для застосування до позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, покликається на те, що отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначено вперше на підставі його заяви в січні 2024 року.
В зв'язку з чим, на думку позивача, пенсія відповідно до Закону № 1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки, що передували року призначенням пенсії за віком.
Як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 та у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, від 06.03.2018 у справі № 185/1474/17.
Покликається на те, що дії відповідача у цій справі із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки носять протиправний характер.
Також покликається на те, що при вирішенні питання застосування показників середньої заробітної плати по Україні не має значення, чи працював позивач в період 2021-2023 років та чи сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в цей період.
Просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 залишити в силі.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області) у відзиві просив на касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами 23.10.2025 о 20:10 надійшли до електронного кабінету відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області), однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо необхідності врахування під час призначення пенсії за віком, особі, якій раніше була призначена пенсія за вислугу років.
Так, у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 (справа №876/5312/17, провадження №11-731апп18), постановах від 13.02.2019 (справа №265/7301/16-а), від 09.12.2019 у справі №265/5293/17 та інших, сформовані наступні підходи:
«Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2012 році після досягнення 55 річного віку.
Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV є протиправним.
Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.»
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
Після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV.
З урахуванням наведеного та сформованої судової практики, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у випадку позивача, пенсія за віком призначена вперше та наявності підстав для її обрахування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням.
Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача такого права не можна визнати обґрунтованим, оскільки він зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування висновків Верховного Суду.
Правова позиція Судової палати, застосована судом апеляційної інстанції, не підлягала застосуванню у цьому спорі, оскільки у справі №300/5450/23 спір стосувався особи, якій вперше було призначено пенсію хоч і за Законом №1788-XII однак за віком на пільгових умовах, яка за своєю природою є пенсією за віком, тоді як у справі, що розглядається, мало місце призначення пенсії також за Законом №1788-XII, однак за вислугу років, яка передбачає відмінні від пенсії за віком умови та порядок призначення.
Безпідставним також є покликання суду апеляційної інстанції на несплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період за 2021-2023 роки, як на відсутність підстав для застосування до позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, оскільки з такими умовами стаття 40 Закону №1058-IV не пов'язує можливість застосування показника середньої заробітної плати.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №340/5085/24 скасувати.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №340/5085/24 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
А.Ю. Бучик