про відкриття касаційного провадження
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа №460/8651/25
адміністративне провадження №К/990/50818/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія Головного сервісного центру МВС)
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року
у справі №460/8651/25
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія Головного сервісного центру МВС) (далі - Регіональний сервісний центр), в якому просив:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII для перерахунку пенсії з урахуванням положень постанови КМУ №704, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Регіональний сервісний центр 05 грудня 2025 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник зазначає, що копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року надійшла в електронний кабінет Регіонального сервісного центру через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 05 листопада 2025 року, що підтверджується карткою руху документа.
Таким чином скаржник вважає наведені підстави пропуску строку поважними, оскільки касаційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Надаючи оцінку наведеним відповідачем доводам щодо поважності підстав пропуску строку Судом з'ясовано наступне.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 04 грудня 2025 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 05 грудня 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Відповідно до картки руху документа, електронна копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року надійшла в електронний кабінет Регіонального сервісного центру 05 листопада 2025 року.
Таким чином, пропуск процесуального строку стався у зв'язку з несвоєчасним врученням копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, а касаційну скаргу подано скаржником в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, Суд вважає, що підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №704, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 (далі - постанова КМУ №988), та без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 листопада 2025 року у справі №160/3583/24.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ (міліції), а тому питання його грошового забезпечення та перерахунку пенсії має регулюватися положеннями постанови КМУ №988, яка встановлює посадові оклади у фіксованому розмірі та не передбачає їх розрахунку шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифний коефіцієнт.
Скаржник акцентує увагу на тому, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у справі №160/3583/24, у якому зазначено, що постанова КМУ №704 не поширюється на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських, для яких структура та порядок обчислення грошового забезпечення визначені постановою КМУ №988. Водночас Верховний Суд у зазначеній постанові вказав на різницю у сфері регулювання за суб'єктним складом: положення КМУ №704 стосуються військовослужбовців, тоді як положенням постанови КМУ №988 стосуються поліцейських.
Крім того, скаржник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме неповноту з'ясування обставин справи. Суди не дослідили фактичні дані щодо проходження позивачем служби (зокрема, що він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, а не з військової служби), що має вирішальне значення для визначення права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення саме за нормами постанови КМУ №704. Застосування цієї постанови до позивача, на думку скаржника, є неможливим, оскільки у додатках до неї відсутні тарифні розряди для посад працівників міліції/поліції (наприклад, «дільничний інспектор поліції») та коефіцієнти для спеціальних звань поліції.
У касаційній скарзі Регіональний сервісний центр просить Верховний Суд скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №704, постанови КМУ №988, перевірки необхідності врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 листопада 2025 року у справі №160/3583/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Крім того, Регіональний сервісний центр звернувся до Суду з клопотанням, у якому просить зупинити виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №460/8651/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати поважними наведені Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія Головного сервісного центру МВС) підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №460/8651/25.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія Головного сервісного центру МВС) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №460/8651/25 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/8651/25.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №460/8651/25.
7. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа