Іменем України
19 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/67/25
адміністративне провадження № П/990/67/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/67/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.02.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВККС, в якій він просить суд:
- визнати протиправними дії ВККС в частині оприлюднення декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 16.01.2025 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами);
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 22.01.2025 № 19/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного 16.01.2025 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами);
- зобов'язати ВККС поновити участь кандидата на посаду судді ОСОБА_1 у конкурсі шляхом зарахування за тестування когнітивних здібностей 41,4 тестового бала та допуску до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
2. 25.02.2025 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у цій справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі п'яти суддів.
3. 17.03.2025 до Верховного Суду надійшов відзив ВККС, в якому відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
4. 14.04.2025 від позивача на адресу Верховного Суду надійшла заява, в якій він зазначав, що відсутність обґрунтованих заперечень з боку відповідача проти заявлених позовних вимог та неподання відзиву на позов є підставою для застосування норм частини четвертої статті 159 КАС України
5. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 задоволено заяву судді Верховного Суду Загороднюка А.Г. про самовідвід та відведено його від участі у розгляді цієї справи.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 справу № П/990/67/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Бучик А.Ю., суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г.
7. 13.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив, крім зазначеного у позовній заяві, поданій ним 20.02.2025, стягнути з ВККС на його користь відшкодування моральної шкоди в сумі 400 000,00 грн та понесені судові витрати, відстрочивши виконання рішення суду в цій частині до закінчення правового режиму воєнного стану в Україні; справу розглянути за правилами загального позовного провадження.
8. 18.06.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій він вказав, що відзив не спростовує обґрунтованості позовних вимог, які він просить задовольнити.
9. 19.06.2025 ухвалою Верховного Суду заява позивача про зміну предмета позову залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліку - сплати судового збору.
10. 17.07.2025 ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у цій справі повернуто останньому у зв'язку з несплатою судового збору та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Рішенням ВККС від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14.12.2023 № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ - 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 67.
12. Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс), оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
13. Рішеннями Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24, від 21.10.2024 № 323/зп-24, від 23.10.2024 № 333/зп-24 та від 23.10.2024 № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду та визначено графіки проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу, а саме - з 04.11.2024 по 11.11.2024 - для кандидатів, які успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань з відповідної спеціалізації.
14. Позивач успішно склав тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду (адміністративна спеціалізація) з результатом 132 бали, тому його було допущено до другого етапу Конкурсу - тестування когнітивних здібностей.
15. Через виникнення несправностей функціонування інструмента «PSYMETRICS» та їх вплив на результати тестувань кандидатів 04 та 05 листопада, Комісією було прийнято рішення про визнання тестування когнітивних здібностей, проведеного 04.11.2024 та 05.11.2024 в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (зі змінами), таким, що не відбулося, а результатів тестування - нечинними та скасування визначених рішеннями Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24, від 21.10.2024 № 323/зп-24, від 23.10.2024 № 333/зп-24 та від 23.10.2024 № 335/зп-24 графіків проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей).
16. Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24 було встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 ІQ-бала, що відповідає 44,4 тестового бала; внесено зміни до рішення. Внесено зміни до рішення Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 про призначення кваліфікаційного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, викладено пункт 2 його резолютивної частини в такій редакції:
«Встановити прохідний бал кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання». Внесено зміни до визначених рішенням Комісії від 23.10.2024 № 331/зп-24 особливостей порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, виклавши їх у редакції згідно з додатком 1.
17. Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 377/зп-24 були визначені нові графіки тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу.
18. За результатами проведеного 16.01.2025 тестування когнітивних здібностей позивачу комп'ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 87 (кількість балів у вербальному блоці - 85 балів, у абстрактному блоці - 89 балів).
19. Позивач відмовився засвідчувати своїм підписом результати тестування, про що повідомив уповноважених осіб безпосередньо після завершення процедури тестування.
20. 17.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ВККС із листом, в якому вказав на некоректну роботу комп'ютерної програми під час тестування когнітивних здібностей, з огляду на те, що, на його думку, результат тестування не відповідає кількості наданих ним правильних відповідей, просив про нерозголошення відомостей про результати тестування щодо нього та про надіслання поставлених йому під час тестування питань та наданих ним відповідей.
21. Відомостей про надання позивачу відповіді на його лист матеріали справи не містять.
22. 22.01.2025 ВККС ухвалила рішення № 19/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (адміністративна спеціалізація) у межах Конкурсу, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_1 було визначено кількість тестових балів 36,0; результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - «не складено».
23. На інформаційний запит позивача від 04.02.2025, поданий в електронній формі на сайті Комісії, ВККС листом від 07.02.2025 № Ч-810/25 повідомила, що з метою забезпечення проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах між Expertise France, що імплементує Проєкт Європейського Союзу «Право-Justice» в Україні, та товариством з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна» 11.10.2024 укладено договір (лист Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice» в Україні від 14.10.2024 № 01ел-5859/24). Умови договорів Комісії невідомі. Рішеннями Комісії від 23.10.2024 № 331/зп-24, № 332/зп-24 за сприяння Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice» та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні залучено до співпраці ТОВ «Сайметрікс-Україна», яким розроблено та запропоновано Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, зокрема методику оцінювання його результатів. Згідно з цими рішеннями Комісії за пропозицією ТОВ «Сайметрікс-Україна» тестування здійснювалося з використанням комп'ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструмента вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
24. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням ВККС від 22.01.2025 № 19/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування його когнітивних здібностей, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
25. Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що за результатами проведеного 16.01.2025 тестування його когнітивних здібностей комп'ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 87 (кількість балів у вербальному блоці - 85, у абстрактному блоці - 89). Такий результат позивач пов'язує із непрофесійністю залученого до тестування інструмента та/або некоректністю роботи комп'ютерної програми чи комп'ютерної техніки, оскільки він, знаючи про кількість виконаних у кожному блоці завдань, витрачений час, кількість питань, відповіді на які викликали сумніви, переконаний, що результат у 87 IQ-балів є помилковим.
26. Також позивач зазначив, що підтвердженням факту неякісного та некоректного функціонування інструмента «PSYMETRICS» є такі обставини:
відсутність відомостей про розробників інструмента «PSYMETRICS» та їх фаховий рівень, зокрема - залучення психологів;
відсутність відомостей про налаштування інструмента «PSYMETRICS» для потреб тестування осіб юридичних спеціальностей;
заявлена розробником інструмента «PSYMETRICS» відсутність будь-якої можливості, навіть вибіркової, перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування;
відсутність інформації від ТОВ «Сайметрікс-Україна» та ВККС про причини та характер збою в роботі вказаного інструмента під час тестувань кандидатів на посаду судді 04.11.2024 та 05.11.2024, які були визнані ВККС такими, що не відбулись, та інформації про виправлення виявлених дефектів;
відсутність інформації про оновлення відповідного програмного забезпечення та пілотне тестування бібліотеки тестових завдань.
27. На думку позивача, протиправність дій ВККС полягає у залученні до етапу відбору кандидатів на посади суддів апеляційної інстанції товариства з обмеженою відповідальністю як уповноваженого представника без будь-якої перевірки його фаховості на предмет: якості програмного забезпечення; адаптування тестової бази до мети, з якою вони використовуються; релевантності і надійності інформації вказаної бази; можливості перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування.
28. Крім того, ОСОБА_1 вказав на те, що спірним в цій справі рішенням Комісії фактично оприлюднено результати тестування його когнітивних здібностей, оскільки розголошення тестового балу дає можливість обрахувати і кількість отриманих ним IQ-балів, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) щодо заборони оприлюднення відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді).
29. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад в межах Конкурсу. Відповідно до додатку 1 зазначеного рішення бал кандидата на посаду судді апеляційного суду у межах Конкурсу (адміністративна спеціалізація) ОСОБА_1 (код кандидата - 44002415) становив 36 балів, результат кваліфікаційного іспиту - «не складено». Вказаним рішенням також встановлено, що відповідно до вимог підпункт 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 (зі змінами; далі - Положення № 185/зп-24), порушень порядку складання тестування когнітивних здібностей кандидатами на зайняття вакантних посад чи позаштатних ситуацій, які б мали значення для встановлення результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (адміністративна спеціалізація), не встановлено.
30. Враховуючи зазначене, відповідач наголошує, що рішення Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 є правомірним й повністю відповідає критеріям, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин (фактів), що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
31. У відповіді на відзив ОСОБА_1 наголошує, що ВККС не надало жодного доказу для обґрунтування своїх заперечень проти позову, а тому, на його думку, позиція відповідача щодо правомірності рішення від 22.01.2025 № 19/зп-25 є необґрунтованою і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
32. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
34. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
35. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
36. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
37. Перевіряючи оспорювані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
38. Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
39. Наведене положення Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Отже, будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
40. Так, у статті 8 Конвенції задекларовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
41. ЄСПЛ в рішенні у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 27.05.2013, пункти 166- 167) зазначив, що звільнення заявника з посади судді вплинуло на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Схожим чином, воно мало наслідки і для «кола його близьких», оскільки втрата роботи мала відчутні наслідки для матеріального добробуту заявника та його сім'ї. Крім того, причина звільнення заявника, а саме порушення присяги судді, говорить про те, що під впливом опинилась і його професійна репутація. Отже, звільнення заявника з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції.
42. У справі «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25.09.2018, пункти 115-117) ЄСПЛ розвинув підходи щодо меж застосування статті 8 Конвенції у трудових спорах. Суд дійшов висновку, що трудові спори per se не виключаються зі сфери «приватного життя» у розумінні статті 8 Конвенції. Існують певні типові аспекти приватного життя, на які такі спори можуть вплинути внаслідок звільнення, пониження, відмови у доступі до професії або інших подібних несприятливих заходів. До цих аспектів входить (І) «внутрішнє коло» заявника, (ІІ) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (ІІІ) соціальна і професійна репутація заявника. У таких спорах існують два напрями, за якими, як правило, виникають питання, пов'язані з приватним життям: або через підстави вжиття оскаржуваного заходу (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на підставах), або, у деяких справах, через наслідки для приватного життя (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на наслідках).
При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя.
Суд встановив критерії для оцінки суворості або серйозності стверджуваних порушень у різних нормативно-правових контекстах. Страждання заявника мають оцінюватись шляхом порівняння його життя до та після вжиття відповідного заходу. Суд також вважає, що при визначенні серйозності наслідків у справах, пов'язаних з трудовими відносинами, доцільно оцінити суб'єктивне сприйняття заявника на фоні об'єктивних обставин конкретної справи. Цей аналіз повинен охоплювати як матеріальний, так і нематеріальний вплив стверджуваного заходу. Проте заявник має визначити та обґрунтувати характер і ступінь його страждань, які повинні мати причинно-наслідковий зв'язок з оскаржуваним заходом. З огляду на правило вичерпання національних заходів юридичного захисту основні елементи таких тверджень мають бути належним чином доведені до відома національних органів влади, до компетенції яких відноситься вирішення такого питання.
43. Колегія суддів вважає ці висновки застосовними до справи, що розглядається, з огляду на те, що рішення ВККС про відмову у допуску позивача до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення його участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову йому в допуску до професії судді, яке обмежує можливості позивача щодо кар'єрного просування у суддівському корпусі, що безпосередньо зачіпає його професійну репутацію як правника та є втручанням в його право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.
44. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 990/143/25.
45. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
46. За змістом частини першої статті 69 Закону № 1402-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
47. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1- 3 цієї частини, щонайменше сім років.
48. За змістом частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, зокрема, апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
49. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
50. Відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України.
51. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
52. Частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
53. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
54. Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
55. Частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
56. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
57. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 74 Закону № 1402-VIII).
58. Отже, з метою належного визначення рівня когнітивних здібностей учасників конкурсу ВККС зобов'язана затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам, оскільки згідно з абзацом другим частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII саме на Комісію покладено обов'язок затвердження форми та змісту тестувань, що означає не лише визначення структури і формату проведення тестування (наприклад, типу завдань - тестові, відкриті, ситуаційні тощо), але й затвердження конкретного переліку питань, які будуть використані для перевірки відповідності учасників критерію професійної компетентності, зокрема, в частині визначення рівня когнітивних здібностей.
59. При цьому, затверджений перелік питань, в силу приписів частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII не підлягає оприлюдненню, однак встановлене законодавством обмеження щодо його оприлюднення не звільняє Комісію від обов'язку його затвердження, оскільки йдеться не про публічний доступ до тестових завдань, а про їх належне формування та використання для забезпечення об'єктивності кваліфікаційного іспиту.
60. Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами) затверджено Положення № 185/зп-24.
61. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 одним з етапів складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями в межах процедури кваліфікаційного оцінювання є тестування когнітивних здібностей.
62. Пунктом 1.3.1 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв'язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак (пункт 1.3.1.1); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації (пункт 1.3.1.2).
63. Відповідно до пункту 2.4 Положення № 185/зп-24 проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
64. Рішенням Комісії від 02.10.2024 № 306/зп-24 затверджено, зокрема, програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
65. Вказаним рішенням ВККС було визначено лише переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків тестування, які містять чотири та три типові питання відповідно, однак Комісією не затверджено повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов'язку ВККС затвердити зміст тестувань та не сприяє забезпеченню належного рівня об'єктивності та передбачуваності відповідної процедури.
66. Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 331/зп-24 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24) визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, а також залучено їх розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей. Також за пропозицією ТОВ «Сайметрікс-Україна» було вирішено тестування когнітивних здібностей здійснювати з використанням комп'ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструмента вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
67. Верховний Суд зазначає, що тестування когнітивних здібностей є одним з обов'язкових етапів кваліфікаційного іспиту, під час якого ВККС наділена правом залучати сторонніх осіб або організації, які мають необхідні науково-методичні розробки, практичний досвід і технічні можливості для проведення таких оцінювань. Водночас ВККС як орган, уповноважений державою на здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, зобов'язана забезпечити належну організацію цього етапу, у тому числі шляхом затвердження чіткої та вичерпної програми тестування з визначенням конкретного переліку питань.
68. Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24 було внесено зміни до рішення ВККС від 23.10.2024 № 331/зп-24 та, зокрема, встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала.
69. Згідно з пунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
70. Відповідно до пункту 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей.
71. У рамках розгляду цієї справи встановлено, що позивач за результатом тестування когнітивних здібностей набрав 36 тестових балів, тобто менше середнього допустимого балу тестування (41,4), визначеного Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24.
72. Зазначена інформація була відображена в спірному в цій справі рішенні ВККС, яке було оприлюднене на офіційному вебсайті Комісії.
73. Позивач, обґрунтовуючи протиправність рішення ВККС від 22.01.2025 № 19/зп-25, з-поміж іншого, посилався на те, що відповідач всупереч вимог пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону № 1402-VIII протиправно оприлюднив результати тестування його когнітивних здібностей, у зв'язку з чим колегія суддів зазначає таке.
74. Розглядаючи вказаний спір, Суд виходить з принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
75. Відповідно до частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККС.
Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).
Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
76. За змістом пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону № 1402-VIII суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком, зокрема, відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей.
77. Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 74 Закону № 1402-VIII інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
78. На підставі викладеного можна дійти висновку, що оприлюднення результатів тестування когнітивних здібностей у межах складання кваліфікаційного іспиту не є розкриттям відомостей суддівського досьє у розумінні статті 85 Закону № 1402-VIII, а слугує забезпеченню відкритості конкурсної процедури, наданню громадськості можливості ознайомитися з отриманими кандидатами результатами та узгоджується з вимогами Закону № 1402-VIII.
79. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що, з огляду на вимоги частини восьмої статті 74 Закону № 1402-VIII, за якими інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною, розміщення на офіційному вебсайті ВККС лише підсумкового бала, отриманого позивачем під час тестування когнітивних здібностей, відображає результат оцінювання у межах конкурсної процедури та не порушує права позивача на конфіденційність. Сам по собі факт оприлюднення такого бала не впливає на обсяг прав позивача і не свідчить про протиправність рішення Комісії про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей.
80. Крім того, на думку ОСОБА_1 , отриманий ним результат не відображає його фактичного інтелектуального та професійного рівня, що, на його переконання, свідчить про некоректну роботу інструмента тестування «PSYMETRICS». Підтвердженням цього він вважає, зокрема, ненадання ВККС відповіді на його лист від 17.01.2025 щодо некоректної роботи комп'ютерної програми під час тестування когнітивних здібностей, надіслання поставлених йому під час тестування питань та наданих ним відповідей. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
81. Відповідно до частини другої статті 70 Закону № 1402-VIII ВККС забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.
82. Також пунктом 4.15 Положення № 185/зп-24 встановлено, що учасник має право на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів).
83. Наведені норми Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24 визначають, що ВККС зобов'язана забезпечити учасникові можливість ознайомлення з поставленими йому під час тестування когнітивних здібностей питаннями, а також з наданими ним відповідями, оскільки такий обов'язок прямо випливає із принципів прозорості і відкритості добору на посаду судді, закріплених у частині другій статті 70 Закону № 1402-VIII, та деталізованих у пункті 4.15 Положення № 185/зп-24.
84. Колегія суддів наголошує, що право учасника на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту є непорушною та невід'ємною складовою забезпечення права на об'єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.
85. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що безпосередньо після завершення тестування він відмовився засвідчувати своїм підписом результати тестування, про що повідомив уповноважених осіб, а наступного дня звернувся до Комісії, зокрема з проханням ознайомити його з поставленими під час тестування питаннями та наданими ним відповідями з метою встановлення достовірності отриманого результату.
86. Відомостей про надану позивачу відповідь ВККС матеріали справи не містять.
87. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на виконання вимог Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24 ТОВ «Сайметрікс-Україна» було розроблено та запропоновано Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, зокрема методику оцінювання його результатів.
Кожен тест інструмента «PSYMETRICS» - абстрактно-логічний та вербальний, складається із завдань різного типу, рівня складності та оснащений адаптивним механізмом подачі запитань (Computer Adaptive Testing - CAT), у якому кожне наступне запитання подається учаснику іспиту із банку запитань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього запитання та правильності або неправильності відповіді на нього. При наданні правильної відповіді на запитання наступне запитання пропонується із підвищеним рівнем складності, що забезпечує більш точне вимірювання здібностей кожного учасника іспиту. Закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
88. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що обставини щодо автоматизованого характеру проведення тестування когнітивних здібностей із використанням інструмента «PSYMETRICS», адаптивного механізму формування індивідуальних тестових завдань та автоматичного підрахунку результатів без безпосереднього втручання Комісії вказують на те, що ВККС фактично була позбавлена реального інструментарію для перевірки змісту конкретних запитань, правильності відповідей, а також коректності результатів тестування, що суттєво обмежує можливість контролю за достовірністю оцінювання і ставить під сумнів об'єктивність результатів такого тестування.
89. Наведене підтверджується також тим, що Комісія фактично не затвердила зміст тестових питань, необхідних для проведення тестування когнітивних здібностей, а погодилась із запропонованим ТОВ «Сайметрікс-Україна» алгоритмом тестування, залишивши питання формування індивідуальних тестових завдань поза межами свого безпосереднього контролю. Такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать Закону № 1402-VIII та не відповідають принципам об'єктивності та передбачуваності процедури оцінювання кандидатів на посаду судді.
90. При цьому, колегія суддів враховує той факт, що ненабрання позивачем мінімального прохідного балу тестування когнітивних здібностей є підставою для припинення його подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, однак, враховуючи, що він заперечує достовірність результату зазначеного тестування, такі обставини потребують доведення.
91. Засади доказування в адміністративних справах передбачені у КАС України, відповідно до статті 72 якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
92. Відповідно до частин першої та другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
93. Згідно зі статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
94. Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
95. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
96. Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголошено на тому, що ВККС, ухвалюючи спірне в цій справі рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, однак жодних доказів, які б підтверджували її доводи або спростовували доводи позивача до суду надано не було.
97. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, не надавши жодних доказів, які б підтверджували достовірність результатів тестування позивача, не виконав процесуального обов'язку доказування перед судом правомірності свого рішення та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності зазначеного рішення в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , що також свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в зазначеній частині не ґрунтується на принципах законності, прозорості, відкритості та об'єктивності, що є підставою для його скасування у відповідній частині.
98. Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ВККС поновити його участь у конкурсі шляхом зарахування за тестування когнітивних здібностей 41,4 тестового бала та допуску до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, колегія суддів зазначає таке.
99. За правилами абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
100. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
101. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 КАС України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.
102. Частиною першою статті 79-2 Закону № 1402-VІІІ визначено, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад:
1) суддів місцевого суду - на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду відповідно до статті 82 цього Закону;
2) суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
103. Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про визначення переможця конкурсу. У рішенні зазначається учасник конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом, або учасник конкурсу, який у разі однакової позиції за рейтингом з іншим кандидатом отримав перевагу (частини перша та шоста статті 79-4 Закону № 1402-VІІІ).
104. Згідно з частиною п'ятою статті 79-5 Закону № 1402-VІІІ конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується ухваленням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про рекомендацію про призначення кандидатів суддями або про рекомендацію про переведення суддів.
105. Відповідно до частини п'ятої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
106. Враховуючи викладене, а також те, що на час ухвалення цього рішення, в рамках Конкурсу затверджено рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах за результатами оцінювання в межах Конкурсу (рішення ВККС від 11.08.2025 № 150/зп-25), та внесено рекомендації щодо призначення 42 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів (рішення ВККС від 15.08.2025), належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням положень частини п'ятої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ, є визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей в частині, що стосується позивача, складеного 16.01.2025 у межах Конкурсу, та зобов'язання ВККС поновити кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, з етапу тестування когнітивних здібностей.
107. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
108. Враховуючи, що позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 968,96 грн, зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ВККС.
Керуючись статтями 2, 22, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 257-262, 266 КАС України, Суд,
Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.01.2025 № 19/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного 16.01.2025 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами).
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, з етапу тестування когнітивних здібностей.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03109, м. Київ, вулиця Генерала Шаповала, 9, код ЄДРПОУ 37316378) понесені ним витрати зі сплати судового збору на суму 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя А.Ю. Бучик
Судді: А.І. Рибачук
О.П. Стародуб
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа