19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/410/25 пров. № А/857/15407/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (головуючий суддя: Гомельчук С.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 21.01.2025, звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 17.12.2024 № 54;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 17.12.2024 № 54 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях сформовано оновлену довідку від 17.12.2024 № 54 про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено у такому перерахунку, в зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, законних підстав і відповідних повноважень. Позивач наголошує, що згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Звернув увагу суду, що положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020, набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Вважає, що починаючи з 01.01.2020 розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. У зв'язку з наданням Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 у нього виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 17.12.2024 № 54.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 17.12.2024 № 54 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, однак рішення про зміну розмірів грошового забезпечення КМУ не приймалося. Зазначено, що на виконання своїх повноважень КМУ 12.05.2023 прийняв Постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови КМУ, затверджених Постановою КМУ від 21.02.2018 №103 та внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704», якою встановлено розмір посадового окладу за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в розмірі 1762 грн. Отже, видана довідка про розмір грошового забезпечення виходячи із посадового окладу визначеного із розміру прожиткового мінімуму, які втратили працездатність станом на 01.01.2023 суперечить вимогам зазначеної постанови та відповідно не може бути підставою для перерахунку пенсії. Звернув увагу, що скасування п. 6 Постанови КМУ № 103 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.05.2024 основний розмір пенсії позивача становив 90% із розрахунку таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4930 грн, оклад за військове звання - 1410 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3170 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 8206 грн. Загальний розмір пенсії з урахуванням індексації та надбавки 22373,51 грн (а.с. 30).
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях сформовано довідку від 17.12.2024 № 54 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, яку позивач займав станом на момент звільнення зі служби (а.с. 10). Підставою для видачі довідки слугувало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 300/922/24.
Згідно з вищевказаною довідкою грошове забезпечення складається з посадового окладу 7520 грн, окладу за військове звання підполковник внутрішньої служби- 2150 грн, надбавки за вислугу років 50% - 4835 грн, надбавки за особливості проходження служби 50% - 7252,50 грн, премії 70% - 5264 грн. Усього 27021,50 грн (а.с. 10).
На звернення позивача від 23.12.2024, відповідач листом від 14.01.2025 повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку його пенсії (а.с. 11-12).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правовою основою реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих службовців Державної служби України з надзвичайних ситуацій є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з приписами частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій урегульовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей здійснюється за документами, що містяться у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час проведення перерахунку. У разі подання пенсіонером додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії, така пенсія підлягає перерахунку за нормами цього Закону.
Усі пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії є нижчим за раніше призначений, зберігається попередній розмір пенсії.
Із системного аналізу наведених правових норм убачається, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців або запровадження для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України. Саме цьому органу законодавством надано повноваження щодо визначення умов, порядку та розмірів грошового забезпечення, що враховується під час перерахунку пенсій.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 1999 року № 2-рп/99, політика соціального захисту є складовою внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення реалізації якої відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, призначені за вказаним Законом, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, підлягають перерахунку на умовах та в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, визначальною обставиною, що зумовлює необхідність перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України, 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів і коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, а також розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії), а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на момент прийняття Постанови № 704, а також у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1052, пунктом 4 Постанови №704 було передбачено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до цієї постанови.
Разом із тим пунктом 10 Постанови № 704 (у редакції змін, внесених постановою № 1052) було встановлено, що зазначена постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Починаючи з 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції. Згідно з цією редакцією розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім того, Постановою №103 внесено зміни до пункту 10 Постанови № 704, якими датою набрання чинності Постанови №704 визначено 01 березня 2018 року.
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 у редакції пункту 6 Постанови № 103 передбачав застосування при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями такого розрахункового показника, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а, а також від 27 травня 2021 року у справі № 520/5794/20
Суд апеляційної інстанції враховує, що Міністерство внутрішніх справ України, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням додатків 1, 6, 13 до неї, а також постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці», з метою визначення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наказом від 06 березня 2018 року № 179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 року за № 316/31768, затвердило схеми тарифних розрядів за відповідними посадами.
Відповідно до зазначених схем посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом із тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 звернув увагу на правове регулювання застосування прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту. Так, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Згідно зі статтею 1 цього Закону державні соціальні стандарти - це встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Відповідно до статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, установлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому частиною другою статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України та бюджетна система України, а також порядок встановлення державних стандартів.
Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що хоча законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, однак Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII було передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати та грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня 2018 року.
Водночас Закони України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX не містять застережень щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2018 року, як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення у відповідних бюджетних періодах.
Отже, до 01 січня 2020 року, тобто до набрання чинності Законом № 294-IX, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, не суперечили актам вищої юридичної сили.
Разом із тим частина третя статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ містить імперативне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону № 2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01 січня 2020 року застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений законодавцем на відповідний календарний рік. У зв'язку з цим для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.
Як установлено судом апеляційної інстанції, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях видано позивачу довідку від 17 грудня 2024 року № 54, відповідно до якої посадовий оклад та оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
За таких обставин заява позивача, подана до відповідача, разом із зазначеною довідкою є додатковими документами у розумінні статті 63 Закону України № 2262-ХІІ та, відповідно, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їхніх сімей) визначений Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
Водночас, згідно з пунктом 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється з моменту виникнення відповідного права та проводиться у строки, визначені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), а також іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та наведеного правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 17 грудня 2024 року № 54. Відтак вимоги позивача про визнання таких дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року є обґрунтованими.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсія, як і заробітна плата, має однакову правову природу, оскільки є джерелом існування, доходом та об'єктом майнового інтересу, який підлягає захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі висновки узгоджуються з положеннями статті 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України» та статті 2 Закону України № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», відповідно до яких заробітна плата і пенсія належать до законних джерел існування та доходів громадян.
Беручи до уваги правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, а також положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку з частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, який призначає та виплачує пенсію, адміністративний позов щодо стягнення сум пенсії за минулий час може бути поданий без обмеження будь-яким строком, із нарахуванням компенсації втрати частини доходів, незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані відповідним органом.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 квітня 2019 року у справі № 809/248/18 (провадження № К/9901/53585/18).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17 грудня 2024 року № 54 є протиправними, а вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року - законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 300/410/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська