19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5075/24 пров. № А/857/33808/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Подлісна І.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
17 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомленя-рішення.
28 жовтня 2024 року від позивача до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло письмове клопотання про призначення судово-економічної експертизи по справі та зупинення провадження. В обгрунтування вимог заяви позивач просить призначити судово-економічну експертизу в цій справі, посилаючись на те, що позиції сторін у справі щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку амортизаційних витрат, витрат на оплату послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, а також витрат на оплату послуг нерезидентів ґрунтуються на різній інтерпретації методологічних вимог щодо організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що вимагає спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року клопотання про призначення експертизи задоволено. Призначено по даній справі судово економічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи обґрунтовано нараховано амортизаційні нарахування ТОВ "Біоенергопродукт" на такі обєкти основних засобів:
- "Вітро і геліоелектростанція (1-ша черга)";
- "Вітро і геліоелектростанція (5-ша черга) - 1 п.к.";
- "Вітро і геліоелектростанція (5-ша черга) - 2 п.к.".
2. Чи підтверджується документально факт використання ТОВ "Біоенергопродукт" праці фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
3. Чи підтверджується документально факт податкового резидентства Республіки Польща наступних субєктів ТОВ "Біоенергопродукт" господарювання Z.P.U.H Tomexo Tomasz Wochowsky та Tomexo .z.o.o станом на час оплати ТОВ "Біоенергопродукт" послуг вказаним суб'єктам господарювання у 2017 та 2019 роках відповідно.
Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень на час проведення експертизи зупинено до одержання її результатів.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення цієї справи по суті необхідні спеціальні знання. Розглянувши матеріали заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» про призначення експертизи підлягає до задоволення. Одночасно суд першої інстанції вважав, що слід зупинити провадження у справі до одержання результатів експертизи.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що призначення експертизи у даній справі знівелює податкову перевірку, а також висновки, отриманні при її проведенні з використанням первинних документів. Вказує, що позивач просив призначити судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, які по суті дублюють питання, які досліджувались в процесі проведення перевірки, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для проведення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі. Вказує, що судом було призначено експертизу з питань, які потребують спеціальних знань в сфері бухгалтерського обліку та становлять предмет доказування у справі.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для проведення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право суду зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-ХІІ судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно із частинами 1, 3-6 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Виходячи із наведених норм, метою проведення експертизи є роз'яснення питань, що виникають при вирішенні конкретної справи з причин необхідності встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Представник позивача просив призначити експертизу в даній справі, посилаючись на те, що позиції сторін в даній справі щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку амортизаційних витрат, витрат на оплату послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, а також витрат на оплату послуг нерезидентів ґрунтуються на різній інтерпретації методологічних вимог щодо організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що вимагає спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку.
При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що з'ясування питання щодо підтвердження висновків акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій потребує спеціальних знань, дослідження документів бухгалтерського обліку сторін та відповідного аналізу бухгалтерської документації.
Як слідує з апеляційної скарги, як на підставу своїх вимог скаржник посилається на те, що призначення експертизи у даній справі знівелює податкову перевірку, а також висновки, отриманні при її проведенні з використанням первинних документів.
Разом з тим, висновок експерта є одним із доказів, який оцінюється судом в сукупності з іншими обставинами справи. Жодний доказ для суду, у тому числі висновок експерта, не має переваги для суду.
Якщо в результаті проведеної експертизи висновок експерта буде спростовувати висновки акту перевірки, то такий висновок експерта має містити необхідне обгрунтування з посиланням на досліджені письмові докази, а також норми матеріального права. У разі обгрунтованості висновку експерта та підтвердження його доводів іншими наявними у справі доказами, висновки акту перевірки будуть судом оцінені критично. Власне для з'ясування законності прийняття податкових повідомлень-рішень і призначена експертиза, оскільки суд не має спеціальних знань в сфері бухгалтерського обліку, однак повинен перевірити обгрунтованіть доводів акту перевірки, складеного скаржником.
Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку рішення про необхідність призначення у справі експертизи прийнято судом в межах наданих йому повноважень для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, проведення процесуальних дій на час проведення експертизи є неможливим, що обумовлює правомірність зупинення провадження у цій справі.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року про зупинення провадження у справі № 500/5075/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін