19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2513/24 пров. № А/857/21465/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року (суддя - Гавдик З.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопласт» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопласт» у лютому 2024 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило про: визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №/2023/901154/2 від 12.10.2023, №/2023/901205/2 від 23.10.2023, №/2023/901306/2 від 16.11.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила Львівська митниця, яка із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову суду, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішень про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 25.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПЛАСТ» (покупець) та компанією «UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SAN. VE TIC.A. S.», Туреччина (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №25/08/2020, відповідно до якого предметом є поставка товару за ціною і в тих кількостях, які детально вказано в рахунках-фактурах (invoices) окремо для кожної поставки.
1) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №UN02023000000345 від 03.10.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 25611,67 Доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 11.10.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170083022U0, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/08/2020 від 25.08.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 28.09.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 20.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 24.07.2023; Пакувальний лист б/н від 03.10.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №UN02023000000345 від 03.10.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №61 від 08.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №73 від 02.10.2023; Договір про перевезення №КТ23-01601 від 29.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №№КТ23-01601 від 06.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 06.10.2023; Довідка б/н від 05.10.2023; Автотранспортна накладна б/н від 05.10.2023 р.; Прайс-лист б/н від 15.06.2023; Біржа металів від 11.10.2023; Видаткові накладні; Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 30.05.2023; Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 15.09.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23590400ЕХ00035270 від 05.10.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23TR59040000311202 від 05.10.2023.
12.10.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901154/2 з наступних причин:
“ 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
- Відповідно до положень Інкотермс -2020, термін EXW (Ex Works Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: -витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б “Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
- Відповідно до рахунка-фактури від 03.10.2023 №UN02023000000345 передбачена передоплата. Проте надані платіжні документи містять іншу суму, ніж рахунок-фактура, а також містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Декларанту була скерована вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надано біржу металів. Інших документів згідно вимоги не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: UA408020/2023/45516 від 25.07.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
2) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №UN02023000000366 від 12.10.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 13092,76 Доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 23.10.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170086687U7, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/08/2020 від 25.08.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 28.09.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 20.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 24.07.2023; Пакувальний лист б/н від 12.10.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №UN02023000000366 від 12.10.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №230829/002284739 від 29.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №231009/002323357 від 09.10.2023; Договір про перевезення №КТ23-01659 від 10.10.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №№КТ23-01659 від 20.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.10.2023; Довідка б/н від 20.10.2023; Автотранспортна накладна №001724 від 12.10.2023 р.; Прайс-лист б/н від 15.06.2023; Біржа металів від 23.10.2023; Видаткові накладні; Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 30.05.2023; Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 15.09.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00828687 від 13.10.2023.
23.10.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901205/2 з наступних причин:
“ 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
- Відповідно до положень Інкотермс -2020, термін EXW (Ex Works Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: -витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б “Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
- Відповідно до рахунка-фактури від 12.10.2023 №UN02023000000366 передбачена передоплата. Проте надані платіжні документи містять іншу суму, ніж рахунок-фактура, а також містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались.
- Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Декларанту була скерована вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом документи не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: UA100060/2023/425504 від 10.10.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
3) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №UN02023000000400 від 08.11.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 18279,45 Доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.11.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170094591U4, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/08/2020 від 25.08.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 28.09.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 20.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 24.07.2023; Пакувальний лист б/н від 08.11.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №UN02023000000400 від 08.11.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №230919/002305411 від 19.09.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №231109/002353783 від 09.11.2023; Договір про перевезення №КТ23-01812 від 07.11.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №КТ23-01812 від 16.11.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.11.2023; Довідка б/н від 13.11.2023; Автотранспортна накладна №0417 від 09.11.2023 р.; Прайс-лист б/н від 15.09.2023; Біржа металів від 16.11.2023; Накладні; Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 30.05.2023; Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/1455/23 від 15.09.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23341200ЕХ00424040 від 09.11.2023.
16.11.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901306/2 з наступних причин:
“ 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
- Відповідно до положень Інкотермс -2020, термін EXW (Ex Works Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: -витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б “Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу.
Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
- декларантом до митного оформлення надані платіжні документи, які містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались.
- В рахунку на оплату транспортних послуг №КТ23-01812 від 16.11.23 р. вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні, а за межами України сума таких послуг не зазначена.
Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Декларанту була скерована вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надано відповідь на вимогу. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: UA100060/2023/425504 від 10.10.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями митного органу, якими позивачу відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, звернувся з відповідним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Згідно з матеріалами справи, до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують числові складові задекларованої митної вартості.
Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд вірно звернув увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/901154/2 від 12.10.2023 висновки відповідача про те, що - відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, позивач спростував, вказавши, що до митного оформлення за митною декларацією №23UA209170083022U0 від 11.10.2023 подавався Додаток №2 від 20.10.2020 до контракту №25/08/2020 від 25.08.2020, в пункті 2.1 якого зазначено: “Продавець продає Покупцеві товар за цінами, вказаними в фактурах до кожної поставки. Операції розрахунку за поставлений товар проводяться в доларах США. Оплата будь-якого мита та податків, що стосуються імпорту в Україні, лежить на Покупцеві. Вартість товару і умови поставки окреслюється у відповідності з торговою формулою EXW IZMIR у відповідності з “Incoterms 2010» згідно домовленостей. В вартість товару входить: тара, в якій поставляється товар, вартість сертифікату, митні і брокерські послуги в країні продавця, а також завантажувальні роботи».
Вказаний пункт додатку до договору узгоджується з умовами поставки EXW та означає, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку, завантаження на митне очищення товару. Умови поставки EXW не передбачають обов'язкового страхування вантажу, тому страхування товару позивачем не проводилось, про що свідчить подана до митного оформлення Довідка б/н від 05.10.2023.
Отже, з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки EXW, до митного контролю декларантом було надано весь пакет необхідних товаросупровідних документів.
Висновки відповідача про те, що - надані платіжні документи містять іншу суму, ніж рахунок-фактура, а також містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались, позивач спростовує тим, що ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» здійснило оплату UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SAN. VE TIC.A.S згідно із банківським платіжним документом від №61 від 08.08.2023 в сумі 7 683,50 доларів США та банківським платіжним документом від №73 від 02.10.2023 в сумі 18 193,27 доларів США. Загальна сплачена сума становить 25876,77 доларів США. Натомість, після проведення вказаних оплат, на підставі рахунку-фактури №UN02023000000345 від 03 жовтня 2023 року ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» було відвантажено товари на суму 25611,67 доларів США. У результаті проведення розрахунку переплата була у розмірі 265,1 доларів США. Банківський платіжний документ №61 від 08.08.2023 в гр. 70 містить посилання на зовнішньоекономічний договір №25/08/2020 від 25.08.2020, а також на проформу №UNM23-0264 від 07.08.2023. Банківський платіжний документ №73 від 02.10.2023 в гр. 70 містить посилання на зовнішньоекономічний договір №25/08/2020 від 25.08.2020, а також на проформи-інвойси №UNM23-0320-2 від 20.09.2023 та №UNM23-0264 від 07.08.2023.
Як встановлено судом, оплата за товар була здійснена за даними проформами. Загальна сума, сплачена за даними банківськими платіжними документами, становить 25876,77 доларів США, що повністю співпадає із загальною сумою, зазначеною в проформах №UNM23-0264 від 07.08.2023 та №UNM23-0320-2 від 20.09.2023. При цьому кількість та артикули товарів, зазначені в проформі №UNM23-0264 від 07.08.2023 повністю співпадають з даними, зазначеними в рахунку-фактурі №UN02023000000345 від 03.10.2023. В проформі №UNM23-0320-2 від 20.09.2023 зазначений товар на суму 265,1 доларів США. Товар за цією проформою був оплачений ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ», однак при завантаженні транспортного засобу виявилось, що вільного місця для даного товару немає, у зв'язку із цим його не було відвантажено. Саме це пояснює різницю між сумою, зазначеною в банківських платіжних документах та рахунком-фактурою.
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/901205/2 від 23.10.2023 висновки відповідача про те, що - відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, позивач спростував, вказавши, що до митного оформлення за митною декларацією №23UA209170086687U7 від 23.10.2023 подавався Додаток №2 від 20.10.2020 до контракту №25/08/2020 від 25.08.2020, в пункті 2.1 якого зазначено: “Продавець продає Покупцеві товар за цінами, вказаними в фактурах до кожної поставки. Операції розрахунку за поставлений товар проводяться в доларах США. Оплата будь-якого мита та податків, що стосуються імпорту в Україні, лежить на Покупцеві. Вартість товару і умови поставки окреслюється у відповідності з торговою формулою EXW IZMIR у відповідності з “Incoterms 2010» згідно домовленостей. В вартість товару входить: тара, в якій поставляється товар, вартість сертифікату, митні і брокерські послуги в країні продавця, а також завантажувальні роботи». Цей пункт додатку до договору узгоджується з умовами поставки EXW та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку, завантаження на митне очищення товару. Обрані контрагентами умови поставки EXW також не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару позивачем не проводилось, про що зокрема свідчить подана до митного оформлення Довідка б/н від 20.10.2023.
Отже, з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки EXW, до митного контролю декларантом було надано весь пакет необхідних товаросупровідних документів.
Висновки відповідача про те, що - надані платіжні документи містять іншу суму, ніж рахунок-фактура, а також містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались, позивач спростовує тим, що ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» здійснило оплату UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SAN. VE TIC.A.S згідно із банківським платіжним документом від №230829/002284739 від 29.08.2023 в сумі 4074,64 доларів США та банківським платіжним документом від №231009/002323357 від 09.10.2023 в сумі 9507,50 доларів США. Загальна сплачена сума становить 13582,14 доларів США. Після проведення вказаних оплат, згідно із рахунком-фактурою №UN02023000000366 від 12 жовтня 2023 року ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» було відвантажено товари на суму 13092,76 доларів США. У результаті проведення розрахунку переплата була у розмірі 489,38 доларів США.
Подані до митного оформлення банківський платіжні документи №230829/002284739 від 29.08.2023 та №231009/002323357 від 09.10.2023 в графах 70 містять посилання на зовнішньоекономічний договір №25/08/2020 від 25.08.2020, а також на проформу №UNM23-0296 від 24.08.2023.
Як встановив суд, оплата за товар була здійснена за даною проформою. Загальна сума, сплачена за даними банківськими платіжними документами, становить 13582,14 доларів США, що повністю співпадає із сумою, зазначеною в проформі №UNM23-0296 від 24.08.2023. В проформі №UNM23-0296 від 24.08.2023 під номером 33 зазначений товар, вартість якого становить 489,38 доларів США, і при завантаженні транспортного засобу для його відправлення виявилось, що вільного місця для даного товару немає. Саме тому була наявна різниця між сумою, зазначеною в банківських платіжних документах та рахунком-фактурою.
Висновки відповідача про те, що - декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, видаються незрозумілими, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на те, що продавець UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SAN. VE TIC. A. S. заявляв для покупця ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» про надання знижки. Крім цього, судом встановлено, що ціна за одиницю кожного товару, зазначеного в інвойсі №UN02023000000366 від 12.10.2023, повністю співпадає з цінами, що зазначеними в прайс-листі б/н від 15.06.2023.
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/901306/2 від 16.11.2023 висновки відповідача про те, що - відомості щодо складових митної вартості (навантаження, митного очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, позивач спростував, вказавши, що до митного оформлення за митною декларацією №23UA209170094591U4 від 16.11.2023 подавався Додаток №2 від 20.10.2020 до контракту №25/08/2020 від 25.08.2020, в пункті 2.1 якого зазначено: “Продавець продає Покупцеві товар за цінами, вказаними в фактурах до кожної поставки. Операції розрахунку за поставлений товар проводяться в доларах США. Оплата будь-якого мита та податків, що стосуються імпорту в Україні, лежить на Покупцеві. Вартість товару і умови поставки окреслюється у відповідності з торговою формулою EXW IZMIR у відповідності з “Incoterms 2010» згідно домовленостей. В вартість товару входить: тара, в якій поставляється товар, вартість сертифікату, митні і брокерські послуги в країні продавця, а також завантажувальні роботи». Вказаний пункт додатку до договору узгоджується з умовами поставки EXW та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку, завантаження на митне очищення товару. Обрані контрагентами умови поставки EXW також не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару позивачем не проводилось, про що свідчить подана до митного оформлення Довідка б/н від 13.11.2023.
Отже, з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки EXW, до митного контролю декларантом було надано весь пакет необхідних товаросупровідних документів.
Висновки відповідача про те, що - декларантом до митного оформлення надані платіжні документи, які містять посилання на проформи інвойс, які до митного оформлення не подавались. Суд вірно наголосив, що рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Позивачем до митного оформлення разом із МД №23UA209170094591U4 від 16.11.2023 був поданий рахунок-фактура (Інвойс) №UN02023000000400 від 08.11.2023. У банківських платіжних документах №230919/002305411 від 19.09.2023 та №231109/002353783 від 09.11.2023 у гр. 70 міститься посилання на зовнішньоекономічний контракт №25/08/2020 від 25.08.2020, а також на проформу-інвойс №UNM23-0320 від 15.09.2023. Кількість, артикули товарів та загальна сума, що підлягає сплаті, зазначені в проформі №UNM23-0320 від 15.09.2023 повністю співпадають з даними, зазначеними в рахунку-фактурі №UN02023000000400 від 08.11.2023. Проформа-інвойс №UNM23-0320 від 15.09.2023 митному органу була додатково надано.
Висновки відповідача про те, що - в рахунку на оплату транспортних послуг №КТ23-01812 від 16.11.23 р. вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні, а за межами України сума таких послуг не зазначена. Суд правильно звернув увагу, що згідно поданого до митного оформлення рахунку на оплату №КТ23-01812 від 16.11.2023 ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» оплатив ФОП ОСОБА_1 180000 грн, які включали в себе послуги перевезення по маршруту Ізмір, Туреччина - митний перехід Порубне вартістю 100000 грн; послуги перевезення по маршруту Стамбул, Туреччина - митний перехід Порубне вартістю 50000 грн; послуги перевезення по маршруту митний перехід Порубне - Львів, Україна вартістю 29500 грн; транспортно-експедиційні послуги по території України вартістю 500 грн.
Відповідні витрати до кордону України були включені до митної вартості товару, а не виокремлення експедиційних послуг за межами території України у відповідному рахунку не може вважатись обставиною, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості. Крім цього, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до частини одинадцятої статті 58 МКУ, витрати на транспортування товару після ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню. Таким чином, для вірного розрахунку митної вартості важливим є саме виділення витрат на експедиційні послуги понесені після перетину митного кордону, в іншому разі відповідні витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів. Усі витрати на транспортно-експедиційні послуги та понесені витрати на перевезення до пункту пропуску вже включені в ціну товару, яку сплачує ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ».
Висновки відповідача про те, що - декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, суд вірно вважав незрозумілими, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на те, що продавець UNMAK ISITMA SISTEMLERI MAKINA SAN. VE TIC. A. S. заявляв для покупця ТОВ «ТЕХНОПЛАСТ» про надання знижки. Крім цього, ціна за одиницю кожного товару, зазначеного в інвойсі №UN02023000000400 від 08.11.2023, повністю співпадає з цінами, що зазначеними в прайс-листі б/н від 15.09.2023.
Відтак, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Апеляційний суд наголошує, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість, та апеляційний суд погоджується, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Також не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару та його транспортування підтверджена документально.
Відтак, апеляційний суд погоджується, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість.
Отже, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган вказав митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, які містили розбіжності, що свідчить про те, що відповідач не дотримувався чинного законодавства та здійснив коригування безпідставно. Зокрема, у митній декларації від 25.07.2023 №UA408020/2023/45516, на яку посилався митний орган, є умови поставки FCA, натомість позивачем імпортувався товар з умовами поставки EXW. Також по даній Митній декларації товар оформлявся по 6 (резервному) методу. По митній декларації від 10.10.2023 №UA100060/2023/425504 товар оформлявся по 6 (резервному) методу. По митній декларації від 10.10.2023 №UA100060/2023/425504 товар оформлявся по 6 (резервному) методу. Те, що у графах 43 відповідних митних декларацій вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Апеляційний суд резюмує, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товар.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі №380/2513/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська