19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6829/24 пров. № А/857/29196/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №140/6829/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
суддя в 1-й інстанції Димарчук Т.М.,
дата ухвалення рішення 09.10.2024,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення не зазначено,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ТОВ «ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - апелянт, ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 495406,19 грн, що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор»; зобов'язання підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених грошових коштів по податку на додану вартість у розмірі 495406,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними електронного кабінету платника податків ТОВ «ЛРЗ «Мотор», станом на дату подання позовної заяви обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн. На звернення позивача щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, ГУ ДПС у Волинській області відмовлено у задоволенні вказаної заяви, у зв'язку з тим, що протягом 2017-2024 років платником не здійснювались перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, відповідач повідомив про ненадання разом із заявою про повернення коштів оригіналу або копії платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету. Позивач не погодився з відповіддю ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови у поверненні надміру сплачених грошових коштів, оскільки переплата в сумі 495406,19 грн виникла після відображення в інтегрованій картці платника податків суми зменшення податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 №000137481, донарахування за яким були погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування в сумі 16836679,40 грн. У той же час, відповідач у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Разом з тим, ГУ ДПС у Волинській області не було вчинено вищевказані дії, а натомість складений лист, яким заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань залишена без виконання.
З наведених підстав просив позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у цій справі позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 495406,19 грн на розрахунковий рахунок у банку, за заявою від 15.04.2024; зобов'язано Головне управління ДПС у Волинській області підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 495406,19 грн; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі - Порядок №787) у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку встановленому законодавством, орган державної податкової служби зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Обов'язковою передумовою для повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам встановленим законодавством.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач дійшов хибного висновку, що зазначена сума переплати відповідає визначенню «надміру сплачених грошових зобов'язань» наданих в пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі також ПК України), оскільки є сумою коштів зарахованою до Державного бюджету України понад нараховані суми зобов'язань, граничний строк сплати яких настав.
Зазначено, що надміру зараховані кошти - це сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання. Крім того, дія Порядку №787 не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Контролюючим органом здійснювались контрольно перевірочні заходи ТОВ «ЛРЗ Мотор» щодо достовірності заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, за результатом яких неодноразово приймались податкові повідомлення-рішення. Не погоджуючись з діями контролюючого органу, ТОВ «ЛРЗ Мотор» в судовому порядку оскаржувало податкові повідомлення-рішення. Відповідно до Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Міністерством фінансів України від 12.01.2021 №5, донараховані за актами перевірок суми та результати розгляду судових оскаржень відображались окремими обліковими операціями в хронологічному порядку та, відповідно, в календарній черговості зараховувались з наявних сум переплат. У разі виключення з обліку у зв'язку з судовим оскарженням донарахованих за актами перевірок сум, згідно алгоритму роботи програмного забезпечення ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника ТОВ «ЛРЗ «Мотор» утворювалась «інша» переплата. Сума податку на додану вартість, включена до інтегрованої картки платника у розмірі 495406,19 грн, виникла у зв'язку з тим, що на виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» 01.07.2021. Своєю чергою, абз. 11 пункту 5 розділу І Порядку №787 передбачено, що разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Апелянт вказав, що ТОВ «ЛРЗ «Мотор» разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету не було додано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету. Суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про ненадання позивачем платіжних документів є необґрунтованим, адже відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №60, вони можуть подаватися платником податків за бажанням. Водночас судом не враховано положення абзацу 11 пункту 5 розділу І Порядку №787, яким передбачено не право, а обов'язок платника подати разом з заявою оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету. Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ЛРЗ «Мотор» - відсутні.
Апелянт просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у цій справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Стверджує, що ГУ ДПС у Волинській області не заперечує фактe наявності та підстав виникнення переплати в сумі 495406,19 грн чи порушення строків звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових коштів.
Згідно з даними електронного кабінету платника податків ТОВ «ЛРЗ «Мотор» (код ЄДРПОУ 08029701) є правонаступником Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (код ЄДРПОУ 08029701), станом на дату подання позовної заяви обліковується переплата з податку на додану вартість, в тому числі 495406,19 грн, у зв'язку з чим ТОВ «ЛРЗ «Мотор» подано заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань. Листом ГУ ДПС у Волинській області відмовлено у поверненні переплати у зв'язку з тим, що протягом 2017-2024 років не здійснювались перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість
ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 15.04.2024 подано до ГУ ДПС у Волинській області повторну заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на поточний рахунок, або на погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України інформацію щодо повернення надміру сплачених грошових коштів в сумі 495406,19 грн.
Листом ГУ ДПС у Волинській області від 07.05.2024 відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, оскільки протягом 2017-2024 року платником не здійснювались перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету не подано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Позивач зазначає, що постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 касаційну скаргу ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано та залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018. На виконання відповідної постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн. виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» 01.07.202, у зв'язку з чим виникла переплата.
Тобто переплата в сумі 495406,19 грн виникла після відображення в ІКП суми зменшення податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням рішенням від 14.02.2018 №0001374812, донарахування за якими були погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування в сумі 16836679,40 грн. Тобто, дана сума перейшла із статусу невідшкодованого податку на додану вартість у статус переплати, а тому, посилання контролюючого органу, що дія Порядку №787 не поширюється на дані правовідносини, оскільки він не поширюється на операції з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є безпідставними. Зазначена сума переплати відповідає визначенню «надміру сплачених грошових зобов'язань» наданих в пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки є сумою коштів зарахованою до Державного бюджету України понад нараховані суми зобов'язань, граничний строк сплати яких настав
Особливу вагу позивач звернув на те, що податковий борг на момент звернення ТОВ «ЛРЗ «Мотор» із заявою та позовною заявою відсутній
З позиції позивача, підтвердженням наявності надміру сплачених грошових зобов'язань є лише уточнюючі декларацій, факт переплати, акти звірення розрахунків (постанова ВС від 23.12.2022 у справі №814/3226/15), а посилання контролюючого органу про обов'язкову наявність платіжного доручення є безпідставним. Відповідно до Порядку №787 наявність платіжної інструкції передбачена під час повернення судового збору. Порядок подання та оформлення заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податків регулюється Порядком №60, яким передбачено право, а не обов'язок подавати платіжну інструкцію
Отже, при поданні заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань ТОВ «ЛРЗ «Мотор» були дотримані всі обставини: відсутній податковий борг; заява подана протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; заява відповідала вимогам п. 43.4 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідачем не підтверджено правомірність відмови у поверненні надміру сплачених сум зобов'язань з податку на додану вартість, доводи відповідача у апеляційній скарзі не спростовують аргументів, фактів та доказів які містяться у позовній заяві ТОВ «ЛРЗ «Мотор», а судом першої інстанції враховано всі обставини які мають значення для справи, вірно застосовано норми матеріального права та прийнято рішення з дотриманням норм процесуального права
Позивач просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6829/24 - без змін
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №803/1199/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС у ненадані висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16836679,40 грн по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор»; зобов'язано Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 16836679,40 грн по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.33-36, 42-45).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №803/1199/17 змінено спосіб і порядок виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №803/1199/17, встановивши належним способом виконання судового рішення стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16836679,40 грн (а.с.67-70).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №0340/1814/18 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001374812 та №0001364812 від 14.02.2018; в задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с.46-53).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №0340/1814/18 скасовано в частині задоволених позовних вимог Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001374812 та №0001364812 від 14.02.2018 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині; в решті рішення суду залишено без змін (а.с.28-32).
Постановою Верховного Суду від 13.05.2021 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано й залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року (а.с.37-41).
22.08.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» звернулося в ГУ ДПС у Волинській області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн (а.с.21-22).
Листом від 26.09.2023 №13962/6/03-20-04-04-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для повернення переплати в сумі 495406,19 грн, оскільки протягом 2017-2023 років платником не здійснювалися перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с.25).
06.10.2023 позивач звернувся до відповідача і запитом, у якому просив повідомити про підстави невідшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 501018,19 грн після прийняття постанови Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 13.05.2021 (а.с.17-18).
Листом від 12.10.2023 №60/ЗПІ/03-20-04-04-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що належним розпорядником запитуваної інформації є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Крім того, повідомило, що станом на 12.10.2023 за даними інтегрованої картки платника ТОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 наявна переплата в розмірі 495406,19 грн (а.с.23).
Листом від 18.10.2023 №10/ЗПІ/33-00 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило позивача, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надіслало до Офісу великих платників податків ДПС копії виконавчого листа №312 Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №803/1199/17 та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 №803/1199/17 про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16836679,40 грн. Львівське управління Офісу великих платників податків ДПС надало Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві погоджені ДП «ЛРЗ «Мотор» довідки про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітні періоди січень, березень, квітень 2015 року на загальну суму 16335644,29 грн. При цьому, в довідці про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за січень 2015 року зазначено, що із суми в розмірі 9854677,40 грн, фактично відшкодовано у рахунок сплати поточних податкових зобов'язань з ПДВ 501035,11 грн. Зокрема, 495406,19 грн в рахунок сплати штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018, поновлених в інтегрованій картці платника з ПДВ 23.01.2020 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №0340/1814/18. Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві виконало виконавчий лист №312 та стягнуло 04.11.2020 з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16335644,29 грн. Таким чином, станом на 04.11.2020 невідшкодований залишок сум ПДВ по деклараціях за січень, березень та квітень 2015 року відсутній. На виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника з ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» 01.07.2021. Внаслідок цього, в інтегрованій картці платника з ПДВ з 01.07.2021 відновився невідшкодований залишок ПДВ в сумі 495406,19 грн по декларації за січень 2015 року. Невідшкодований залишок підлягає внесенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Однак, на сьогоднішній день механізм відшкодування сум податку на додану вартість, які підлягають внесенню до Тимчасового реєстру бюджетного відшкодування відсутній (а.с.27).
15.04.2024 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» повторно звернулося в ГУ ДПС у Волинській області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн (а.с.19-20).
Листом від 07.05.2024 №6923/6/03-20-04-08-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило ТОВ «ЛРЗ «Мотор» про відсутність підстав для повернення переплати в сумі 495406,19 грн, оскільки протягом 2017-2024 років платником не здійснювалися перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, вказано, що разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету не подано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету (а.с.24).
Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечував, що станом на день звернення до суду за даними інтегрованої картки ТОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) наявна переплата у розмірі 495406,19 грн.
Оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а контролюючий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові казначейства, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладений на нього статтею 43 ПК України обов'язок, діяв не на підставі та не у спосіб, визначених чинним законодавством України, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на додану вартість.
Таким чином, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань. Інші доводи та твердження відповідача визнано безпідставними та необґрунтованими.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо повернення помилково/надміру сплачених платежів врегульовані Податковим кодексом України, Порядком повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 №60 (далі також ПК України, Порядок №787, Порядок №60, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до підпунктів б, в абзацу 3 пункту 87.1 ст. 87 ПК України сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Підпунктом 14.1.115 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПК України).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПК України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПК України).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п.43.4-1 ст. 43 ПК України).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку (п. 43.5 ст. 43 ПК України).
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПК України).
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналіз зазначених норм податкового законодавства вказує, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання здійснюється за таких умов: в разі відсутності у платника податків податкової заборгованості, подання ним заяви про повернення надмірно перерахованих коштів в межах 1095 днів від дня виникнення переплати та відповідності такої вимогам п. 43.4 ст. 43 ПК України, подання органом ДПС висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 №1650/24182.
Згідно із пунктами 3, 4-1 та 5 Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.
Повернення (перерахування) платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або небанківських надавачів платіжних послуг, або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на відповідний рахунок платника податків у банку або небанківському надавачі платіжних послуг.
Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (Порядок №60).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №60 (у редакції, чинній на момент звернення до відповідача із заявами) Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг (в редакції Наказу Міністерства фінансів №52 від 08.02.2024, набрання чинності з 11.03.2024); на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (в редакції Наказу Міністерства фінансів №52 від 08.02.2024, набрання чинності з 11.03.2024).
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. (п. 2 розділу ІІІ Порядку №60).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 3 розділу ІІІ Порядку №60).
Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень (п. 8 розділу ІІІ Порядку №60).
Відповідно до п. 9 Порядку №60 сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Відповідно до пункту 5 Розділу VI Порядку №60 про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДПС шляхом надсилання відповідної квитанції.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДПС.
Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДПС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 контроль за справлянням надходжень до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14060100) здійснює Державна податкова служба України.
Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, такий визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п. 3 Порядку №5 метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.
У контексті спірних правовідносин з'ясовано, що позивачу згідно з описаними вище судовими рішеннями належало до відшкодування сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16836679,40 грн по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року.
Погашення штрафних санкцій в сумі 495406,9 грн за податковим повідомленням-рішенням №0001374812 від 14.02.2018 (штрафні санкції) здійснено за рахунок вказаної суми бюджетного відшкодування 16836679,40 грн та в результаті відшкодовано на користь позивача 16335644,29 грн (на 501018,19 грн менше). Сума 16335644,29 грн оплачена на підставі платіжної інструкції №8898 від 04.11.2020 на виконання виконавчого листа №3122018, виданого Волинським окружним адміністративним судом 26.04.2018. При цьому згідно з довідкою про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період зафіксовано, що станом на 18.06.2020 із суми визначеної за рішенням суду фактично відшкодовано 501035,11 грн у рахунок сплати поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с.16).
Як вірно встановив суд першої інстанції постановою Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 за адміністративним позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання до вчинення дій, касаційну скаргу Державного підприємства «ЛРЗ «Мотор» задоволено; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано й залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018.
Доцільно зауважити, що у вересні 2018 року Державне підприємство «ЛРЗ «Мотор» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Західне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0001374812 та №0001364812, зобов'язати внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані щодо відшкодування податку на додану вартість по декларації за період: жовтень 2017 року Державного підприємства «ЛРЗ «Мотор» у розмірі 990812,38 грн.
Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001374812 та №0001364812 від 14.02.2018; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Вказане свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0001374812, за яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 495406,19 визнано протиправним та скасовано.
Позивач 22.08.2023 звернувся до ГУ ДПС у Волинській області із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (№1-61/4758 від 22.08.2023), у якій просив надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн повернути на банківський рахунок товариства, за реквізитами вказаними у заяві (а.с.21-22).
ГУ ДПС у Волинській області листом від 26.09.2023 за №13962/6/03,20-04-04-06 повідомило позивача про те, що згідно Порядку ведення інтегрованої картки платника, облік платежів ведеться в ІПК окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Аналізом даних інтегрованої картки платника ТОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) встановлено, що протягом 2017-2023 року платником не здійснювалися перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. За таких обставин, з урахуванням вимог п. 43.1 ст. 43 ПК України підстави для повернення переплати в сумі 495406,19 на розрахунковий рахунок - відсутні.
У відповідь на запит позивача про надання інформації від 06.10.2023 №1-61/5779 (вх. №57/ЗПІ від 09.10.2023) ГУ ДПС у Волинській області листом від 12.10.2023 за №60/ЗПІ/03-20-04-04-06 повідомило, що належним розпорядником інформації щодо питання про повідомлення про підстави невідшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 501018,19 грн після прийняття постанови Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 13.05.2021 є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та йому в цій частині скеровано відповідний запит листом від 12.10.2023. Щодо питання 2 (надати інформацію про те, на якому рахунку перебуває сума 501018,19 грн (її статус) згідно інтегрованої картки платника податку, то вказано , що станом на 12.10.2023 за даними інтегрованої картки платника ТОВ «ЛРЗ «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) наявна переплата в розмірі 495406,19 грн (статус переплати «Інша»).
Тобто, контролюючий орган не заперечує, що сума 495406,19 грн є переплатою з податку на додану вартість.
Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало позивачу відповідь на вищевказаний запит (лист від 18.10.2023 №10/ЗПІ33-00) про те, що відповідно до вимог п. 1 розділу ІІІ порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 09.03.2016 №343 (далі - Порядок №343), Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, листом від 11.06.2020 №04.2-17/5475, надіслало до Офісу великих платників податків ДПС копії виконавчого листа №312 Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №803/1199/17 та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 №803/1199/17 про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень та квітень 2015 року в сумі 16836679,40 грн.
На виконання п. 2 розділу ІІІ Порядку №343 Львівське управління Офісу великих платників податків ДПС надало Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві погоджені ДПС «ЛРЗ «Мотор» довідки про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітні періоди січень, березень, квітень 2015 року на загальну суму 16335644,29 грн.
При цьому в довідці про суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість за січень 2015 року, узгодженій ДП «ЛРЗ «Мотор», зазначено, що із суми в розмірі 9854677,40 грн, визначеної рішенням суду, фактично відшкодовано у рахунок сплати поточних податкових зобов'язань з ПДВ 501035,11 грн. Зокрема, 495406,19 грн в рахунок сплати штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018, поновлених в інтегрованій картці платника з ПДВ 23.01.2020 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №0340/1814/18.
Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві з врахуванням отриманих довідок про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість, виконало виконавчий лист №312 та стягнуло 04.11.2020 з Державного бюджету України на користь ДП «ЛРЗ «Мотор» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16335644,29 грн.
Таким чином, станом на 04.11.2020 невідшкодований залишок сум ПДВ по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року по ДП «ЛРЗ «Мотор» - відсутній.
На виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №0340/1814/18 штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення форми В1 №0001374812 від 14.02.2018 в сумі 495406,19 грн виключено з інтегрованої картки платника ПДВ ДП «ЛРЗ «Мотор» з 01.07.2021. Внаслідок цього, в інтегрованій картці платника ПДВ з 01.07.2021 відновився невідшкодований залишок ПДВ в сумі 495406,19 грн по декларації за січень 2015 року.
З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення Інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість для заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість для заяв про повернення бюджетного відшкодування, поданих до 01.01.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість, не відшкодовано запроваджено Тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.
Невідшкодований залишок ПДВ по деклараціях за січень 2015 року підлягає внесенню до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Також зазначено, що на сьогоднішній день механізм відшкодування сум податку, які підлягають внесенню Тимчасового реєстру бюджетного відшкодування, відсутній (а.с.27).
Позивач 15.04.2024 повторно звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань за №1-61/2765. Зокрема, позивач з покликанням на Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 наголосив, що переплата в сумі 495406,19 грн виникла після відображення в ІКП суми зменшення податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 №0001374812 донарахування, по яких були погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування в сумі 16836679,40 грн. Отже зазначена сума переплати відповідає визначенню «надміру сплачених грошових зобов'язань» наданих в пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки є сумою коштів зарахованою до Державного бюджету України понад нараховані суми зобов'язань, граничний строк сплати яких настав. Позивач просив повернути надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн на поточний рахунок ТОВ «ЛРЗ «Мотор» або на погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств; підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України інформацію щодо повернення ТОВ «ЛРЗ «Мотор» з бюджету надміру сплачених грошових коштів в сумі 495406,19 грн.
У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 07.05.2024 за №6923/6/03-20-04-08-06 повідомив позивача про те, що аналізом даних ІКП ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) встановлено, що протягом 2017-2024 року платником не здійснювались перерахування до бюджету грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» в порушення вимог п. 5 розділу І Порядку №787 разом із заявою про повернення (перерахування)коштів з бюджету не подано оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджувала б перерахування коштів до бюджету. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог п. 43.1ст. 43 ПК України підстави для повернення переплати з податку на додану вартість в сумі 495406,19 грн на розрахунковий рахунок платника у банку або на погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств - відсутні (а.с.24).
Оцінюючи викладене у сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем додержано вищевказані умови для повернення вищевказаних сум з бюджету: 1. У позивача відсутня заборгованість станом на дату подання заяви, що не заперечується відповідачем; позивачем в межах 1095 днів з дня виникнення переплати подано відповідну заяву; відповідна заява відповідає вимогам, що передбачені у ст. 43 ПК України.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а контролюючий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові казначейства, відповідач не виконав покладений на нього ст. 43 ПК України обов'язок, діяв не на підставі та не у спосіб, визначених чинним законодавством України, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на додану вартість.
Крім того, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо своєчасності звернення позивача до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених коштів (в межах 1095 днів з дня виникнення переплати), оскільки переплата виникла 01.05.2021 на підставі рішення суду касаційної інстанції, а з заявою до відповідача позивач звернувся 15.04.2024. Крім того, позивач після отримання відповіді на вказану заяву - 07.05.2024 своєчасно звернувся до суду першої інстанції з цим позовом - 01.07.2024 (в межах шестимісячного строку встановленого ст. 122 КАС України).
Крім того, покликання відповідача ненадання платіжної інструкції/платіжного документа є необґрунтованими, оскільки контролюючому органу достеменно відомо у наслідку яких обставин виникла відповідна переплата зі статусом «Інша», про що відповідач самостійно вказував у листі-відповіді від 12.10.2023 за №60/ЗПІ/03-20-04-04-06 на запит позивача про надання інформації.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з обраним судом першої інстанції ефективним способом захисту поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення позивачу надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 495406,19 грн.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №140/6829/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
В. С. Затолочний