16 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № ЗД/380/28/25 пров. № А/857/37705/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання: Головка О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про забезпечення позову у справі ЗД/380/28/25 за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи", Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
суддя у І інстанції Мартинюк В.Я.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" звернулося у Львівський окружний адміністративний суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, в якій просило заборонити Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" та/або уповноваженим органам, особам, які діють від їх імені та/або на виконання рішень останніх здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж: рекламної конструкції (одноярусної двосторонньої двоплощинної, розміром 6Х3 просто неба (М-1), які розміщені за адресою по вул. Б. Хмельницького, 176 у м. Львові.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" та/або уповноваженим органам, особам, які діють від їх імені та/або на виконання наказу від 02.07.2025 року №14-Д здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж: рекламної конструкції (одноярусної двосторонньої двоплощинної, розміром 6Х3 просто неба (М-1), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" та розміщені за адресою по вул. Б. Хмельницького, 176 у м. Львові.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, вважає, що оскаржене рішення суду є необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Свою апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує тим, що потенційний демонтаж рекламних засобів не несе загрозу майну особи та не може розцінюватися як обставини, наявність яких дозволяє застосувати суду заходи забезпечення позову в заявлений спосіб, через те що демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав, передбачених законодавством про рекламу, та жодним чином не несе загрозу самому майну.
Сторони не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і дату розгляду адміністративної справи, що не перешкоджає її розгляду без його участі відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" та Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20.
Водночас, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що наразі є нагальна необхідність застосувати заходи забезпечення позову, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, що полягає у реальній загрозі примусового демонтажу належних ТОВ «Українські перспективи» рекламних конструкцій.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, рішення про демонтаж рекламних засобів не є розпоряджанням майном, а демонтаж має здійснюватися з підстав передбачених нормативним актом, яким врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням засобів реклами, який у визначених випадках передбачає повернення майна (постанови Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №580/332/19, від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, від 18.02.2021 у справі №640/3755/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21).
Колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Проте, оскаржена ухвала суду першої інстанції не містить належних та переконливих мотивів застосування заходів забезпечення позову.
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову як заборона здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж рекламної конструкції.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Львівський окружений адміністративний суд свою ухвалою з питань скасування заходів забезпечення позову скасував заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року, провадження №ЗД/380/28/25 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» про забезпечення позову до подання позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 2, 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про забезпечення позову у справі №ЗД/380/28/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №ЗД/380/28/25 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.