18 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16719/24 пров. № А/857/33122/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в справі № 380/16719/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Андрусів У.Б.,
час ухвалення рішення - 07 липня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області у наданні направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, передбаченого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285.
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2024 та видати йому направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.
Рішенням Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що передбачено дві підстави направлення поліцейського на медичний огляд до ВЛК: 1) якщо у поліцейських, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я МВС, виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник закладу інформує про це відповідний підрозділ кадрового забезпечення Національної поліції України з метою направлення таких поліцейських на ВЛК для визначення придатності до подальшої служби; 2) якщо поліцейські, військовослужбовці впродовж року близько 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків через захворювання (травми, поранення), часто та довготривало хворіють, вони зобов'язані за поданням підрозділу кадрового забезпечення пройти лікарську (військово-лікарську) експертизу у ВЛК для визначення придатності до подальшої служби. Тобто, у направленні зазначаються мета і питання.
Стаття 77 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України, при цьому, підставами для звільнення є як власне бажання особи, так і хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.
У наказі ГУ Національної поліції у Львівській області № 63 о/с від 06.02.2024 року у якості підстави для звільнення позивача зі служби в поліції зазначено: "п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" і в рапорті від 22.01.2024 року про звільнення зі служби в поліції зазначено пункт 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», не за пунктом 2 частини 1 статті 77 за станом здоров'я (через хворобу) та зазначено, що від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, з самого рапорту позивача не вбачається, що він просив звільнити його зі служби в поліції у зв'язку з хворобою.
Відповідно до пункту 13 розділу VI колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом від 06.02.2024 №63 о/с звільнений зі служби відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням).
26.03.2024 позивач звернувся із заявою до ГУ НП у Львівській області, в якій просив скерувати для проходження військово-лікарської комісії як колишньому працівнику поліції у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Однак листом від 22.04.2024 №Г-42/Оп/13/01-2024 відповідач, покликаючись на приписи Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, повідомив про відсутність підстав для видачі направлення на медичний огляд для проходження лікарської експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС) унормовано Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі - положення № 285, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До основних завдань М(ВЛ)К, за змістом п.п. 3 п. 2 розділу І положення №285, віднесено визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу).
Абзацом 8 п. 4 розділу І положення №285 унормовано, що рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх поліцейських приймаються згідно з вимогами цього Положення.
З огляду на те, що, як установлено судом, позивач звільнений зі служби в поліції 06.02.2024, застосуванню до спірних відносин підлягають приписи положення №285 у редакції чинній станом на 05.10.2023 (Наказ МВС від 07.08.2023 № 646).
Згідно з п. 1, 14 розділу ІІ положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Однією з функцій штатної М(ВЛ)К є організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз.
Відповідно до п. 1 розділу III положення №285 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об'єднань, з'єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).
Пунктом 11 розділу V положення №285 регламентовано, що колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності Направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби.
Отже, цим пунктом чітко закріплено право колишніх поліцейських ініціювати питання щодо причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). Водночас, положення № 285 не містить підстав для відмови підрозділом кадрового забезпечення за місцем колишньої служби співробітнику у разі подання відповідного рапорту (заяви) для направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Тобто, положенням № 285 закріплений обов'язок підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби співробітника щодо видачі направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи щодо причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відтак, у разі надходження відповідної заяви від колишнього співробітника, підрозділ кадрового забезпечення за місцем колишньої служби зобов'язаний видати направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), оформлене згідно форми, встановленої додатком 4 положення № 285.
За результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) (п. 1 розділу VIII положення № 285).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.
З огляду на викладене, наведені правові норми дають право на проходження вказаного обстеження військово-лікарською комісію також і колишніми поліцейським, військовослужбовцями чи особам рядового і начальницького складу МВС, які вже звільнені зі служби та мають намір підтвердити наявні у них поранення, травми, каліцтва чи захворювання, пов'язані з проходженням служби.
Позивач, як колишній працівник відповідача, не може бути обмежений у соціальному захисті та реалізації права на проходження обстеження та військово-лікарської експертизи на предмет пов'язаності його захворювання із проходження служби в поліції. Таке право має бути реалізоване шляхом звернення до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.
Крім того, суд вказує, що поняття ініціювати питання не закріплю за собою специфічної форми звернення, у якій позивач повинна чітко вказати з яких питання повинно видавись направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.
Під час вирішення питання щодо направлення на медичний огляд позивача, відповідач обмежився лише посиланням на п. п. 1 п. 4 розділу III положення N 285, не беручи до уваги інші підпункти пункту 4 розділу III положення № 285, не надавши їм належної оцінки, у зв'язку з чим фактично обмежив у праві позивача на отримання направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.
Суд зазначає, що підстава звільнення не є визначальним у спірних правовідносинах та не унеможливлює права позивача ініціювати питання визначення його придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Правові питання з виплати одноразової грошової допомоги чи зміни формулювання причини звільнення не є спірними в правовідносинах, що склалися в цій справі, відтак доводи апелянта в цьому контексті колегією суддів відхиляються.
Положення № 285 не передбачає повноважень відповідача щодо відмови у видачі направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, а не допуск особи до проходження лікарської чи військово-лікарської експертизи є дискреційними повноваженнями М (ВЛ)К (п. 5 розділу III положення № 285).
Судова колегія зазначає, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та порушує право позивача на отримання направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, тому відмову у видачі такого направлення суд першої інстанції підставно визнав протиправною.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в справі № 380/16719/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.