18 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/23518/21 пров. № А/857/48569/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 380/23518/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїЛунь З.І.
дата складання повного тексту рішення10.11.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
04.11.2025 року позивач подав заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 380/9993/22 у частині, що стосується зобов'язання з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснити позивачу виплату перерахованої з 01.01.2016 по 31.05.2022 пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача доплати донарахованої на виконання судового рішення у справі № 380/23518/21 пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, за період з 01.01.2016 по 31.05.2022 у сумі 818098 гривень 48 копійок.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд зробив неправильний висновок про зловживання позивачем процесуальними правами при подачі повторно заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, оскільки, судова практика з цього питання змінилася, а тому позивач повторно подав заяву про зміну способу виконання судового рішення, що не заборонено КАС України.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлявся шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про повернення заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зловживає процесуальними правами, оскільки позивач раніше подавав аналогічну заяву і ця заява була вирішена Восьмим апеляційним адміністративним судом, шляхом прийняття постанови про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 380/23518/21.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 380/23518/21 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Це рішення набрало законної сили 12.04.2022.
У березні 2025 позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 380/23518/21 із зобов'язання з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виплатити перераховану з 01.01.2016 по 31.05.2022 пенсію на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.05.2022 у сумі 818098 гривень 48 копійок.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 заяву задоволено та змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/23518/21.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 вказану ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 380/23518/21 відмовлено.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Апеляційний суд, на підставі аналізу статті 378 КАС України, яка регулює питання зміни способу або порядку виконання рішення встановив, що у цій статті немає норм, які забороняють сторонам справи повторно звертатися із відповідною заявою.
Разом з цим це питання врегульоване статтею 45 КАС України, згідно із якою, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Позивач повторно подав клопотання про зміну способу виконання судового рішення зважаючи на зміну судової практики з цього питання, зокрема, у зв'язку із прийняттям Верховним Судом постанови від 28.10.2025 року у справі № 380/7706/25.
Зважаючи на ці обставини, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції помилкового визнав повторне подання позивачем заяви про зміну способу виконання судового рішення зловживання процесуальними правами, оскільки повторне подання цієї заяви зумовлено іншими обставинами ніж попередньої, а саме зміни судової практики з питання зміни способу виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Відповідно до статті 320 КАС України, підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення суду не відповідає нормам процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з прийняттям постанови про направлення заяви про зміну способу виконання судового рішення для продовження розгляду у суд першої інстанції.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 380/23518/21 скасувати та прийняти постанову, якою справу № 380/23518/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос