Справа № 560/17409/24
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
18 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2024 року позивач, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Нетребенко Олександра Сергійовича, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 "Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах" в порядку визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах». 2. Зобов'язати ГУ НП в Київській області розглянути заяву Позивача від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» та подані докази у визначений законом порядку і видати довідку за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах»;
-зобов'язати ГУ НП в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» та подані докази у визначений законом порядку і видати довідку за зразком згідно з Постановою КМУ № 55;
-допустити негайне виконання рішення, щодо зобов'язання ГУ НП в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 вих. № АБ/6/56 про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» та подані докази у визначений законом порядку і видати довідку за зразком згідно з Постановою КМУ № 55;
-встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ НП в Київській області з дня набрання рішенням законної сили, подати звіт про виконання даного рішення, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури захисту порушеного права.
-судові витрати покласти на ГУ НП в Київській області, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України і стягується за рахунок бюджетних асигнувань.
-винести окрему ухвалу та надіслати її до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Киїі (вулиця Олени Теліги, 8, Київ, Україна, 04112) для перевірки в межах кримінального провадження дій службової особи - полковника поліції К. Андрєєва, начальника Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Київській області, який включив інформацію, яка цілком не відповідає дійсності, до офіційного документа, а тому в його діях містяться ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 366 КК України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року адміністративний позов представника ОСОБА_1 адвоката Нетребенко Олександра Сергійовича від 21.11.2024 задоволено частково.
Визнано протиправною відповідь Головного управління Національної поліції в Київській області СЕД-93263-2024 від 19.11.2024.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області повторно вирішити по суті заяву представника ОСОБА_1 адвоката Нетребенко Олександра Сергійовича вих. № АБ/6/56 від 21.10.2024 відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №55, з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 03.02.2015 (арк. спр.21).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014050730000646, дата реєстрації 03.07.2014 та листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області №78/2/13-5152 від 12.11.2024 встановлено, що співробітник БПСМОП "Миротворець" ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1 внаслідок бойового зіткнення 28.08.2014 із незаконними формуваннями в районі хутір Горбатенки, Старобешівського району, Донецької області потрапив у полон з якого звільнений 29.09.2014 (арк. спр.14-17).
21.10.2024 представник позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області, як правонаступника ГУ МВС України в Київській області, з заявою про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах».
Листом Головного управління Національної поліції в Київській області "Про розгляд звернення" від 19.11.2024 представника позивача повідомлено, що Головне управління Національної поліції в Київській області не є правонаступником ГУ МВС України в Київській області.
Крім того, згідно змісту вказаної відповіді, повідомлено, що наказом Національної поліції України від 04.03.2024 №220 батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» ГУНП в Київській області реорганізовано. Проінформовано, що в полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНІ в Київській області відсутні підтверджуючі документи щодо факту перебування в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Також повідомлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12014110000000269 від 05.09.2014.
10.09.2014 матеріали кримінального провадження №12014110000000269 об'єднано з матеріалами кримінального провадження №12014110000000266 в порядку ч.1 ст.217 КПК України.
24.04.2019 матеріали кримінального провадження №12014110000000266, в порядку ст.216 КПК України, передано за підслідністю до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Представника позивача повідомлено, що запитувана інформація знаходиться в матеріалах вищезазначеного кримінального провадження. Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області немає доступу до матеріалів даного кримінального провадження.
Зазначено, що згідно Постанови Кабінету міністрів України №55 від 20.01.2023 для отримання довідки про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, необхідно звернутися до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і сил оборони України.
Представник позивача, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача в частині відповіді на звернення та видачі відповідної довідки, звернувся з позовом до суду.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не вирішив заяву від 21.10.2024 відповідно до постанови КМ України від 20.01.2023 № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» за процедурою визначеною Порядком затвердженим цією постановою, а тому відповідь у формі листа СЕД-93264-2024 від 19.11.2024 є протиправною.
При цьому, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є вирішення по суті його заяви від 21.10.2024 відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №55 з урахуванням обставин встановлених у цій справі, зокрема, що співробітник БПСМОП "Миротворець" ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1 внаслідок бойового зіткнення 28.08.2014 із незаконними формуваннями в районі хутір Горбатенки Старобешівського району Донецької області потрапив у полон з якого звільнений 29.09.2014 відповідно до даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014050730000646, дата реєстрації 03.07.2014 та листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області №78/2/13-5152 від 12.11.2024.
Щодо вимоги стосовно негайного виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених ст.371 КАС України, як і для винесення окремої ухвали про ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України за відсутності доказів цього та для встановлення судового контролю, так як немає підстав вважати, що відповідач не буде виконувати судове рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, вказаний висновок суду не спростовується перебуванням в стані припинення ГУМВС України в Київській області, з огляду на компетенційне правонаступництво (таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією)), що фактично не заперечив відповідач, адже вирішував заяву представника позивача від 21.10.2024, хоч і не за процедурою, визначеною Постановою КМУ №55.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" №2010-ІХ від 26.01.2022 (далі - Закон №2010, в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на громадян України: яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
Частиною 5 ст.2 Закону №2010 визначено, що для цілей цього Закону держава-агресор, її органи, підрозділи, формування, інші утворення означають державу, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнану в установленому порядку державою-агресором або державою-окупантом, збройні формування такої держави, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих силовим відомствам держави-агресора, іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані державою-агресором, а також окупаційною адміністрацією держави-агресора, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні державі-агресору самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону підставою для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону є такі документи:
1) заява особи або її законного представника, або члена сім'ї особи, подана за зразком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій України;
2) один із таких документів:
а) довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах;
б) документ, що підтверджує участь особи як члена добровольчого загону (формування) в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку перебування в місцях несвободи, або інтернована у нейтральних державах;
Відповідно до підпункту “а» пункту 2 частини першої та пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №55 затверджено, зокрема, Порядок оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Процедура оформлення та видачі довідок, передбачених підпунктом “а» пункту 2 частини першої та пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (далі - Закон), про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, визначена Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55.
Пунктом 2 Порядку визначено, що довідка оформляється:
громадянам України з числа осіб, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 р. за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах»;
іноземцям та особам без громадянства, які перебувають (перебували) у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтерновані у нейтральних державах та на момент позбавлення особистої свободи проходили в установленому законодавством України порядку військову службу у Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55.
Згідно із п. 3 Порядку для отримання довідки особа звертається особисто або через законного представника чи члена сім'ї із заявою в довільній формі про видачу відповідної довідки до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і сил оборони України.
Згідно із п. 4 Порядку довідка оформляється протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви.
Зразок Довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затверджений Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Відтак, одним з документів необхідних для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України є довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах.
Досліджуючи зміст спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що в листі Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.11.2024 "Про розгляд звернення", відповідачем зазначено, що згідно Постанови Кабінету міністрів України №55 від 20.01.2023 для отримання довідки про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, позивачу необхідно звернутися до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і сил оборони України.
Тобто, аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем таким чином повідомлено, що Головне управління Національної поліції в Київській області не є тим суб'єктом, до повноважень якого згідно Постанови Кабінету міністрів України №55 від 20.01.2023, належить розгляд питання про видачу спірної довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 також звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
- визнати протиправною дію Міністерства внутрішніх справ України, про відновлення порушених прав позивача та видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» за заявою позивача від 20.11.2024 вих. № АБ/6/75 подану його представником адвокатом Нетребенко О.С.;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 довідку за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55 “Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах» та поданих доказів за заявою від 20.11.2024 вих. № АБ/6/75, що подана в його інтересах представником адвокатом Нетребенко О.С.;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України з дня набрання рішенням законної сили, подати звіт про виконання даного рішення, який є найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури захисту порушеного права.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2025 в справі №560/18209/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У вказаному рішенні Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлені наступні обставини:
"З матеріалів справи слідує, що представник позивача звернувся 20.11.2024 до Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, щодо видачі ОСОБА_1 довідки за зразком Постанови №55.
Листом МВС України від 21.11.2024 № 41725/09-2024 адвоката Нетребенка О.С. повідомлено, що розгляд його звернення відповідно до компетенції доручено Національній поліції України за результатами якого його буде поінформовано вищезазначеним державним органом у встановлений законом строк.
Листом МВС України від 04.12.2024 № 44083/12-2024 представника позивача - адвоката Нетребенка О.С. також повідомлено, зокрема, що керівництвом МВС розгляд заяви від 20.11.2024 № АБ/6/75 доручено Національній поліції України, про що поінформовано адвоката Нетребенка О. С. листом від 21.11.2024 № 41725/09 - 2024 та повідомлено, що про результати розгляду заяви від 20.11.2024 № АБ/6/75 адвоката ОСОБА_2 буде поінформовано Національною поліцією України в установленому порядку.
Департаментом головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України розглянуто заяву Нетребенка О.С. від 20.11.2024 № АБ/6/75 в інтересах ОСОБА_1 , адресовану Міністерству внутрішніх справ України про видачу довідки про перебування останнього у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Листом від 17.12.2024 № 173526-2024 повідомлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 08.05.2023 № 373 «Про організацію виконання в Національній поліції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 55», ДГІДПЛ є відповідальним у Національній поліції України за видачу довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах. Зазначено, що довідку про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах ОСОБА_1 може отримати в ДГІДПЛ у робочі дні з 09:00 до 18:00 год. за адресою: м. Київ, просп. Повітряних Сил, 24/2.
Суд звертає увагу, що заява представника позивача датована 20.11.2024, лист МВС України про перенаправлення зазначеної заяви відповідно до компетенції до Національної поліції України датований 21.11.2024, лист МВС України адвокату Нетребенку О. С. про розгляд заяви, роз'яснення законодавчого врегулювання видачі довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України та повідомлення про направлення заяви адвоката до Національної поліції України для розгляду по сутті - датований 04.12.2024. Відповідь Національної поліції України адвокату датована 07.12.2024, а відповідь Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України щодо отримання довідки про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах датована 17.12.2024. Тобто, заява ОСОБА_1 у частині видачі довідки розглянута у строк визначений законодавством, що не заперечується сторонами.
Крім того, представник позивача підтвердив отримання позивачем довідки від 25.12.2024 №31 про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей", у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтегрування в нейтральних державах."
Тобто, надаючи оцінку встановленим Хмельницьким окружним адміністративним судом в межах справи №560/18209/24 обставинам, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги апелянта, що Головне управління Національної поліції в Київській області не є тим суб'єктом, до повноважень якого належить розгляд заяви позивача про видачу довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах відповідно до Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55, оскільки відповідно до наказу Національної поліції України від 08.05.2023 № 373 «Про організацію виконання в Національній поліції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 55», Департамент головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України є відповідальним у Національній поліції України за видачу довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах. Зазначено, що довідку про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах
Крім того, як свідчить зміст рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2025 в справі №560/18209/24 позивачем отримано довідку від 25.12.2024 №31 про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей", у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтегрування в нейтральних державах.
З огляду на викладене, а також те, що Головне управління Національної поліції в Київській області не є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, командира підрозділу Збройних Сил України, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, до повноважень якого належить видача довідки про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.