Справа № 120/15013/23
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
18 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
в вересні 2023 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 12.04.2023 №ХЛ59752 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії з 53% до 10% від посадового окладу.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, зазначивши у такій довідці розмір надбавки за особливості проходження служби на рівні 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премії - на рівні 53% від посадового окладу.
07.11.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане належним чином.
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначив, що рішення суду від 23.09.2024 у справі №120/15013/23 відповідачем виконане не в повному обсязі.
Так, на виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлено оновлену довідку від 21.11.2024 № ХЛ59752 станом на 01.01.2022, в якій вказано відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премія в розмірі 53%. В той же час, позивач вказує, що у вказаній довідці грошовий (числовий) розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, розрахований невірно.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23 - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 з посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову постанову, якою встановити судовий контроль.
Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання про розгляд справи за участі сторін, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду -скасувати, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Доводи заявника щодо встановлення судового контролю зводяться до того, що на виконання рішення суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23 відповідачем видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, в якій вказано відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії в розмірі 53%. Водночас, позивач зазначає, що у вказаних довідках грошовий (числовий) розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, розрахований невірно.
Поряд з цим суд першої інстанції зауважив, що резолютивна частина рішення суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23 не містить вказівки на те, з якого саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідачу належало обчислити розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії.
Тобто, предмет спору у справі № 120/15013/23 стосувався визначення розміру відсоткового значення станом на 01.01.2022 таких складових, як надбавка за особливості проходження служби (вказано 1% замість 65%) та премія (вказано 10% замість 53%).
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23 відповідач сформував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.11.2024 № ХЛ59752 станом на 01.01.2022, відповідно у якій вказано відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії в розмірі 53%.
При цьому, суд першої інстанції зауважив, що рішенням суду від 23.09.2024 у справі №120/15013/23 не зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2022 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тому є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.
Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі наводити висновки, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 382 КАС України), фактично вирішувати спір та ухвалювати нове судове рішення про зобов'язання відповідача обчислити розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як про те фактично просить позивач, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими урегульовані саме такі правовідносини.
Водночас у разі незгоди позивача із визначенням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Отже, з урахуванням вказаного суд першої інстанції зауважив, що питання визначення розміру прожиткового мінімуму для обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не входило до предмета доказування у цій справі й суд такі питання не розглядав.
Разом з тим, судовим рішенням у цій справі відповідача не зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2022 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, то є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.
Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру тих складових грошового забезпечення, на які посилається позивач у своїй заяві і які, на його думку, визначені відповідачем неправомірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, то такі обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, з наданням їх правової оцінки.
При цьому, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання рішення суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23, оскільки, як вбачається з наданих позивачем документів, відповідач виконав судове рішення, а саме підготував та передав до пенсійного фонду відповідну довідку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 та 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3-5 ст. 382 КАС України, якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Отже, судовий контроль є самостійним механізмом забезпечення виконання рішення, який може реалізовуватись незалежно від стадії чи наявності виконавчого провадження.
Також, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі № 704/1167/19.
Так, згідно матеріалів справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, зазначивши у такій довідці розмір надбавки за особливості проходження служби на рівні 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премії - на рівні 53% від посадового окладу.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23 відповідач сформував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.11.2024 № ХЛ59752 станом на 01.01.2022, відповідно у якій вказано відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії в розмірі 53%.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що в описовій та мотивувальній частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23, вказано: "Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 120/9024/22, окрім іншого, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 1 січня 2021, 1 січня 2022 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022.
Судом встановлено, що виконання вказаного рішення суду, відповідачем видано довідку від 12.04.2023 № ХЛ59752 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, в яких розмір надбавки за особливості проходження служби визначено на рівні 1%, а премії на рівні 10%.
Позивач не погоджується із такими розмірами додаткових видів грошового забезпечення та вважає, що у оновленій довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 надбавка за особливості проходження служби має становити не менше від 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; а премії не менше ніж 35% посадового окладу, тому звернувся до суду з цим позовом.
...
Водночас рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 120/9024/22 поновлено право позивача на зазначення, крім іншого, в оновленій довідці станом на 01.01.2022 зокрема і розміру посадового окладу, що визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт (а не на 1762 гривні).
Із вищенаведеного слідує, що тарифні коефіцієнти, передбачені Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 обраховуються шляхом ділення розміру посадового окладу на розмір прожиткового мінімуму, встановленого у відповідному календарному році."
Тобто, фактично рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 120/9024/22, яким зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 1 січня 2021, 1 січня 2022 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022, лягло в основу рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 120/15013/23.
В свою чергу, правовідносини в межах справи № 120/15013/23 є наслідковими з правовідносин в межах справи № 120/9024/22.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції в частині відсутності відносин між позивачем та відповідачем під час розгляду справи №120/15013/23 щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018), дійшов помилкового висновку, оскільки такі правовідносини наявні в межах вказаної справи.
З урахуванням вказаного, матеріали справи не містять відомостей щодо належного виконання судового рішення у справі №120/15013/23.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України, звіт щодо виконання судового рішення повинен бути поданий до суду, який його ухвалив, в даному випадку до Чернівецького окружного адміністративного суду, що також забезпечить виконання судом вимог щодо контролю за поданням такого звіту, без направлення справи до апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки викладені в ухвалі суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року скасувати.
Прийняти нову, постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 30 днів подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №120/15013/23.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.