Справа № 560/18387/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
19 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного проведення спеціального розслідування по факту смерті сержанта ОСОБА_2 відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2024 за №23 «Про результати спеціального розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » Акт проведення спеціального розслідування смерті військовослужбовця, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести належним чином спеціальне розслідування по факту смерті сержанта ОСОБА_2 , відповідно до Інструкції про розслідування та облік" нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням висновків суду.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.04.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що смерть ОСОБА_2 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, тому Акт за формою НВ-3 не складався. Про факт смерті ОСОБА_2 працівники поліції не повідомлялись, як і не складались протокол огляду місця події, ескіз місця події, плани схеми і не вносились відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (арк. спр.66-68).
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Сповіщення сім'ї №258 від 24.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що сержант ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок гострої виразки шлунку з кровотечею (арк. спр.46).
Витягом з наказу командира військова частина НОМЕР_1 за №204 від 22.07.2024 вирішено вважати, що з 22.07.2024 сержант ОСОБА_2 вибув до Військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з метою проходження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.07.2024 №343/3892дск, посвідчення про відрядження №1469 від 19.07.2024 (арк. спр.83).
Отже, з 22.07.2024 сержант ОСОБА_2 , командир 1 дорожньо -комендантського відділення 3 дорожньо - комендантського взводу 3 дорожньо -комендантської роти військової частини НОМЕР_1 перебував у відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Відповідно до Рапорту командира 3 дорожньо - комендантської роти військової частини НОМЕР_1 від 23.07.2024, доповів командиру військової частини НОМЕР_1 про смерть сержанта ОСОБА_2 , який знаходився в реанімаційному відділенні Дубенської міської лікарні з діагнозом гостра постгеморагічна анемія, кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу, цироз печінки (арк. спр.77).
Згідно з п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №104-а від 23.07.2024 вирішено провести спеціальне службове розслідування та призначити комісію за фактом смерті сержанта ОСОБА_2 (арк. спр.85).
Лікарським свідоцтвом про смерть Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради №107 від 24.07.2024 стверджено, що смерть ОСОБА_2 настала у стаціонарі в реанімаційному відділенні Дубенської міської лікарні (арк. спр.86).
Актом проведення спеціального розслідування смерті військовослужбовця (форма НВ-2) затвердженого 01.08.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 стверджено, зокрема, що: "Відповідно до абз.2 п.1 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» смерть солдата ОСОБА_3 визнається такою, що пов'язана з проходженням військової служби, але не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, оскільки сталася поза межами військової частини, під час перебування за місцем стаціонарного лікування та не є наслідком отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, не є наслідком нещасного випадку, не є наслідком раніше отриманої травми або захворюванням здобутим під час проходження військової служби, обставини смерті не підпадають під перелік визначений ч.4 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за яких військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби.
Окрім того, смерть солдата ОСОБА_3 не визнається такою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, у зв'язку з причинами наведеними у абзаці 9 пункту 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 за яких військовослужбовці вважаються такими, що не виконують обов'язки військової служби. Зокрема, нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в разі: природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання.
Оскільки смерть солдата ОСОБА_3 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби цей випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за Формою НВ-3." (арк. спр.78-82).
Командиром військової частини НОМЕР_1 складено ОСОБА_4 про загибель (смерть) сержанта ОСОБА_2 за №1620 від 02.08.2024 (арк. спр.89).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №23 від 01.08.2024 "Про результати спеціального розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_5 " наказано, зокрема: 1) довести наказ до відома особовому складу; 2) підвищити контроль за станом здоров'я військовослужбовців; 3) забезпечувати присутність чергового лікаря (санітара) при виконанні господарських робіт, особливо за межами військової частини; 4) провести додаткове заняття з особовим складом з питань профілактики та недопущення заходів безпеки, збереження життя та здоров'я особового складу під час виконання обов'язків військової служби та у позаслужбовий час; 5) заступнику командира військової частини з морально-психологічного забезпечення посилити заходи психологічного вивчення військовослужбовців, проводити своєчасну психокорекційну роботу, підтримувати психоемоційний та психологічний стан військовослужбовців; 6) контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини; 7) наказ довести до особового складу в частині, що їх стосується (арк. спр.84).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, частиною 3 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Пунктом 2 розд.1 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року N 332 (далі - Інструкція №332) визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п.5 розд.2 Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний: негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1); у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів; залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), - протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері; якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, - повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати при
Пунктом 8 розд.2 Інструкції №332 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
Згідно з п.10 розд.2 Інструкції №332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Відповідно до п.17 розд.2 Інструкції №332 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Згідно з п.1 розд.3 Інструкції №332 спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Отже, спеціальне розслідування проводиться у випадку смерті військовослужбовця за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби, якими є випадки визначені ч.4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 2 розд.1 Інструкції №332).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, одним з цих випадків, зокрема є: смерть військовослужбовця під час службових поїздок цього військовослужбовця, якого було направлено туди за наказом відповідного командира, що є у цьому випадку, враховуючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №204 від 22.07.2024 про вибуття (відрядження) сержанта ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Цей висновок не спростовується тим, що смерть сержанта ОСОБА_2 наступила у реанімаційному відділенні КНП "Дубенська міська лікарня", де військовослужбовцю надавалась медична допомога за не встановленого факту, як він туди потрапив (звідки був доставлений, ким та інше, що повинна встановити комісія з розслідування випадку, але це не зроблено).
Таким чином, суд першої інстанції робить обґрунтований висновок, що суб'єкт владних повноважень не дотримався вимог Інструкції №332 при проведенні розслідування смерті військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відрядженого до військової частини НОМЕР_2 , адже зробив безпідставні висновки про те, що його смерть не пов'язана з проходженням військової служби та відсутність підстав для складання акту за формою НВ-3.
Відтак, суд обґрунтовано вважав, що належним захистом порушеного права позивачки (дружина військовослужбовця) буде визнання протиправним Акту проведення спеціального розслідування смерті військовослужбовця (форма НВ-2) затвердженого 01.08.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за №23 від 01.08.2024, який похідний, і зобов'язання відповідача провести службове розслідування факту смерті військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням встановлених обставин у цій справі з дотриманням Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року N 332.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.