Справа № 240/6535/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
19 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не отримував жодних податкових повідомлень-рішень, якими визначено грошові зобов'язання зі сплати податку на нерухомість, відмінне від земельної ділянки, так як вони надсилались не за місцем його реєстрації та проживання а на зовсім іншу адресу, отже зазначені грошові зобов'язання на час формування спірних податкових повідомлень - рішень не були узгоджені. Позивач вважає, що наявні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
3. 4 листопада 2025 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
4. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.04.2021 за №0263195-2406-0605 в сумі 2 106,69 грн. ; від 27.09.2022 за №0457936-2410-0605 в сумі 2 676, 29 грн. ; від 02.05.2023 за №0047429-2410-0605 в сумі 2 899,32 грн.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.
7. Апелянт ГУ ДПС в Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
8. Апелянт зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач є власником нерухомого майна на яке не поширюється пільги зі сплати відповідного податку він має зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. ОСОБА_1 відповідно до даних з витягу Єдиного державного демографічного реєстру №1969401 від 04.11.2025 та копії 12 сторінки паспорту громадянина України № НОМЕР_1 з 22.02.2010 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
10. Позивач має право власності на житловий будинок, загальною площею 329,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
11. ГУ ДПС у Житомирській області провело нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наведений житловий будинок та сформувало і направило ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 податкове повідомлення-рішення за податковий період 2020 рік від 28.04.2021 за №0263195-2406-0605 на суму 2 106,69 грн. ; податкове повідомлення-рішення за податковий період 2021 рік від 27.09.2022 за №0457936-2410-0605 на суму 2 676, 29 грн. ; податкове повідомлення-рішення за податковий період 2022 рік від 02.05.2023 за №0047429-2410-0605 на суму 2 899,32 грн. Відповідно до копій рекомендованих повідомлень про вручення вказані поштові відправлення поштою повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
12. Податкове повідомлення-рішення за податковий період 2023 рік від 20.09.2024 за №1088553-2410-0605 в сумі 2 801,94 грн. було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ., яке позивач отримав.
13. Як видно з матеріалів справи позивач звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області із заявою від 16.10.2024, на яку відповідач надав інформацію (лист 1307/6/06-30-24-04 від 15.01.2025) з приводу нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за житловий будинок, належний ОСОБА_1 , та стосовно винесених податкових повідомлень-рішень за 2020 - 2023 рр. У наведеному листі контролюючий орган також вказав, що направлення сформованих ППР у 2020-2023 роках здійснювалось на податкову адресу позивача, внесену до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, користувачами яких є ГУ ДПС а саме: АДРЕСА_2 .
14. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Як встановлено приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
17. Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
18. Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
19. Згідно з ст.10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
20. Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
21. Згідно з п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
22. Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.
23. Відповідно до пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
24. Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
25. Відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
26. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
27. Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
28. Абз. 1,2 п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
29. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
30. За приписами п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
31. Згідно з п.п. 266.10.2. п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
32. Відповідно до приписів п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
33. П. 45.1. ст. 45 ПК України визначено що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
34. Узагальнюючи наведене, Апеляційний Суд критично ставиться до доводів апелянта, оскільки направляючи податкові повідомлення - рішення позивачу за адресою: АДРЕСА_2 за податковий період 2020 - 2022 роки не було дотримано норм ПК України, адже направлено не на податкову адресу ОСОБА_1 , адже з 22.02.2010 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
35. Стосовно податкового повідомлення - рішення від 20.09.2024 за №1088553-2410-0605 в сумі 2 801,94 грн. Апеляційний Суд зазначає, що воно було отримане ОСОБА_1 за податковою адресою, є правомірним, однак винесене з недотриманням терміну передбаченого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а отже в даному випадку позивач звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
36. Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно вважав, що три податкові повідомлення-рішення: від 28.04.2021 за №0263195-2406-0605 в сумі 2 106,69 грн. ; від 27.09.2022 за №0457936-2410-0605 в сумі 2 676, 29 грн. ; від 02.05.2023 за №0047429-2410-0605 в сумі 2 899,32 грн. ГУ ДПС у Житомирській області є протиправними.
ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
37. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
38. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
40. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
42. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.