Справа № 120/2941/25
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
19 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
06.03.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2024 №0205632405, № 0205602405, № 0205692405.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
11.04.2025 на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Також разом із відзивом до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Аргументуючи заявлену позицію щодо недотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, сторона відповідача наголошує, що рішення контролюючого органу надсилались на податкову адресу позивача рекомендованими листами із повідомленнями про вручення 01.03.2024 та 18.04.2024, проте такі залишились не врученими за причин незалежних від ГУ ДПС у Вінницькій області. Відповідач наголошує на обов'язку платника повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси та просить суд врахувати правові висновки ВС висловлені у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 і залишити позовну заяву без розгляду, оскільки ОСОБА_1 пропущено визначений законом строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.06.2024 № 0205632405, № 0205602405, № 0205692405.
Ухвалою від 15.04.2025, постановленою після відкриття провадження у справі, Вінницького окружного адміністративного суду залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 120/2941/25 та запропонував позивачу усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які вказують на поважність причин такого пропуску.
22.04.2025 представник позивача подала до суду заяву на виконання вимог ухвали від 15.04.2025, в якій наголосила, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 дізналась 25.11.2024 після отримання повідомлення в додатку "ДІЯ".
Також представник заявника зауважує, що позивач є державним службовцем та наразі проходить службу в поліції, що підтверджується довідкою ГУНП у Вінницькій області № 504/12/01-2025 від 15.04.2025, відповідно у ОСОБА_2 існує обов'язок щорічного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Як наголошує заявник, відповідно до акту обстеження фактичного місця проживання ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, подаючи, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування вказувала адресу реєстрації: АДРЕСА_2 , та адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . На переконання позивача, податковий орган володів інформацією про фактичне місце проживання позивача, а зазначена адреса реєстрації ОСОБА_1 є гуртожитком для працівників ГУНП у Вінницькій області, відтак строк для звернення до суду із цим позовом слід обраховувати саме з 25.11.2024.
У зв'язку із наведеним заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2025 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені ОСОБА_1 у заяві від 22.04.2025 визнано неповажними. Відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду. Клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 03.06.2024 № 0205632405, № 0205602405, № 0205692405.
Не погоджуючись із ухвалою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа № 805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа № 320/1778/20), від 28.05.2021 (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19), від 21.02.2020 (справа №340/1019/19).
Отже, при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом перш за все слід визначити строк, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та момент початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року (справа № 380/7418/22).
За правилами п.п.2, 3, 4 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затв. наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015р., податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється:
1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - на корінці податкового повідомлення-рішення);
2) працівником структурного підрозділу контролюючого органу, якій склав це податкове повідомлення-рішення,- у разі надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - до корінця податкового повідомлення-рішення);
3) працівником структурного підрозділу контролюючого органу, якій склав це податкове повідомлення-рішення,- у разі надіслання документа засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» відповідно до пункту 42.4 статті 42 Кодексу (починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення). При цьому квитанція про доставку в текстовому форматі, що свідчить про дату та час доставки документа платнику податків, прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (у разі направлення податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - до корінця податкового повідомлення-рішення).
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд встановив, що на підтвердження обставин щодо направлення податкових повідомлень-рішень відповідач до матеріалів справи долучив копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання.
Аналогічна підхід до оцінки факту направлення податкових повідомлень-рішень викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 380/13865/22 та від 10.04.2025 по справі №140/2600/24, що враховуються судом відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України.
Отже, докази, які підтверджують факт направлення позивачу оспорюваних податкових повідомлень-рішень не дають можливості повністю встановити момент, з якого позивачу стало відомо про порушення його права.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про поновлення строку звернення, суд не повинен вдаватися до надмірного формалізму, упередженості або формального підходу щодо позивача та його доводів, якими він обґрунтовував свою позицію, враховуючи, що доказів зловживання своїми правами матеріали справи не містять, а зазначений вище пропуск строку не є співмірним з таким наслідком, як позбавлення особи конституційного права на доступ до правосуддя.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки про наявність оскаржуваного повідомлення-рішення позивач дізнався 25.11.2024, а з позовом звернувся до суду 06.03.2025, відтак строк звернення до суду не є пропущеним.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду, у зв'язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.