Справа № 620/11722/25
19 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує повну сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 422, 40 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 08.12.2025 о 16 год. 32 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 18.12.2025.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 станом на 18.12.2025 та навіть на даний час апелянтом не подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 422, 40 грн.
Разом із цим, апелянт подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій та у зв'язку тим, що позовні вимоги стосуються нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку грошового забезпечення, що є аналогом заробітної плати.
Перевіривши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пільги щодо сплати судового збору визначено ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, що встановлено пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Згідно ст. 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону № 3551-XII.
Отже, аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності з ч. 2 ст.22 Закону № 3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Відтак, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, оскільки даний спір не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, а заявлені позивачем вимоги не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, то судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Великою Палатою Верховного Суду було, зокрема, наголошено, що за стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена п 1. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється, у зв'язку з чим можна констатувати, що за подання позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплата судового збору.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 23.07.2025 у справі №200/3722/25.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.
На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Василенко Я.М.
Судді Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.