Справа № 320/6935/25
про залишення апеляційної скарги без руху
19 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Матеріали справи свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року, тоді як апеляційну скаргу направлено на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 11 грудня 2025 року, що підтверджується трекінгом відправлень з офіційного сайту «Укрпошти», тобто після тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
При цьому, з довідки про доставку електронного листа вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №320/58012/24 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 27.10.2025 21:19.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що оскаржуване рішення надійшло на до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 18.11.2025.
Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону.
Щодо вказаних Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області причин пропуску строку на апеляційне оскарження, слід зазначити, що вказані твердження є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, з огляду на наступне.
Так, апелянт зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №320/6935/25 надійшло до особистого кабінету Електронного суду Управління 18.11.2025.
Разом з тим, з картки руху справи вбачається, що оскаржуване рішення доставлено до Електронного кабінету Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 27.10.2025.
Окрім того, з довідки про доставку електронного листа вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №320/58012/24 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 27.10.2025 21:19.
Щодо повідомлення про документ, в якому зазначено дату доставки повідомлення - 18.11.2025, слід зазначити таке.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 1 ст. 127, п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України; п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Натомість, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом пx надсилання до Електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Таким чином, норми Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про пx надходження до Електронного кабінету. При цьому, таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так i без нього.
Передбачена Положенням «адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів» на сьогодні ніяким нормативним документом ще не визначена. Обов'язковість її створення лише передбачається одним із зареєстрованих в парламенті законопроектів.
Отже, серед всіх передбачених пунктом 5.8 розділу I Положення сервісів офіційної електронної адреси, нормативно перебачено обов'язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.
Враховуючи зазначене, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Moї справи». Час та дату доставки документів до Електронного кабінету можна переглянути в «картці pyxy документу», при відкритті цього документа в Електронному суді в розділі «Moї справи».
Натомість, система Електронного суду також має ще інший допоміжний функціонал інформування користувача про надходження документа до Електронного кабінету (окрім адреси електронної пошти, як зазначалося раніше). Таке інформування (без надсилання самого документа) здійснюється в Електронному кабінеті у розділі «Повідомлення».
Таким чином, надходження відомостей у розділ «Повідомлення» та на вказану користувачем адресу електронної пошти с додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету. Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Moп справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем.
Зважаючи на викладене, відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Moї справи».
Таким чином, клопотання Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Отже, апелянт має подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати відповідні докази.
Окрім того, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Таким чином, апелянт відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України повинен додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», чинного на момент звернення до суду з позовною заявою, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 1816,80 грн (3028*0,4=1211,20; 1211,20*150%/100%=1816,80).
Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не було сплачено судовий збір, то апелянт має сплатити судовий збір у сумі 1816,80 грн.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007. Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №320/6935/25, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у заявленому клопотанні.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Бужак Н.П.