Справа № 320/44673/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі, поданій 28 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми "Електронний суд", військова частина НОМЕР_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку звернення до апеляційного суду, оскільки оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження, а апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано 28 жовтня 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, однак всупереч вимогам пункту 8 частини першої, пункту 4 частини п'ятої статті 296 та частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та не додано доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв'язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»); апелянт не порушує питання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та не надав доказів для підтвердження цієї поважності.
Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
З довідки про доставку електронного листа вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 12 листопада 2025 року о 12 год. 58 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 24 листопада 2025 року (з урахуванням вихідних днів).
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору з мотивів неможливості своєчасного проведення платежів, недостатністю фінансування та скрутним майновим станом.
Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків та продовжено такий строк на п'ять робочих днів.
Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додані до клопотання копії виписок та копія службового листа не можуть свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.
В силу положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування, тому має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на неналежний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень.
Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб'єкту владних повноважень сплати судового збору.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто, апелянтом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на її обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у зв'язку з неподанням заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою із зазначенням інших підстав для поновлення строку з їх обґрунтуванням, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 169, 248, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Черпак Ю.К.
Судді Кобаль М.І.
Штульман І.В.