Справа № 320/387/24
19 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему “Електронний суд», у зв'язку з чим ставка судового збору обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Міністерство оборони України при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 1288 ,32 грн (0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.)*150%)0,8)
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції.
10 грудня 2025 року від вказаної особи надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та зазначено, що Міністерством оборони України вживаються всі залежні від нього заходи для забезпечення виконання вимог законодавства в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також зазначає, що на даний час відсутні грошові кошти для забезпечення сплати судового збору у зв'язку з чим Міністерство оборони України позбавлене можливості сплатити судовий збір у встановлені судом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Міністерство оборони України, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Однак належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Міністерства оборони України сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об'єктивної неможливості сплати судового збору, до вказаного клопотання не додано.
Крім цього вказаною особою не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що особа дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
Таким чином, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо неналежного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.
Клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Міністерством оборони України своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року про доставку електронного листа, документи в електронному вигляді “ст. 133 Ухвала з питань зменшення судових витрат звільнення від їх оплати, відстрочення розстрочення судових витрат» та “ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)» від 08 грудня 2025 року по справі № 320/387/24 були надіслані одержувачу - Міністерству оборони України в його електронний кабінет та доставлені до електронного кабінету 09 грудня 2025 року.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 15 грудня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Міністерству оборони України було надано достатній строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 298, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев