Справа № 760/20684/24
18 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом України «Про судовий збір», до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру, тобто 908,40 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((3028,00 грн*0,2)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливий порядок оскарження рішень суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а саме можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи 31 жовтня 2025 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року є 10 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції 24 листопада 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що з повним текстом рішення суду Позивач вперше ознайомився лише 20 листопада 2025 року, коли випадково побачив його в мобільному застосунку «Дія».
Крім того, зазначено, що у місті Києві останні тижні мають місце постійні вимкнення електроенергії, що суттєво ускладнює доступ до електронних сервісів й інтернету. Зазначені обставини також об'єктивно перешкоджали Позивачу своєчасно дізнатися про ухвалене рішення та підготувати апеляційну скаргу у передбачений законом строк.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків три дні з моменту отримання копії вказаної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, до якої додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки про сплату судового збору № 19 від 11 грудня 2025 року.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.
Однак колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, крім надання документу про сплату судового збору, ОСОБА_1 необхідно було звернутись до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, вказати поважні причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.
Вказаною особою подано до суду заяву, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 повторно зазначає, що копію даного рішення суду йому надіслано не було, та з його змістом він ознайомився лише 20 листопада 2025 року, коли випадково побачив його в мобільному застосунку «Дія», отже пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо заявленого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20 вказав, що практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно.
Верховний Суд в постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 826/13722/18 звернув увагу, що відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон № 3262-IV), усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно положень статті 3 Закону № 3262-IV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване у даній адміністративній справі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року на вказаному веб-порталі зареєстроване 01 листопада 2025 року та оприлюднене у вільному доступі 03 листопада 2025 року.
Отже, з 03 листопада 2025 року Позивач мав можливість ознайомитися з текстом вказаного судового рішення та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 286 КАС України строку.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мав діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися установлених норм процесуального закону.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку Позивача, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Відповідно до відомостей з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за штрихкодовим ідентифікатором R067048535078, копію ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху вручено адресату 10 грудня 2025 року.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 15 грудня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 було надано достатній строк для: надання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору; звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев