Справа № 947/44956/25
Провадження № 2/947/7913/25
Іменем України
18.12.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі секретаря судового засідання Дімової Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі також - позивач), поданим в його інтересах представником Сараною Артуром Олександровичем (далі також - відповідач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07.05.2025-100002278 від 08.05.2025 в розмірі 17 550 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу перераховано на його платіжну картку кредитні кошти. Позивач зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач заборгованість у виді тіла кредиту, процентів за користування останнім та інших платежів не повернув, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.12.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
У судове засідання, 18.12.2025, сторони, належним чином повідомлені, не з'явилися, про причини неявки не повідомили, відзив на позов до суду не надходив.
Відтак,суд уважає за можливе провести судовий розгляд за наявними матеріалами (ч. 1 ст. 223 ЦПК України) без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуваль-ного технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України) та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача/відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить такого висновку.
Судом установлено, що 08.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07.05.2025-100002278 в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 000 грн, шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 168 днів, денна процентна ставка - 1 %.
У подальшому, на підставі додаткових угод позичальнику перераховано ще 3 000 грн.
Позивач зазначає, що кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов'язання не виконав, суму кредиту та нарахованих процентів не повернув.
Згідно наданого розрахунку, станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 550 грн, з яких: 7 000 грн за тілом кредиту, 6 370 грн за процентами, 680 грн за комісією, 3 500 грн неустойки.
Мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача, як такого, що порушив взяті на себе зобов'язання, виниклої заборгованості за кредитним договором.
Суд погоджується з підставністю стягнення тіла кредиту та процентів за користування ним, комісією, проте не може погодитися зі стягненням штрафних санкцій з таких підстав.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі.
Отже підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача не має.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 14 050 грн, що становить 80,06 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1 939,30 грн (2 422,40 х 80,06 % / 100 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації невідоме) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ № 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А) заборгованість за кредитним договором № 07.05.2025-100002278 від 08.05.2025 в розмірі 14 050 грн, з яких: 7 000 грн за тілом кредиту, 6 370 грн за процентами, 680 грн за комісією, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 939,30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя К. А. Цирфа