П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20848/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року (суддя Бездрабко О.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 16.10.2025) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛІОН-ДИЗАЙН" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
26.06.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "ЛІОН-ДИЗАЙН" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.03.2025 №73014 про відповідність платника податків ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12936508/35929847 від 03.06.2025;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" №2 від 16.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
На думку апелянта, спірне рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є повністю законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до покладених на контролюючий орган функцій та завдань. В свою чергу, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийняті рішення №12936508/35929847 від 03.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2024 року з причини того, що документи були складені/ оформлені з порушенням законодавства. Однак, суд першої інстанції надав частково перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що призвело до порушення вимог ст. 73, 77, 242 КАС України. Зокрема, судом першої інстанції не дотримана така основна засада судочинства, передбачена ст.129 Конституції України, як законність, що передбачає вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Апелянт також зауважив, що судом першої інстанції також проігноровано позицію Верховного суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, де суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування. У постанові від 14.05.2019 №825/3990/14 Верховний Суд дійшов висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками га формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів. У постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися па підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" зареєстровано як юридичну особу 27.05.2008 з основним видом діяльності 46.12 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
25.12.2024 у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №142382 про відповідність платника податку на додану вартість ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" критеріям ризиковості платника податку.
Підставою прийняття рішення від 25.12.2024 №142382 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
28.02.2025 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого долучено наступні документи: копія Статуту, виписка з ЄДР від 01.11.2024 №368546393457, витяг №2415534500599 з реєстру платника податку на додану вартість, рішення власника про призначення директора від 30.10.2024, фінансова звітність за 2023 рік з квитанцією 2, договір оренди нежитлового приміщення від 22.01.2025 №533, договір про надання внутрішньоскладських послуг від 16.12.2024 №16122024, форма 20-ОПП з квитанцією 2, довідку про відкриття рахунку в АТ КБ "Приватбанк", наказ про затвердження штатного розпису, платіжні доручення по виплаті заробітної плати, сплати військового збору, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску за 2 половину грудня 2024 року, 1 половину січня 2025 року, договір на послуги менеджера з постачання з ОСОБА_1 від 16.12.2024 №16/12/24 з платіжними інструкціями про виплату винагороди, сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску згідно цього договору, повідомлення про прийняття працівників з квитанцією 2, платіжну інструкцію про сплату податку на додану вартість.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 11.03.2025 №73014 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Підставою для прийняття рішення від 11.03.2025 №73014 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
У графі "Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано наступне: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 28.06.2024 по 25.12.2024, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1201, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції - 35929847, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 25.12.2024.
Також вказано на ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, - "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, розрахунковий документ".
Судом також встановлено, що 16.12.2024 між ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" (Постачальник) та ТОВ "ПРАЙМ ГРЕЙН ОЙЛ" (Покупець) укладено договір поставки насіння сої №16/12/2024-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений Договором строк насіння сої врожаю 2024 року у кількості 3000000 кілограм +/-10,0 відсотків від цієї кількості за вибором Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити Постачальнику його вартість (п.1.1 договору).
Згідно п. п. 2.1, 2.2 договору ціна одного кілограма Товару складає 17 гривень 10 копійок, в тому числі ПДВ 2 гривні 10 копійок. Загальна вартість Товару, якість якого відповідає базисним нормам, вказаним в п.3.1 Договору, розраховується шляхом множення ваги Товару, що вказана в Акті приймання-передачі Товару, на ціну однієї тони Товару, вказану в п. 2.1 Договору.
За приписами п. п. 4.1-4.4 договору поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах: СРТ (Одеська обл., Ізмаїльський район, Старонекрасівка С/Р комплекс будівель на споруд №13), згідно Інкотермс 2010. Товар має бути поставлений Постачальником у строк до 16 січня 2025 року включно. В межах цього строку допускається поставка Товару частинами (партіями). Датою поставки Товару Покупцю вважається дата, вказана уповноваженим представником Покупця в видатковій накладній Постачальника, засвідченій підписом цього представника Покупця. Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом. Обов'язок з навантаження Товару на автомобільний транспорт покладається на Постачальника. Кількість Товару, поставленого Постачальником Покупцю протягом строку дії Договору, зазначається останнім у Акті приймання-передачі Товару. Акт приймання-передачі Товару оформлюється на підставі даних, що містяться у видаткових накладних Постачальника.
Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору оплата Покупцем вартості Товару здійснюється на підставі рахунку Постачальника в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює розрахунок за поставлений Товар протягом 7 операційних (банківських) днів з дати поставки Товару Покупцю, за умови надання Постачальником рахунку на оплату, видаткових накладних та податкових накладних у кількості, зазначеній в п.1.1 Договору. Покупець здійснює оплату Товару шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: 86 % вартості Товару сплачується Покупцем протягом 7 операційних (банківських) днів з дати поставки Товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого Товару згідно умов цього Договору та підписання видаткової накладної; 14 % вартості Товару сплачується Покупцем протягом 7 операційних (банківських) днів після здійснення Продавцем реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних., а також перевірки Покупцем правильності складання відповідної податкової накладної Продавцем, за умови відсутності порушень з боку Продавця, встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, а також надання Постачальником на адресу Покупця наступних документів: оригінал примірника цього договору з підписом/печаткою (за наявності) Постачальника; оригінали всіх додатків та додаткових угод, що є невід'ємною частиною даного договору в разі їх укладення сторонами); оригінал рахунку; оригінал видаткової накладної; оригінали товарно-транспортних накладних (залізничних накладних); завірена Продавцем копія звітності форми СГ-4 (з копією квитанції про її подання податковому органу.
На виконання умов даного договору ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" було поставлено ТОВ "ПРАЙМ ГРЕЙН ОЙЛ" сою згідно видаткової накладної від 16.12.2024 №12 у кількості 45800 кг на загальну суму 783180 грн., з яких ПДВ 96180 грн., згідно видаткової накладної від 16.12.2024 №13 у кількості 45700 кг на загальну суму 781470 грн., з яких ПДВ 95970 грн.
За фактом поставки товару ТОВ "ПРАЙМ ГРЕЙН ОЙЛ" позивачем складено податкові накладні від 16.12.2024 №1 та №2, які направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкову накладну від 16.12.2024 було зареєстровано, про що свідчить квитанція від 25.12.2024 №9392048882, а реєстрацію податкової накладної від 16.12.2024 №2 згідно квитанції від 25.12.2024 №9392283729 зупинено та зазначено: "ПК складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D" = .0000%, "Pпоточ" = 96180. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-перадачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі".
29.05.2025 позивач направив відповідачу повідомлення №29/05/2025 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: Статут, виписку з ЄДР від 01.11.2024 №368546393457, витяг №2415534500599 з реєстру платника податку на додану вартість, рішення власника про призначення директора від 30.10.2024, фінансову звітність за 2023 рік з квитанцією 2, договір оренди нежитлового приміщення від 22.01.2025 №533, договір про надання внутрішньоскладських послуг від 16.12.2024 №16122024, форму 20-ОПП з квитанцією 2, довідку про відкриття рахунку в АТ КБ "Приватбанк", наказ про затвердження штатного розпису, платіжні доручення по виплаті заробітної плати, сплати військового збору, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску за 2 половину грудня 2024 року, 1 половину січня 2025 року, договір на послуги менеджера з постачання з ОСОБА_1 від 16.12.2024 №16/12/24 з платіжними інструкціями про виплату винагороди, сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску згідно цього договору, повідомлення про прийняття працівників з квитанцією 2, платіжну інструкцію про сплату податку на додану вартість, договір поставки насіння сої від 16.12.2024 №16/12/2024-1, видаткові накладні від 16.12.2024 №12, №13.
Рішенням від 03.06.2025 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №12936508/35929847 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2024 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Вважаючи рішення від 11.03.2025 №73014 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку та рішення від 03.06.2025 №12936508/35929847 про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, ПП "ЛІОН-ДИЗАЙН" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПП суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено наявність підстав для їх прийняття. При цьому суд також звернув увагу на їх невмотивованість.
Надаючи правову оцінку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначені Порядком №1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлені наступні правила та передумови для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Критерії ризиковості платника податків на додану вартість наведені у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких одним із них, згідно з пунктом 8 Додатку №1, є: "8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
При цьому, відповідно до Додатку №4 до Порядку №1165 у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у відповідному рішенні заповнюється податкова інформація.
Саме наведений пункт критеріїв ризикованості був визначений в Рішенні як підстава для його прийняття.
Отже законодавцем установлена певна послідовність, умови та підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Зокрема, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
А тому питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Крім цього, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції… (пункт 8 Додатку №1 до Порядку №1165), має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У цих висновках колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 (адміністративне провадження №К/9901/32575/20) та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 (адміністративне провадження №К/9901/34636/20).
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення про відповідність платника податку ПДВ критеріям ризиковості від 11.03.2025 №730140, комісією регіонального рівня прийнято не за наслідками подання ПП податкових накладних/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що суперечить положенням Порядку №1165.
Колегія суддів акцентує увагу на положеннях пункту 6 Порядку №1165, яким керувався відповідач у спірних правовідносинах, автоматизований моніторингу проводиться за платником податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі.
Зазначене процедурне порушення прийняття відповідного рішення є достатньою підставою для його скасування із зобов'язанням контролюючий орган виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Також Верховний Суд у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Крім того, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції, який на підставі досліджених доказів визнав, що спірне рішення Комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. При цьому навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
У зв'язку тим, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку ПДВ критеріям ризиковості від 11.03.2025 №730140 та зобов'язання контролюючий орган виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Щодо висновків суду в частині скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12936508/35929847 від 03.06.2025, то колегія суддів вважає наступне.
Так, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно до пункту 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Згідно з пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, направлені позивачем на реєстрацію до ЄРПН податкова накладна №2 від 16.12.2024 була прийнята, але її реєстрація була зупинена та вказано, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Разом з тим, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом необхідні документи з зазначеного переліку не були підкреслені. При цьому платником податків були надані на підтвердження здійснення господарських операцій пояснення та документи, які містяться в матеріалах справи.
Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктами 3-7, 9 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2025 позивач направив відповідачу повідомлення №29/05/2025 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: Статут, виписку з ЄДР від 01.11.2024 р. №368546393457, витяг №2415534500599 з реєстру платника податку на додану вартість, рішення власника про призначення директора від 30.10.2024, фінансову звітність за 2023 рік з квитанцією 2, договір оренди нежитлового приміщення від 22.01.2025 №533, договір про надання внутрішньоскладських послуг від 16.12.2024 №16122024, форму 20-ОПП з квитанцією 2, довідку про відкриття рахунку в АТ КБ "Приватбанк", наказ про затвердження штатного розпису, платіжні доручення по виплаті заробітної плати, сплати військового збору, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску за 2 половину грудня 2024 року, 1 половину січня 2025 року, договір на послуги менеджера з постачання з ОСОБА_1 від 16.12.2024 №16/12/24 з платіжними інструкціями про виплату винагороди, сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску згідно цього договору, повідомлення про прийняття працівників з квитанцією 2, платіжну інструкцію про сплату податку на додану вартість, договір поставки насіння сої від 16.12.2024 №16/12/2024-1, видаткові накладні від 16.12.2024 №12, №13.
Рішенням від 03.06.2025 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №12936508/35929847 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2025 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Водночас, зі спірного рішення про відмову у реєстрації ПН вбачається, що воно не містить підстав для не врахування зазначених документів, а також не місить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
При цьому не зазначено які саме документи не відповідають вимогам чинного законодавства.
Тобто, в даному випадку відповідачем у оспорюваному рішенні було викладено загальні правові норми без зазначення конкретних документів, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Отже таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.
У постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначено, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).
Із врахуванням вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операцій між позивачем та його контрагентом, а також на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації ПН/РК, тому оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, так як платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи №640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.
Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №825/3990/14 та від 06.03.2018 у справі №804/5444/16 також не є аргументованими, оскільки обставини даної справи не є подібними.
Зокрема, предметом розгляду вказаних апелянтом справ є скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.
При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).
Резюмуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП. Адже суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов