П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18516/25
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:07.08.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Шляхтицького О.І.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ГУ ДСНС) у Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу №209-НК/60 від 11 березня 2025 року відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 сувору догану.
Відповідач до суду першої інстанції надав клопотання про залишення позову без розгляду, покликаючись на пропуск строку звернення до суду, оскільки на виконання вимог цього пункту, на Наказі №209-НК/60 від 11 березня 2025 року, позивачем власноруч написано "Ознайомлений", проставлено дату 12 березня 2025 року, а також підпис та ПІБ. Проте, позов було зареєстровано 11 червня 2025 року.
Ухвалою суду першої інстанції від 27 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
Від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали про усунення недоліків, в якому зазначено, що листом від 18 квітня 2025 року №6001.1-2848/6004 ГУ ДСНС України в Одеській області було надано відповідь на адвокатський запит та належним чином завірені копії документів відносно позивача та службового розслідування. Серед документів була надана копія Наказу (по особовому складу) №209-НК/60 від 11 березня 2025 року "Про покарання" за підписом Начальника управління персоналом КЛОЧКО Віталія, однак на копії даного наказу відсутні будь-які примітки та будь-який особистий підпис ОСОБА_1 що в свою чергу свідчить про не пропущення строку звернення до суду щодо його оскарження.
Натомість представником відповідача ГУ ДСНС в Одеській області до суду було надано копію Наказу №209-НК/60 від 11 березня 2025 року, на якому ОСОБА_1 власноруч написано "Ознайомлений", проставлено дату 12 березня 2025 року, а також підпис та ПІБ (т.1 а.с.122).
Ухвалою суду першої інстанції від 04 липня 2025 року запропоновано відповідачу протягом 5-ти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду письмові пояснення щодо клопотання представника позивача про усунення недоліків та щодо наявних розбіжностей.
Від представника відповідача, надійшли додаткові пояснення у справі, в яких повідомили, що згідно з вимогами чинного законодавства та нормативно-розпорядчих документів ДСНС України, накази кадрового характеру формуються, візуються та підписуються в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) посадової особи, яка уповноважена на їх видання. Відповідна інформація зазначена в лівому нижньому куті документа поруч з qr кодом. Таким чином, оригінал наказу існує в електронній формі, а всі надані копії можуть містити або не містити підпис ознайомлення співробітника, залежно від того, коли, в якому контексті, ким і для якої мети ці копії готувалися. Представником відповідача до матеріалів справи було надано копію наказу №209- НК/60 від 11 березня 2025 року, на якому позивачем власноруч зроблено напис "Ознайомлений", зазначено дату 12 березня 2025 року, проставлено підпис та ПІБ, що підтверджує факт ознайомлення з наказом саме в цю дату. Ознайомлення з відповідним наказом відбулось у присутності декількох осіб. Копія наказу, що була надана адвокату позивача у відповідь на адвокатський запит, є стандартною копією з електронної системи, і не може містити позначки про ознайомлення, оскільки роздруковується не з особової справи співробітника, а з електронного архіву документів (СЕД АСКОД), де відображається лише зміст наказу, без рукописних поміток. У адвокатському запиті не було зазначено про отримання копій документів чи інформації про ознайомлення позивача з наказами.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 - залишено без розгляду
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- догана оголошена ОСОБА_1 після звільнення та не мав фізичної можливості ознайомитися із виданим наказом;
- наказ №209-НК/60 від 11 березня 2025 року позивач не отримував та не ознайомлювався;
- на адвокатський запит представника позивача від 15 квітня 2025 року відповідачем надало копію зазначеного наказу без будь-яких підписів або приміток, що підтверджує відсутність факту належного ознайомлення позивача з цим документом;
- відповідно до наказу про звільнення, позивач припинив службу 19 лютого 2025 року, тому будь-які дії, пов'язані з його ознайомленням із внутрішніми наказами ДСНС після цієї дати, є фактично неможливими, оскільки він уже не перебував у трудових чи службових відносинах з відповідачем та фізично не мав доступу до службових приміщень, документів чи посадових осіб, уповноважених проводити таке ознайомлення;
- у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 зазначено, що спеціальний строк звернення (1 місяць) поширюється виключно на осіб, які перебувають на публічній службі під час звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання/ознайомлення рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом тощо.
Представник відповідача на підтвердження пропуску строку звернення надав копію Наказу №209-НК/60, де позивачем власноруч написано "Ознайомлений", проставлено дату 12 березня 2025 року, а також підпис та ПІБ.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем як не викладені поважні причини пропуску строку звернення до суду, так і не долучені докази поважності причин його пропуску, таким чином позивач не реалізував своє право на звернення до суду з підстав власної тривалої пасивної поведінки.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 122, 123 КАС України.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст. 122 КАС України.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший, визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, з оскаржуваним Наказом №209-НК/60 від 11 березня 2025 року, позивач ознайомився 12 березня 2025 року (т.1 а.с.122).
Враховуючи вимоги ч.5 ст. 122 КАС України, колегія суддів зазначає, що останній день строку звернення до суду з позовом 11 квітня 2025 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 з позовною заявою звернувся 11 червня 2025 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду.
Також, представник позивача вказував, що листом від 18 квітня 2025 року відповідач надав відповідь на адвокатський запит, зокрема, яка містила і оскаржуваний наказ.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду, навіть у випадку обрахування такого строку від дати отримання відповіді на адвокатський запит.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 колегія суддів відхиляє, оскільки висновки викладені у вказаній постанові стосувалися невиплати всіх сум, належних у день звільнення та стягнення компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні не є релевантними до правовідносин даної справи.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано місячний строк на звернення до адміністративного суду.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Ступакова І.Г.
Суддя: Шляхтицький О.І.