09 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29853/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., секретар судового засідання Жмуренко В.В., з участю представника позивача Кривошеїної І.О., представника відповідача Ферафонтової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року (головуючий суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/29853/24 за позовом Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне акціонерне товариство “Суха Балка» (далі - позивач, ПП «Суха Балка») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №0009200402 від 28.10.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до абзацу 1 пункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення. Таким чином, саме на підставі прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) платник податку не має право на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення. Позивач вказує, що в тексті акту №821/32-00-04-04-02-07/00191329 від 06.09.2024 року посадовими особами СМУ ДПС не зазначено жодного рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відносно ПрАТ «Суха Балка» та або засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників, як і не зазначено про витяги з Державного реєстру санкцій, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність висновків акту №821/32-00-04-04-02-07/00191329 від 06.09.2024 року. На думку позивача, посадовими особами відповідача в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п.п. 200.4-1 ст. 200 Податкового кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 5 Закону України «Про санкції», ст.ст. 1, 4, 16, 22, 24 Закону України «Про депозитарну систему України», п. 22 розділу IV, пункти 29, 30 Розділу VII Положення «Про Державний реєстр санкцій», затвердженого рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 29.01.2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 29.01.2024 року №36/2024, протиправно зроблено висновки про відсутність у ПрАТ «Суха Балка» права на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю, вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не вірно застосовано п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, не враховано, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, витребував у позивача додаткову інформацію та документи всупереч законодавству, зазначивши інші обставини, які не підтверджені документально та не можуть бути встановлені відповідачем під час проведення камеральної перевірки.
Порушення процедури проведення камеральної перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необгрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення-рішення № 0009200402 від 28.10.2024 року.
Судом першої інстанції не враховано, що за результатами камеральної перевірки, відповідачем не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2024 року від 20.08.2024 року №9241311588 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 05.09.2024 року № 9257555567, у відповідності до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.
В акті камеральної перевірки № 821/32-00-04-04-02-07/00191329 від 06.09.2024 року відповідачем зазначено підставу відмови в бюджетному відшкодуванні у зв'язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням п.п. 200.4-1 п. 200.4, п. 200.14-1 ст. 200 ПКУ». В оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0009200402 від 28.10.2024 року відповідачем зазначено підставу - акт перевірки від 06.09.2024 року № 821/32-00-04-04-02- 07/00191329.
Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо підтвердження висновків акту перевірки, оскільки жодного рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» відповідачем в акті камеральної перевірки не зазначено.
Оскільки ПрАТ «Суха Балка», у липні 2024 року (як і також і потім), не було віднесено до осіб, до яких застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), в порядку визначеному Законом України «Про санкції», висновки відповідача викладені в акті камеральної перевірки були необгрунтованими та безпідставними, прийняте податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягало скасуванню, а рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначивши, що в ході проведення камеральної перевірки, ПрАТ «Суха Балка» не надано додаткових документів або відповідної інформації щодо власників цінних паперів, із зазначенням їх ідентифікаційного податкового номеру для ідентифікації зазначених осіб зі списком підсанкційних осіб згідно «Реєстр санкцій РНБОУ» АС «Податковий блок». Враховуючи зазначене, згідно з вимогами пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, чинними в період, що охоплений перевіркою), ПрАТ «Суха Балка» не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки по декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року (р. 20.2 Декларації) на суму ПДВ 15306344 гривень. Висновки стосовно порушень, викладених в акті камеральної перевірки від 06.09.2024 року № 821/32-00-04-04-02-07/00191329 є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (код ЄДРПОУ 00191329) зареєстровано 13.01.1995 року, перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Видами діяльності за КВЕД є: 07.10 Добування залізних руд (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Відповідно до п. 20.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку, встановленому ст. 76 Податкового кодексу України, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за липень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2024 року №9241311588 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 05.09.2024 року №9257555567).
За результатами камеральної перевірки складено акт від 06.09.2024 року №821/32-00-04-04-02-07/00191329, за висновком якого у відповідності до пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, чинними в період, що охоплений перевіркою) у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року (р. 20.2 Декларації) на суму ПДВ 15306344 грн., у зв'язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп. 200.4-1 п. 200.4, п. 200.14-1 ст. 200 Податкового кодексу України.
В акті камеральної перевірки зазначено, що згідно з інформацією, наявною в базах даних ДПС та отриманою від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що статутний фонд ПрАТ «Суха Балка» складає 41869377,55 грн. Склад засновників (учасників) платника - «акціонери згідно реєстру акціонерів». У ході камеральної перевірки направлено на адресу ПрАТ «Суха Балка» запит від 26.08.2024 року №3836/6/32-00-04-04-02-02 про отримання актуальної інформації щодо засновників (учасників) та кінцевих бенефіціарних власників за 100 відсотками статутного капіталу або права голосу (непрямий вплив). Листом від 03.09.2024 року №61.6/1763 (вх.№7071/6 від 05.09.2024 року) підприємством надано перелік акціонерів ПрАТ «Суха Балка» станом на 09.07.2024 року, в якому зазначено лише найменування /ПІБ власника цінних паперів, без зазначення їх ідентифікаційного податкового номеру, що унеможливлює перевірку ідентифікації зазначених осіб зі списком підсанкційних осіб згідно з «Реєстр санкцій РНБОУ» АС «Податковий блок». У зв'язку з зазначеним, неможливо підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» в розумінні пп. 200.4-1 п. 200.4, п. 200.14-1 ст. 200 Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, згідно з вимогами пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, чинними в період, що охоплений перевіркою), ПрАТ «Суха Балка» не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки по декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року (р. 20.2 Декларації) на суму ПДВ 15306344 гривень.
На підставі висновків акту камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2024 року №0009200402 за формою «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму 15306344 грн. з зазначенням порушення пп. 200.4-1 п. 200.4, п. 200.14-1 ст. 200 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.1 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.4. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
200.4-1. Платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення. Абзац перший пункту 200.4-1 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
200.10. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
200.11. Щодо зупинення дії пункту 200.11 статті 200 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
200.12-1. З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
200.14. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
200.14-1. Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
Позивачем в якості підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення процедури проведення камеральної перевірки та помилковість висновків такої камеральної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.09.2024 року №821/32-00-04-04-02-07/00191329 не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року. В межах камеральної перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що у зв'язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням пп. 200.4-1 п. 200.4, п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України у відповідності до пп. в) п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями, чинними в період, що охоплений перевіркою) у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року на суму ПДВ 15306344 грн.
Щодо порядку проведення камеральної перевірки та встановлення підстав для відмови в бюджетному відшкодуванні суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, камеральною перевіркою повинні охоплюються лише показники податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року та мають значення для правильності обчислення позивачем об'єкта оподаткування та суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, зазначивши в акті камеральної перевірки № 821/32-00-04-04-02-07/00191329 від 06.09.2024 року про дослідження інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статутний фонд ПрАТ «Суха Балка», склад засновників (учасників) платника, інтернет - ресурсу smida.gov.ua щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка», здійснював витребування у позивача додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, а камеральною перевірко не охоплюється.
Таким чином, судом першої інстанції, в порушення п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, не враховано, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, витребував у позивача додаткову інформацію та документи всупереч законодавству, зазначивши інші обставини, які не підтверджені документально та не можуть бути встановлені відповідачем під час проведення камеральної перевірки.
В постанові від 21.01.2021 року у справі № у справі № 813/2519/17, Верховний Суд зробив наступні висновки щодо застосування п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: «Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням, платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться, у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування)».
У постанові від 19.04.2022 року у справі № 816/687/16 Верховний Суд зазначив свою позицію, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
У постанові від 16.01.2024 року у справі № 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов'язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов'язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов'язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
Таким чином, предметом камеральної перевірки може бути встановлення виключно: 1) повноти та своєчасності подання платником податкової звітності; 2) візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), 3) перевірка правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування), у тому числі виявлення відповідності/невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що є тотожним перевірки правильності відображення показників у податковій декларації.
Зазначені порушення процедури проведення камеральної перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необгрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення-рішення № 0009200402 від 28.10.2024 року.
Судом першої інстанції не враховано, що за результатами камеральної перевірки, відповідачем не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2024 року від 20.08.2024 року №9241311588 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 05.09.2024 року № 9257555567, у відповідності до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.
Як вбачається з акту камеральної перевірки № 821/32-00-04-04-02-07/00191329 від 06.09.2024 року, відповідачем зазначено підставу відмови в бюджетному відшкодуванні у зв'язку з неможливістю підтвердити відсутність прийнятих рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» з урахуванням п.п. 200.4-1 п. 200.4, п. 200.14-1 ст. 200 ПКУ».
В оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0009200402 від 28.10.2024 року відповідачем зазначено підставу - акт перевірки від 06.09.2024 року № 821/32-00-04-04-02- 07/00191329.
Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо підтвердження висновків акту перевірки, оскільки жодного рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» відповідачем в акті камеральної перевірки не зазначено.
При прийнятті судом першої інстанції рішення від 11.03.2025 року, не враховано, що на момент формування показників податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року (31.07.2024 року) підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Законом України від 18.06.2024 року №3813-ІХ до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України були внесені зміни, а саме: підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, який набув чинності з 01.08.2024 року.
Таким чином, питання щодо здійснення бюджетного відшкодування заявленого у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2024 року має відбуватись із застосування норми підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України, у відповідній редакції що діяла до 01.08.2024 року.
Оскільки ПрАТ «Суха Балка», як у липні 2024 року, так і в подальшому, не було віднесено до осіб, до яких застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), в порядку визначеному Законом України «Про санкції», висновки відповідача викладені в акті камеральної перевірки є необгрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням того, що рішення суду першої інстанції прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №0009200402 від 28.10.2024 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат із сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у сумі 45420 грн. та судового збору у суді першої інстанції у сумі 30280 грн., всього на загальну суму 75700 грн.
Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року в адміністративній справі №160/29853/24 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року в адміністративній справі №160/29853/24 скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №0009200402 від 28.10.2024 року.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 75700 грн.
Вступна та резолютивна частина постанови складені 09.07.2025 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко