18 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5750/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі № 340/5750/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:1. Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
20.08.2025р. Кіровоградським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі- ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та 25.08.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/5750/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, також ухвалою суду першої інстанції від 25.08.2025р. залучено до участі у справі №340/5750/25 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області).
Позивач, в особі свого представника, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно при призначенні йому пенсії за віком не зарахував у пільговому обчисленні стаж роботи у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, а також не зарахував до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати довідку, про нарахування заробітної плати №462/4 від 10.08.1991, виданої Автотранспортним підприємством №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу, тому просив суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи періоду трудової діяльності у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 на пільгових умовах та на підставі довідки про нарахування заробітної плати №462/4 від 10.08.1991, виданої Автотранспортним підприємством №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу; зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 05.05.2025 з урахуванням виплачених сум, на підставі довідки про нарахування заробітної плати №462/4 від 10.08.1991, виданої Автотранспортним підприємством №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу, із зарахуванням до стажу роботи періоду трудової діяльності у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік за півтора року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі №340/5750/25 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та не зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати відповідно до довідки Автотранспортного підприємства №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу від 10.08.1991 №462/4; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 05.05.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши періоди роботи у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців із зарахуванням заробітної плати відповідно до довідки Автотранспортного підприємства №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу від 10.08.1991 №462/4; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а.с. 67-73/.
Відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 03.11.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №340/5750/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.10.2025р. в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, в особі свого представника, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 06.10.2025р. залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кровоградській області та отримував пенсію по інвалідності, з 05.05.2025р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.05.2025р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком, яка за правилами екстериторіальності була передана для розгляду до ГУ ПФУ у Донецькій області, яким 15.05.2025р. прийнято рішення №110850002331 про призначення пенсії за віком, страховий стаж визначено тривалістю 18 років 03 місяці 09 днів.
При цьому, ГУ ПФУ в Донецькій області при призначенні пенсії періоди роботи позивача з 03.11.1983р. по 31.12.1990р. зарахувало до страхового стажу без пільгового обчислення.
21.05.2025р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про врахування при обчисленні пенсії за віком сум заробітної плати згідно довідки від 10.08.1991р. №462/4, але листом від 05.06.2025р. №4581-4519/Р-02/8-1100/25 отримав відповідь, що довідка від 10.08.1991 №462/4 не була врахована при обчисленні пенсії, оскільки не пiдтверджена первинними документами.
04.07.2025р позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, у якій просив повторно здійснити розгляд його заяви вiд 07.05.2025р. про призначення пенсiї за віком з урахуванням перiодів роботи з 03.11.1983р. по 19.08.1991р. в районі Крайньої Півночі Ямало-Ненецького Автономного округу.
Листом від 28.07.2025р. №5986-6078/Р-02/8-1100/25 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило, що періоди його роботи на Автобазі тресту «Уренгопромбуд» з 03.11.1983 по 16.07.1984 та Автобазі №5 тресту «Ямбурггазпромбуд» з 17.07.1984 по 19.08.1991 (Ямало-Ненецький автономний округ) зараховано до страхового стажу в календарному обчисленні, оскільки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 відомості, які б підтверджували поширення на нього пільг по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі - відомості про заключені трудові договори, відсутні.
Саме такі рішення відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи у районах Крайньої Півночі з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та не зарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати відповідно до довідки, обумовило звернення позивача до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації, добровільно займала посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Відповідно до ст. 1 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 року №290/95-ВР, яка була підписана, зокрема, Урядами російської федерації та України, дана угода регулювала основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.
Відповідно до ст. 4 Угоди трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Відповідно до ст. 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (та) двосторонніми угодами.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла на момент здобуття позивачем спірного періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено наступне.
Відповідно до ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до положень ст. 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.
Таким чином, до набрання чинності вказаною постановою Україна, як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, а тому припинення російською федерацією з 01.01.2023 року участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023 року.
З наданої позивачем копії трудової книжки серія НОМЕР_1 від 24.05.1979 вбачається, що
- 03.11.1983 позивач прийнятий водієм другого класу на всі марки автомашин Автобази тресту Уренгойпромстрой згідно наказу №69-к від 03.11.1983 (запис №13). 16.07.1984 звільнений у порядку переведення до Автобази №5 тр. Ямбурггазпромстрою (наказ №124к від 19.07.1984, запис №14);
- 17.07.1984 принятий водієм 2 класу на автомашини усіх марок і вантажопідйомності в Автобазі №5 тр. Ямбурггазпромстрою за переведенням з Автобази «Уренгойпромстрой» згідно наказу №257-к від 10.09.1984 (запис №15);
- 01.10.1986 позивачу присвоєно кваліфікацію водія 1 класу наказом №192к від 01.10.1986;
- на підставі розпорядження «Главямбургспілгазстрой» за №214 від 28.05.1987 Автобаза №5 тресту «Ямбурггазпромстрой» передана у підпорядкування ПСО «Арктиктрансгазстрой»;
- на підставі наказу ПСО «Арктиктрансгазстрой» №712 від 19.10.1988 Автобаза №5 перейменована в Автотранспортне підприємство №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой»;
- 19.08.1991 позивач звільнений за власним бажанням на підставі наказу №86-к від 09.07.1991 (запис №19).
Отже, у період з 03.11.1983 по 16.07.1984 позивач працював на Автобазі тресту «Уренгопромбуд» та з 17.07.1984 по 19.08.1991 на Автобазі №5 тресту «Ямбурггазпромбуд» (Ямало-Ненецький автономний округ).
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967.
Згідно Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967, Ямало-Ненецький округ Тюменської області віднесено до районів Крайньої Півночі.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що місцевість, де працював позивач у спірний період, відносилась до районів Крайньої Півночі і факт роботи позивача у місцевостях Крайньої Півночі у період з 03.11.1983 по 19.08.1991 підтверджено записом у його трудовій книжці.
Крім того на підтвердження вказаних періодів роботи позивачем додатково надано пенсійному органу довідку Автотранспортного підприємства №5 ПСО «Арктиктранспортбуд» Ямало-Ненецького автономного округу про заробітну плату позивача від 10.08.1991 №462/4 про заробітну плату. У відповідній довідці містяться відомості про заробітну плату позивача за період його роботи з липня 1986 року по червень 1991 року.
При цьому, зазначена довідка містить чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, у зв'язку з чим підстави для її неврахування відсутні.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та фактичні обставини цієї справи, які були встановлені судом під час її розгляду та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не зарахування позивачу при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983 по 31.12.1990 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, з мотивів ненадання трудових договорів, а також щодо не зарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати відповідно до довідки Автотранспортного підприємства №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу від 10.08.1991 №462/4, є протиправними.
Колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції, що саме ГУ ПФУ у Донецькій області, як суб'єкт владних повноважень, що прийняв оскаржуване рішення, зобов'язане вчинити дії щодо відновлення порушеного права позивача, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Кіровоградській області та зобов'язав ГУ ПФУ у Донецькій області здійснити з 05.05.2025р. перерахунок та виплату пенсії позивача, зарахувавши при цьому періоди роботи у районах Крайньої Півночі з 03.11.1983р. по 31.12.1990р. у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців із зарахуванням заробітної плати відповідно до довідки Автотранспортного підприємства №5 ПСО «Арктиктрансгазстрой» Ямало-Ненецького автономного округу від 10.08.1991 №462/4.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.10.2025р. в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі №340/5750/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 18.12.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов