Провадження № 33/803/3286/25 Справа № 205/14816/25 Суддя у 1-й інстанції - Калініченко Г. П. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
18 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Будьонного Віталія Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 листопада 2025 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.156, ч.2 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 156 та ч.2 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 (вісімдесят тисяч) гривень з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що 10 вересня 2025 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 здійснювала продаж тютюнових виробів без ліцензії. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Крім того, 10 вересня 2025 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Також, 15 вересня 2025 року о 12 годині 31 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснювала продаж тютюнових виробів без ліцензії. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Разом з цим, 15 вересня 2025 року о 12 годині 31 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, буд. 4 здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, встановленої форми. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої.
Посилається на те, що ОСОБА_1 не здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного збору.
Приймаючи постанову суд першої інстанції зазначив, що винуватість особи у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.156 КУпАП підтверджується: відомостями з протоколів про адміністративні правопорушення; протоколами оглядів та вилучення речей від 10.09.2025 та від 15.09.2025; постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.07.2025; рапортами працівників поліції; поясненнями свідка від 15.09.2025. Однак жоден з вказаних доказів не підтверджує факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку.
У поясненнях свідків, на які посилається суд першої інстанції не вказано, що тютюнові вироби були продані саме ОСОБА_1 . Крім того свідок не був допитаний у судовому засіданні.
Вказуючи в оскаржуваному судовому рішенні, що вина особи підтверджується рапортом працівника поліції, суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 28.05.2020 у справі № 524/4668/17, відповідно до яких рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Зазначаючи у спірному рішенні, що вина особи підтверджується протоколами огляду та вилучення речей та предметів від 10.09.2025 та від 15.09.2025, суд першої інстанції залишив поза увагою, що частина 4 статті 156 КУпАП не встановлює відповідальності за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Обставини встановлені постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.07.2025 у справі № 205/6946/25, на яку посилається суд першої інстанції, не можна вважати преюдиційними, оскільки вказана постанова прийнята судом за інших обставин справи та на підставі інших матеріалів. Крім того зазначена постанова оскаржується в апеляційному порядку і до прийняття рішення Дніпровський апеляційний судом рішення за наслідками апеляційного перегляду, постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.07.2025 не може бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 156 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошей (виручки) за реалізацію тютюнових виробів.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про повторний факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 164 КУпАП захисник зазначає, що співробітниками поліції складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 164 КУпАП, у яких вказано нібито ОСОБА_1 10.09.2025 та 15.09.2025, перебуваючи на робочому місці в кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, здійснювала продаж тютюнових виробів без ліцензії.
Водночас, у протоколі не зазначено протягом якого часу ОСОБА_1 здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
Складання двох окремих протоколів про адміністративне правопорушення не є підтвердженням систематичності здійснення діяльності, оскільки відповідна кваліфікуюча ознака має бути встановлена для кожного факту правопорушення, тобто мала би бути зафіксована у кожному протоколі про адміністративне правопорушення.
Також зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024 (надалі - Закон України № 3817-IX від 18.06.2024) ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб'єкта господарювання у податкових органах.
Господарську діяльність за адресою, що вказана у протоколі здійснює ТОВ “Грязьовий Краб». 17.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ТОВ «Грязьовий Краб» (код ЄДРПОУ 45575756) було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405917 з терміном дії з 24.09.2024 до 24.09.2025. У графі “адреса місця торгівлі» ліцензії зазначено - м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, кіоск (копія ліцензії наявна у додатках до апеляційної скарги).
Розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405917 дійсно була анульована. Однак рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29076/24 задоволено позов ТОВ «Грязьовий Краб», розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405917 - скасоване. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/29076/24 набрало законної сили 25.06.2025 після його перегляду судом апеляційної інстанції.
При цьому, на момент складання протоколів у справах про адміністративні правопорушення, як і на момент прийняття оскаржуваної постанови, у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже було опубліковано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29076/24 з відміткою про дату набрання законної сили. Однак судом першої інстанції не були встановлені вищезазначені обставини та формально, без належної перевірки інформації, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Щодо відсутності доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративних правопорушень за ч. 4 ст. 156 КУпАП, ч. 2 ст. 164 КУпАП, апелянт зазначає, що господарська діяльність за вказаною у протоколі адресою здійснюється ТОВ «Грязьовий Краб» (керівник ОСОБА_2 ), однак до адміністративної відповідальності було притягнення ОСОБА_1 , а не керівника вказаного товариства.
Захисник зазначає, що під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами було допущено істотні недоліки, які полягають у тому, що у протоколах не вказано номер постанови, згідно з якою ОСОБА_1 притягувалась до відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення раніше, відтак у протоколах про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивну сторону правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 164 КУпАП, ч. 4 ст. 156 КУпАП. Крім того, при викладені суті правопорушення, не було зазначено яку саме норму закону порушила особа, що є важливою складовою, задля можливості встановлення складу адміністративного правопорушення за ст. 156 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції не було враховано, що об'єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколах про адміністративне правопорушення. За вказаних обставин протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП і не можуть бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене захисник просить постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18.11.2025 скасувати; прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Розгляд апеляційної скарги здійснити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Будьонний В.С. не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Враховуючи клопотання сторони захисту, викладене в апеляційній скарзі про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності сторони захисту, їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, суддя місцевого суду послався як на докази на матеріали справи, зокрема на: протоколи про адміністративні правопорушення; рапорт працівника поліції, фототаблицю, додану до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом апеляційної інстанції вказані докази були перевірені та досліджені.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №861062 від 10.09.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.164 КУпАП, 10.09.2025 о 15.50 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кіоску здійснювала реалізацію тютюнових виробів без ліцензії.
Потерпілі та свідки- відсутні, правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «відмовилась».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у відповідній графі у присутності двох понятих- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та понятими (а.с.2 справа № 205/14816/25).
Згідно рапорту працівника поліції, 10.09.2025 в ході відпрацювання території Новокодацького району, у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено факт реалізації тютюнових виробів без наявних дозвільних документів, а саме ліцензії. В ході перевірки встановлено громадянку ОСОБА_1 , відносно якої було складено адміністративний матеріал (протокол ВАД № 861062 від 10.09.2025) (а.с.2 справа № 205/14816/25).
Відповідно до копії протоколу вилучення речей, документів з фототаблицею до нього від 10.09.2025, у присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою? АДРЕСА_2 вилучено пачку сигарет DESERT (а.с.4-7, справа №205/14816/25).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №861067 від 15.09.2025, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.164 КУпАП, 15.09.2025 близько 12.31 години за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кіоску без назви ОСОБА_5 порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснила продаж сигарет без наявності відповідної ліцензії повторно протягом року.
Потерпілі та свідки- відсутні, правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «відмовилась надавати будь-які пояснення».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у відповідній графі у присутності двох понятих- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та понятими (а.с.1 справа № 205/14819/25).
Згідно протоколу огляду від 15.09.2025, працівник поліції у присутності двох понятих 15.09.2025 у період час з 12.31 до 12.45 годин за участю ОСОБА_8 , здійснив огляд кіоску за адресою: вул. Ю. Кондраьюка, 4Б в м. Дніпро, де було виявлено продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, сигарети марки «Desert» у кількості 1 пачка (а.с.2 справа № 205/14819/25).
За письмовими поясненнями ОСОБА_8 , приблизно о 12.30 годині 15.09.2025, вона знаходилась за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 4Б, де у кіоску без назви придбала сигарети «Desert» у кількості 1 шт вартістю 70 грн; при цьому фіскальний чек їй видано не було (а.с.3 справа № 205/14819/25).
Згідно копії ліцензії № 04670311202405917 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, виданої суб'єкту господарювання ТОВ «Грязьовий краб», останнім сплачено плату за ліцензію за період з 24.12.2024 до 24.03.2025 (а.с.8 справа №205/14819/25).
Листом ДПС у Дніпропетровській області повідомлено, що відповідно до Єдиного реєстру ліцензіатів, ТОВ «Грязьовий краб» видавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 04670311202405917 терміном дії з 24.09.2024 до 24.09.2025, яка анульована 16.10.2024. Додатково повідомлено, що підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено ч.2 ст. 36 ЗУ від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртних дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зокрема, п. 22 ч.2 ст. 46 вказаного закону № 3817 передбачено припинення дії ліцензії за фактом реалізації ліцензіатом алкогольних виробів, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наклеєних марок акцизного податку, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки. На підставі вищенаведеного в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні підстави для припинення дії ліцензії за матеріалами правоохоронних органів (а.с.5-6 справа № 205/14819/25).
Дослідивши надані матеріали провадження в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративно правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 КУпАП, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідальність за ч.2 ст. 164 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно частини першої-четвертої статті 2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.
Суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів мікропідприємництва, суб'єктів малого підприємництва, суб'єктів середнього підприємництва або суб'єктів великого підприємництва.
Натомість, ні протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №861062 від 10.09.2025 та серії ВАД № 861067 від 15.09.2025, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують провадження ОСОБА_1 господарської діяльності 10.09.2025 та 01.08.2025 факту роздрібної торгівлі нею тютюновими виробами у зазначений час та отримання в результаті такої торгівлі прибутку.
Таким чином, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, а саме не зазначено, що ОСОБА_1 являється суб'єктом господарської діяльності, кому вона здійснювала продаж тютюнових виробів, не вказано, що продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. У зв'язку з чим, протоколи про адміністративне правопорушення не можна вважати належними доказами відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність без отримання необхідних дозвільних документів, зокрема отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності - роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП та про закриття провадження у цій частині.
Аналізуючи апеляційні доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 861061 від 10.09.2025, о 15.50 годин 10.09.2025, знаходячись на робочому місці у приміщенні кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 4Б, ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових вироку без марок акцизного збору, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 156 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “відмовилась».
Вказано, що у присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено особистий огляд та огляд речей, передбачені ст. 264 КУпАП, та у ОСОБА_1 вилучено для тимчасового зберігання речі, згідно протоколу огляду.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2 справа №205/14817/25).
Відповідно до рапорту ДОП СП ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, 10.09.2025 в ході відпрацювання Новокодацького району, у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено факт реалізації тютюнових виробів без марок акцизного збору. В ході перевірки встановлено громадянку ОСОБА_1 , відносно якої було складено адміністративний матеріал (протокол ВАД № 861061 від 10.09.2025)(а.с.3 справа №205/14817/25).
Відповідно до протоколу вилучення речей і документів від 10.09.2025 з фототаблицею до нього, працівник поліції у присутності ОСОБА_9 , при понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 4Б. Були виявлено на вилучено одну пачку сигарет «Morning DESERT» (а.с.4-6 справа №205/14817/25).
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 861068 від 15.09.2025, близько 12.31 годин 15.09.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила продаж сигарет з рук, які не мають марок акцизного збору встановленого зразка, власником товару є продавець, правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “відмовилась надавати будь-які пояснення».
Вказано, що у присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведено особистий огляд та огляд речей, передбачені ст. 264 КУпАП, та у ОСОБА_1 вилучено для тимчасового зберігання речі, згідно протоколу огляду.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1 справа №205/14821/25).
Відповідно до протоколу огляду від 15.09.2025 з фототаблицею до нього, у присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , за участю ОСОБА_8 , оглянуто кіоск за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, а саме сигарети марки «Desert» у кількості одна пачка (а.с.2,5 справа №205/14821/25).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_8 , 15.09.2025 приблизно о 12.30 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 4Б, у кіоску без назви вона придбала сигарети «Desert» у кількості 1 шт вартістю 70 грн; фіскальний чек їй видано не було (а.с.3 справа №205/14821/25).
Згідно копії ліцензії № 04670311202405917 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, виданої суб'єкту господарювання ТОВ «Грязьовий краб», останнім сплачено плату за ліцензію за період з 24.12.2024 до 24.03.2025(а.с.6,7 справа №205/14821/25).
Листом ДПС у Дніпропетровській області повідомлено, що відповідно до Єдиного реєстру ліцензіатів, ТОВ «Грязьовий краб» видавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 04670311202405917 терміном дії з 24.09.2024 до 24.09.2025, яка анульована 16.10.2024. Додатково повідомлено, що підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено ч.2 ст. 36 ЗУ від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртних дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зокрема, п.22 ч.2 ст. 46 вказаного закону № 3817 передбачено припинення дії ліцензії за фактом реалізації ліцензіатом алкогольних виробів, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наклеєних марок акцизного податку, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки. На підставі вищенаведеного в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні підстави для припинення дії ліцензії за матеріалами правоохоронних органів (а.с.10 справа №205/14821/25).
На підтвердження правильності кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.156 КУпАП (вчинення адміністративного правопорушення повторно протягом року), органом поліції до матеріалів проваджень № 205/14817/25 та № 205/14821/25 долучено копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 156 КУпАП (постанова Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.04.2025, справа №205/1389/25); за ч.4 ст. 156 КУпАП (постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.09.2025, справа № 205/13010/25), за ч.4 ст. 156 КУпАП (постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.08.2025, справа № 205/10200/25), за ч.4 ст. 156 КУпАП (постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04.08.2025, справа № 205/10826/25), за ч.4 ст. 156 КУпАП (постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.07.2025, справа № 205/6946/25).
Апеляційний суд вважає, що в наявні докази у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджують факти торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Так, положеннями ч.1 ст.156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Диспозицією ч. 4 ст.156 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
Відповідно до п. 14.1.107 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;
За п. 226.2, 226.5 ст. 226 ПК, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За п. 228.9 ст. 228 ПК відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 156 КУпАП слід встановити, чи здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Як убачається з матеріалів справи, факти здійснення ОСОБА_1 продажу тютюнових виробів - сигарет марки «Morning DESERT» без марок акцизного податку 10.09.2025 та 15.09.2025 підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: рапортами поліцейських; протоколами вилучення речей від 10.08.2025 та від 15.09.2025, відповідно до яких у кіоску, за місцем роботи ОСОБА_1 , за адресою: м. Дніпро, вул. Кондратюка, 4Б, за участю понятих та осіб, що придбали сигарети без марок акцизного податку, було вилучено сигарети марки «Morning DESERT» без марок акцизного податку; фототаблицями до протоколів вилучення речей; письмовими поясненями ОСОБА_8 .
Апеляційні твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів факту реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку та отримання нею виручки, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
За змістом диспозиції вказаної частини статті закону про адміністративну відповідальність, її суб'єктом є будь-яка особа, що здійснює роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
З матеріалів адміністративного провадження убачається, що 10.09.2025 та 15.09.2025 ОСОБА_1 здійснила торгівлю тютюновими виробами, а саме сигаретами марки «Morning DESERT» без марок акцизного податку у спеціально облаштованому торгівельному приміщенні (кіоску), обладнаному прилавками, полицями з товарами, у тому числі підакцизних, підготовлених до реалізації, тобто систематизовано розкладених для зручності покупців, позначених цінниками. При цьому у вказаному кіоску працівниками поліції, у присутності понятих було виявлено саме ОСОБА_1 , яка перебувала на місці продавця, а також було виявлено та вилучено сигарети «Morning DESERT» без марок акцизного податку. За поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка купила у ОСОБА_1 сигарети без марок акцизного податку за 70 гривень, фіскальний чек продавцем не видавався.
Більш того апеляційний суд зауважує, що під час складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.156 КУпАП, остання відмовилась від надання пояснень та підписання будь-яких процесуальних документів, водночас жодних заперечень про безпідставність притягнення її до адміністративної відповідальності не заявляла.
Доводи апелянта про те, що рапорт працівника поліції є неналежним доказом, є необґрунтованим, оскільки рапорт є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про законність своїх дій, наведені у рапорті дані повністю узгоджуються з іншими матеріалами провадження щодо послідовності дій працівників поліції при оформлені ними протоколу про адміністративне правопорушення. Доказів заінтересованості працівників поліції у результатах розгляду цієї справи, а також доказів оскарження дій працівників поліції стороною захисту не надано.
При цьому посилання захисника з цього приводу на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у справі №524/4668/17 відповідно до якої рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, є некоректними, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.156 КУпАП, а саме торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Перевіряючи доводи сторони захисту про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст. 156 КУпАП, апеляційний суд констатує наступне.
Органом поліції на підтвердження правильності кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 156 КУпАП до матеріалів проваджень № 205/14817/25 та № 205/14821/25 долучено:
- копію постанови Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 156 КУпАП, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2025 скасована, провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (справа № 205/1389/25);
- копію постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 156 КУпАП, яка була оскаржена захисником Будьонним В.С., однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2025 захиснику було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення (справа №205/13010/25),
- копію постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 156 КУпАП, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.12.2025 скасована, провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (справа № 205/10200/25),
- копію постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 156 КУпАП, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.12.2025 скасована, провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (справа № 205/10826/25),
- копію постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 156 КУпАП, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2025 скасована, провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (справа № 205/6946/25).
Враховуючи, що постанова Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.156 КУпАП набрала законної сили та є чинною (справа № 205/13010/25), інші наведені вище постанови суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 156 КУпАП скасовані апеляційним судом, дії ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 серії ВАД № 861061 слід перекваліфікувати з ч.4 ст. 156 КУпАП на ч.1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, апеляційний суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156, ч.4 ст. 156 КУпАП адміністративне стягнення, відповідно до вимог ч.2 ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з конфіскацією предметів торгівлі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Будьонного Віталія Сергійовича - задовольнити частково.
Постанову судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Провадження у справі про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 (серії ВАД № 861061) з ч.4 ст. 156 КУпАП на ч.1 ст. 156 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.4 ст. 156 КУпАП, відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з конфіскацією предметів торгівлі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО