18 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5199/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року у справі № 340/5199/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника Дзісь А.Р., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.06.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднього перерахунку пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки. Відповідач листом відмовив позивачу у такому перерахунку, зазначивши, що якщо особа отримує один з видів пенсії і виявила бажання отримати інший вид, то здійснюється переведення, а не призначення пенсії. Тому при переведенні пенсії 16.03.2023 відповідачем правомірно застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року у справі № 340/5199/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 19.06.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за 2020-2022 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
До Третього апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив, де він просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року у справі № 340/5199/25 залишити без змін.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в головному управлінні Пенсійному фонді України в Кіровоградській області з 21.06.2018 року та отримував пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначену у 55 роки та обчислену з середньої заробітної плати за 2016-2017 роки - 5377,90 грн., а з 01.03.2021 року із середньої заробітної плати за 2014-2016 роки 5426,60 грн.
Згодом, позивача за заявою від 16.06.2023 року, переведено відповідачем на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.07.2025 року позивач, через уповноваженого представника, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки. Просив надати розрахунки стажу та заробітної плати.
Відповідач у відповідь листом від 03.07.2025 року № 5297-5310/С-02/8-1100/25 повідомив представника позивача, що пенсія за віком позивачу розрахована із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні 2014-2016 років, підстави для застосування показника середньої заробітної плати за період 2020-2022 років відсутні та надав запитувані розрахунки.
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У справі, що розглядається позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпеченння», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що в цьому випадку при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2025 році має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2020,2021,2022 роки.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV поняттю переведення на інший вид пенсії.
Зважаючи на те, що позивач 21.08.2023 року звернулася вперше за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу повинна бути призначена така пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15), згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року у справі № 340/5199/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун