Провадження № 11-сс/803/2368/25 Справа № 184/2682/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в межах кримінального провадження № 42024041330000194 від 01.03.2024 року, -
ухвалою слідчого судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя, ухвалюючи вказане рішення, виходив з того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Із вказаною ухвалою слідчого судді не погодилась захисник - адвокат ОСОБА_7 , діюча в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначає, що слідчим суддею не було належним чином перевірено та оцінено доводи сторони захисту, а висновки суду щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, мають припущений характер.
Зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду, а також ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення. На думку захисника, наведені у клопотанні прокурора обставини є формальними та не підтверджують необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Звертає увагу на те, що слідчим суддею не враховано наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, зокрема те, що ОСОБА_8 має на утриманні двох малолітніх дітей, які фактично залишилися без належного піклування, а обставини залишення ним місця військової служби були зумовлені виключно сімейними причинами, а не наміром ухилитися від виконання військового обов'язку.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що слідчим суддею не дотримано вимог ст. 178 КПК України щодо всебічної оцінки даних про особу підозрюваного, а також безпідставно зроблено висновок про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник також посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої саме лише посилання на тяжкість інкримінованого злочину та можливе суворе покарання не може бути достатньою підставою для тримання особи під вартою, та вказує, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 , діючу в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваним на військову службу за мобілізацією та призначеним на посаду водія протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки, діючи в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив місце проходження військової служби та не з'являвся до військової частини тривалий час, чим порушив вимоги статутів Збройних Сил України та встановлений порядок несення військової служби.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024041330000194 від 01 березня 2024 року.
12 грудня 2025 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 13 грудня 2025 року йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, зокрема матеріалами службового розслідування військової частини, рапортами командування, відомостями про відсутність підозрюваного за місцем проходження служби, а також іншими доказами, доданими до клопотання слідчого.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що у даному випадку має місце, оскільки санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення підозрюваному письмового повідомлення про підозру, копії клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, здійснено з дотриманням вимог та строків, передбачених ч. 2 ст. 278 та ч. 2 ст. 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Разом із тим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризику переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також з урахуванням фактичних обставин самовільного залишення місця військової служби в умовах воєнного стану.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано враховано ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки ОСОБА_8 , усвідомлюючи обов'язок проходження військової служби, тривалий час умисно ухилявся від її виконання, що свідчить про стійку протиправну поведінку та зневагу до встановленого законом порядку.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, з урахуванням даних про особу підозрюваного, характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, обставин його вчинення в умовах воєнного стану, а також наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування чи зміни під час апеляційного розгляду не встановлено. У зв'язку з цим за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в межах кримінального провадження № 42024041330000194 від 01.03.2024 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді