Провадження № 33/803/3366/25 Справа № 206/5747/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Соборного районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 01 грудня 2024 року о 01 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 , рухалась в районі електроопори № 4 по Південному мосту з боку вул. Гаванська у напрямку вул. Далека в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, оглянута з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНK-0520, тест № 3055, з показником 0,43 проміле, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 постанову суду скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 посилається на недоведеність вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі відомості не відповідають дійсності та не ґрунтуються на належних доказах. Зазначає, що в день події за сімейними обставинами під час перетину Південного мосту під'їхала до працівників поліції та на їх пропозицію не відмовилися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, бо в такому стані не перебувала. Незважаючи на це, результат драгера з другого разу показав позитивний результат та стосовно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким вона не погодилася, про що зазначила безпосередньо в ньому.
ОСОБА_1 вказує на допущення працівниками патрульної поліції порушень встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про його недійсність, оскільки з результатами огляду за допомогою приладу драгер на місці зупинки транспортного засобу вона не погоджувалася, проте їй не було вручено направлення на його проходження в закладі охорони здоров'я та матеріали справи такого направлення також не містять. Отже, вона фактично була обмежена в своєму волевиявленні щодо заперечень результатів проведеного огляду за допомогою приладу драгер та необхідності перевірки цих показників у медичній установі, що не спростовано матеріалами справи та не було належним чином з'ясовано судом першої інстанції.
Крім того, працівники патрульної поліції необґрунтовано вказали про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки під час спілкування з ними вона поводила себе адекватно, від проходження огляду не відмовлялася, її поведінка повністю відповідала обстановці, що підтверджується відеозаписом.
В матеріалах справи також відсутні докази про відсторонення її від керування транспортним засобом, при цьому перешкод для продовження нею руху транспортним засобом не було.
Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи, не з'ясував повно та всебічно всі обставини.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавала.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки остання належним чином повідомлена про час та дату судового засідання в апеляційному суді.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, які зводяться до порушення порядку проведення поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується: рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; матеріалами відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , яка дійсно знаходилась з ознаками алкогольного сп'яніння, зазначеними у відповідному протоколі та акті, а тому остання підлягала огляду на стан сп'яніння, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності свідків у відповідності до вимог ч. 2 с. 266 КУпАП; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARHK-0520, тест № 3055, з показником 0,43 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, із записом про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від його підписання, а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186019 від 01 грудня 2024 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинила правопорушення за зазначених обставин.
Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може в повній мірі з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) у разі якщо водій не згоден із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейські забезпечують доставку водія в заклад охорони здоров'я для проведення медичного огляду (ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку, п. 7 Розділу І Інструкції).
З дослідженого відеозапису слідує, що поліцейський після зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 та в ході спілкування з нею повідомив їй, що він відчуває запах алкоголю та запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу “Драгер», що він рекомендує це зробити та якщо вона відмовиться від даного огляду, то стосовно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від його проходження, на що остання ствердно погодилася. Після проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції повідомляє останній, що стосовно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, ОСОБА_1 , після повідомлення їй результату огляду за допомогою приладу “Драгер», який виявився позитивним 0,43 проміле, висловила свої заперечення і не погодилася з виявленим результатом, зазначивши, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Проте поліцейський всупереч вимогам Інструкції та Порядку залишив це поза увагою, посилаючись на позитивний результат приладу “Драгер», почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також зазначила свої заперечення, що в стані алкогольного сп'яніння не перебувала.
В долученому акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі “з результатом згоден» ОСОБА_1 від підпису відмовилася. При цьому на відеозаписі зафіксовано як поліцейський надавав ОСОБА_1 підписати цей акт огляду, запевняючи, що його потрібно лише підписати для підтвердження отримання нею відповідних копій складених матеріалів. Проте ОСОБА_1 знову висловила свої заперечення щодо акту огляду, його результату, а також зазначених в ньому ознак алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), зокрема просила пояснити в чому виявилася її поведінка, що не відповідає обстановці, про що їй взагалі не повідомляли, а лише вказали в акті.
При цьому з відеозапису встановлено, що поліцейський після зупинки транспортного засобу повідомив ОСОБА_1 лише про одну ознаку алкогольного сп'яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Більш того, з відеозапису не вбачається взагалі таких ознак як почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці чи будь-яких інших ознак сп'яніння, на підставі яких можливо було б дійсно стверджувати про можливе перебування її в стані алкогольного сп'яніння. Натомість видно, що поведінка останньої в ході спілкування з працівниками поліції була спокійною та врівноваженою, без жодних ознак агресії чи іншого неадекватного поводження, відповідала на всі запитання та одразу погодилася на проходження огляду.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано як поліцейський, виявивши ознаку алкогольного сп'яніння та отримавши згоду на проходження огляду, попросив ОСОБА_1 перепаркувати транспортний засіб в іншому місці, щоб в подальшому провести огляд, що вона і зробила. Проте дана вимога поліцейського є неприпустимою у випадку виявлення ним підозри про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, відеозапис не містить факт згоди водія з результатами спеціального технічного приладу “Драгер», а також не зафіксовано роз'яснення працівниками поліції порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння та його право заперечувати проти результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу і що у такому разі працівники поліції зобов'язані доставити водія до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду. Водночас ОСОБА_1 неодноразово заперечувала щодо позитивного результату та перебування її в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, працівники поліції мали забезпечити та доставити водія до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду. Проте відомостей про здійснення працівниками поліції таких дій та належного виконання вимог ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку та п. 7 Розділу І Інструкції у справі відсутні, як і відсутній медичний висновок за результатами медичного огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вказані обставини та положення закону суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП буде мати місце при наявності об'єктивної сторони, що передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення - перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
З аналізу вказаної норми слідує, що законодавець детально передбачив порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою спеціального засобу (алкотесту), а після відмови або у випадку незгоди з результатами - в медичному закладі.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних елементів. Відсутність хоча б одного елементу означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
За таких обставин, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у даній справі не підтверджується належним доказом, а саме медичним висновком, який мав бути долучений до протоколу.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні всі елементи об'єктивної сторони, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про недопустимість та недостатність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в межах даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун