12 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 204/4374/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2024 року у справі №204/4374/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
30 квітня 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просив суд визнати постанову №3978 від 20.04.2024 року, винесену працівником Відповідача, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП - протиправною та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення - закрити; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 20 квітня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №3978 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 ч.2 КУпАП, тобто постанова винесена особою, яка не має юридичної дієздатності. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 . В постанові №3978 за справою про адміністративне правопорушення від 20.04.2024 року мається печатка з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 , відповідно до ЄДР даний код належав ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстрація скасовано). Позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою, т. я. він адміністративного правопорушення не скоював, діяв виключно до норм законодавчих актів України. Відповідно до тексту викладеного в постанові №3978 Позивач повинен був 13.10.2021 року звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто порушив Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, набрав чинності 23.01.2023 року, тобто Позивачу інкримінуються дії, щодо виникнення правових підстав не прийнятного нормативно-правового акту. Крім того не зрозуміло, коли настали події, передбаченні ст.38 п.11 Закону та Постанови, які стали підставою для повідомлення Відповідача, та термін в який він був повинен виконати дії передбаченні Відповідачем, тобто повинна бути визначена дата з якого повинна наступати адміністративна відповідальність у разі скоєння Позивачем адміністративного правопорушення, для застосування ст.38 КУпАП. Позивач наголошує, що на засідання комісії про звільнення від призиву на строкову службу він не викликався, на засіданні комісії присутній не був, про засідання комісії не знав. В матеріалах справи відсутні повноваження відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата НІНИ РЕДЬКО на складання адміністративних протоколів, тому, звернувся до суду із зазначеною адміністративною позовною заявою.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП. Скаржник, зокрема, вказує на пропуск відповідачем визначених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що що 20 квітня 2024 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол №208 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу №208 від 20 квітня 2024 року громадянина ОСОБА_1 , 1994 року народження, було доставлено поліцією 20 квітня 2024 року о 12 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що був поданий на розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 за порушення правил військового обліку звернення №1/1666 від 20.02.2024 року. 13.10.2021 року згідно протоколу №3 ОСОБА_1 , 1994 року народження, було звільнено від призову на строкову службу у зв'язку з досягненням 27-річного віку, матеріали направлені до правоохоронних органів, як на такого, який ухилився від призову. Отже, 13.10.2021 року до теперішнього часу ОСОБА_1 , 1994 року народження, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'являвся, на військовий облік військовозобов'язаних не став, військовий документ військовозобов'язаного не отримав, відомостей про зміну освіти, місця роботи, місця проживання тощо не надав, доказів поважності причини неявки ним не надано, чим порушував правила військового обліку, визначені п.3 ст.1, п.2 ч.1 ст.37, п.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487), відповідальність за що передбачена ч.2 ст.210 КУпАП, враховуючи те, що зазначені дії вчинено в умовах особливого періоду (а.с.13-14). Свідки правопорушення відсутні. Громадянину ОСОБА_1 , 1994 року народження, роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 13 год. 30 хв. 20 квітня 2024 року в кабінеті №1 ІНФОРМАЦІЯ_4 про що свідчить особистий підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210 КУпАП, 20 квітня 2024 року винесено постанову №3978, якою притягнуто ОСОБА_1 , 1994 року народження, до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн. Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав 20.04.2024 року про що свідчить власноручний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її було мотивовано та дотримано встановленого законом порядку її винесення. Підстав для скасування оскаржуваної постанови не встановлено.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови №3978 від 20.04.2024 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
За приписами частині 1 та 2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд також враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.
Відповідно до абзаців 1 - 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Диспозицією частини 2 статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Диспозицією частини 1 статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Тобто, необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП є встановлення факту порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене повторно протягом року або вчинення такого правопорушення в особливий період.
Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
У розглядуваній справі судом встановлено, що судом першої інстанції не надано оцінки щодо застосування ст.38 КУпАП, а саме закінченням адміністративного правопорушення було 14.10.2021 року і трьох місячний термін пройшов 14.01.2022 р.
Отже вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції не взяв до уваги, що постанова №3978 за справою про адміністративне правопорушення від 20.04.2024, винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 без врахування вимог ч.7 ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, що є процесуальним порушенням.
Так, відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Колегія суддів звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 7 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк не закінчився, то слід з'ясувати чи не закінчився річний строк з дня вчинення порушення, що є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, застосування річного строку передбаченого частиною 7 статті 38 КУпАП може бути актуальним в тому випадку коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше одного року з дня його вчинення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 20.04.2024 поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувана постанова відповідача є правомірною і винесена з дотриманням законодавства.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі встановленого колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції розгляд адміністративної справи ухвалено з неповним встановленням обставин у справі та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нової постанови, з врахуванням приписів статті 286 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2024 року у справі №204/4374/24 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про адміністративне правопорушення №3978 від 20 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун