Провадження № 11-сс/803/2390/25 Справа № 182/1852/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
17 грудня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на прийнятність у провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 подану на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 року про відмову у відводі головуючого судді під час розгляду кримінального провадження №12025041340000009 від 02.01.2025 року,-
17 грудня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 .
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження за вищенаведеною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Статтею 309 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, і відповідно до визначеного переліку, оскарження такої ухвали не передбачено.
Згідно із ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , під час розгляду кримінального провадження №12025041340000009 від 02.01.2025 року.
ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу. В апеляційній скарзі зазначає про незгоду з вказаним рішенням слідчого судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Право на справедливий суд, закріплено у ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року, у ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Право на суд передбачає право учасника спору на вільний та ефективний доступ до суду, який правомочний вирішити його справу.
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У пункті 63 рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland від 26 липня 2005 року Суд зазначив, що «обмеження права на доступ, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою».
Аналогічно висновки про те, що право на право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, містить й Постанова Верховного Суду від 05 липня 2018 року у справі № 711/5912/17.
Враховуючи, що ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому у відкритті провадження за вищевказаною апеляційною скаргою необхідно відмовити.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 309, 392, 399 КПК України -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 подану на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 року про відмову у відводі головуючого судді під час розгляду кримінального провадження №12025041340000009 від 02.01.2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя