Провадження № 22-ц/803/10777/25 Справа № 174/1151/25 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 09.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 623837214 на суму 21 300,00 грн. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 21 300,00 грн. 09.09.2023 на банківську карту № 5168-75XX-XXXX-3015 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу № 28/1118-01 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 262 від 12.12.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено Договір факторингу № 10/1024-01 та підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до Договору факторингу № 10/1024-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 104 628,47 грн.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість не погашена.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023 в сумі 104 628,47 грн., а також судові витрати в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.09.2023 відповідачем подана заявка на отримання грошових коштів в кредит, цього ж дня, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 623837214, які підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів FFRE та 5437. Згідно умов договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 21 300,00 грн. (а.с. 21-27).
Факт перерахування 09.09.2023 ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів в сумі 21 300,00 грн., згідно договору № 623837214 від 09.09.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , підтверджується платіжним дорученням № 4a3456fc-0857-4c6f-88c1-e1ff7cb98cc5 від 09.09.2023, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про проведення платіжної операції з поясненням та випискою за договором № б/н за період 09.09.2023-14.09.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.09.2025, також підтверджується зарахування на рахунок відповідача 21 300,00 грн. (а.с. 28-30, 93,94).
До матеріалів позовної заяви позивачем також додано: Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг); Порядок укладення Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особового кабінету) (діє з 25.07.2023); Порядок дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO»; Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 31-42).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 по договору за період з 09.09.2023 по 12.12.2023 становить 50 676,42 грн. (а.с. 43, 44).
В матеріалах справи наявна таблиця щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023 (а.с. 45).
Так, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 2.1. Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Згідно п.п. 1.3. Договору у під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 8.2. Договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. Отже, строк дії даного договору, з урахуванням п. 8.1 Договору, визначено з 28.11.2018 по 28.11.2019. Договором встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Разом з цим, виходячи з умов договору, таке право вимоги на майбутнє існувало лише з дня укладання Договору, з 28.11.2018 і діяло на майбутнє, але в межах строку дії Договору, тобто з 28.11.2018 по 28.11.2019. При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу (а.с. 46-55).
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023 у розмірі 104 628,47 грн. (а.с. 56-61).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 по договору за період з 12.12.2023 по 10.10.2024 становить 104 628,47 грн. (а.с. 62-63).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023 у розмірі 104 628,47 грн. (а.с. 64-73).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 623837214 від 09.09.2023 ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 , станом на 25.06.2025, складає 104 628,47 грн. (а.с. 74).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 боргові зобов'язання за кредитним договором від 09.09.2023 №623837214 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору.
Колегія суддів погоджується із цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05 липня 2017 року.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі №910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17.
Так, із матеріалів справи убачається, що кредитний договір № 623837214 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 09.09.2023 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року, яке в свою чергу передало 10.10.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», які лише 04.06.2025 року уклали договір факторингу з позивачем.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» , а потім ТОВ «Юніт Капітал».
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Юніт Капітал» не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред'являти свої вимоги за договором кредитної лінії №623837214, укладеним 09.09.2023 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем
Доводи апеляційної скарги про те, що до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки на момент укладення договору факторингу у відповідача були відсутні кредитні зобов'язання перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Посилання позивача в апеляційній скарзі щодо незгоди із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі доводи жодним чином не спростовують правильних висновків суду.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2025 року.
Судді: