Провадження № 22-ц/803/11059/25 Справа № 215/1024/25 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М. І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
16 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 215/1024/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко О.П.
сторони:
заявник ОСОБА_1
заінтересовані особи Військова Частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович, на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року,яке ухвалено суддею Коноваленко М.І. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року,
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні; заінтересовані особи: Військова Частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України.
Заява мотивована тим, що листом від 05 липня 2024 року № 7/20935/19 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено ОСОБА_1 про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , дочки загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 в якому зазначено, що ОСОБА_1 не відноситься до переліку осіб, встановлених ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пропонують доопрацювати документи шляхом доданих до них судового рішення про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні на дату загибелі батька, ОСОБА_2 .
Заявниця зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Перебуваючи у шлюбі з 06 вересня 2003 року, який було розірвано 12 вересня 2013 року, в неї народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми.
З моменту розірвання шлюбу заявниця мешкала разом з батьками вела з ними спільне господарство, а батько в свою чергу надавав матеріальну допомогу на задоволення потерб дітей згідно віку і на утримання самої ОСОБА_4 , оскільки її фінансовий стан був незадовільний.
Коли ОСОБА_2 був мобілізований до ЗСУ, його фінансова допомога була постійною та регулярною.
Також заявниця вказує, що інші члени сім'ї загиблого батька - дружина ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки також померли.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Д.М., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про встановлення факту перебування на утриманні.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її перебування на утриманні батька - ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання щодо захисту Батьківщини на території Херсонської області, для реалізації права на отриманням матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що ОСОБА_2 був дійсно основним джерелом засобів до існування ОСОБА_1 . ОСОБА_2 навіть довірив своїй доньці (заявниці) користування карткою для виплат ( НОМЕР_2 ) АТ КБ «ПриватБанк». Так, поки ОСОБА_2 перебував на військовій службі, заявниця здійснювала зняття готівки - заробітної плати свого батька в банкоматах, розташованих в місті Кривий Ріг. На теперішній час картку для виплат заблоковано у зв'язку із смертю власника рахунка. Отримати підтвердження від АТ КБ «ПриватБанк» про здійснення таких операцій, як зняття готівки з картки для виплат ( НОМЕР_2 ) в місті Кривий Ріг для заявниці не є можливим, оскільки такі докази містять банківську таємницю, тому апелянтом до апеляційної скарги додаються скріншоти та копії чеків про здійсненні операції.
ОСОБА_1 фактично мешкала разом із батьками, та в свою чергу опікувалася за ними. ОСОБА_3 мала онкологічне захворювання та до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 заявниця доглядала її. Проживаючи разом з батьками, заявниця допомогала в побуті, вела з ними спільне господарство. Відповідне можуть підтвердити сусіди за місцем проживання батьків.
Апелянт зазначає, що Акт з місця фактичного проживання заявниці буде скеровано до суду апеляційної інстанції після належного дооформлення.
Також зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємецею після смерті батька, на підтвердження чого надає копію свідоцтва про право на спадщину за законом, копію витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі, копію витягу з державного реєстру речових прав додаю.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України - Зінченко С.О., перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 381 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
05 березня 2025 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 308/17634/23 (провадження № 61-4575св24) за заявою ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , заінтересована особа ? ІНФОРМАЦІЯ_7 , про встановлення факту перебування особи на утриманні, за касаційною скаргою ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 березня 2024 року, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зазначена ухвала мотивована необхідністю відступу від постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21, провадження № 11-150апп23, у якій висновано, що подібні справи розглядаються в цивільному судочинстві.
23 квітня 2025 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 308/17634/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду (провадження № 14-40цс25).
Касаційний суд вказав, що вважає за необхідне відступити від наведеного загального висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23), та зазначити, що:
«Ключовим питанням при вирішенні того, чи перебувала особа на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, є те, чи має така особа саме як член його сім'ї право на пенсію у разі втрати годувальника. Після відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги встановлення в окремому провадженні у порядку цивільного судочинства того, що особа була утриманкою загиблого (померлого) військовослужбовця, означатиме встановлення її належності до членів його сім'ї та визнання права такої особи на отримання пенсії у разі втрати годувальника, навіть якщо цю пенсію їй держава не призначила. Проте загальний суд за правилами цивільного судочинства ні в окремому, ні у позовному провадженні не має таких повноважень.
Більше того, встановлення за правилами цивільного судочинства факту перебування особи як члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця на його утриманні може суперечити витягу з особової справи (послужного списку) цього військовослужбовця й облікової картки про склад його сім'ї, в яких він цю особу членом своєї сім'ї не вказував.
Розгляд справи в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства неможливий за наявності спору про право, зокрема й про право на призначення й отримання одноразової грошової допомоги особою, яка стверджує, що перебувала на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, та пенсії у разі втрати годувальника для неї.
Якщо особа отримала відмову у призначенні одноразової грошової допомоги чи пенсії у разі втрати годувальника, немає підстав стверджувати, що спір із повноважним органом держави, зокрема військового управління, у неї відсутній, і що фактично для збирання доказів і оскарження такого рішення в адміністративному суді вона може використовувати можливості цивільного судочинства. Те, що відповідний орган держави не може претендувати на отримання допомоги чи пенсії, не означає, що він у кожному випадку від імені держави висловлює згоду з призначенням таких соціальних виплат. Тому в особи може виникати спір із державою в особі такого суб'єкта владних повноважень щодо призначення та виплати вказаних допомоги і пенсії. Чинне законодавство не дає підстав для висновку про те, що встановлення факту перебування на утриманні померлого (загиблого) військовослужбовця для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги чи пенсії у разі втрати годувальника можливе на підставі рішення загального суду в окремому чи позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.
Не можна ініціювати судове провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин (фактів), які становлять предмет доказування у провадженні в порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу в такому провадженні належним і допустимим.
Можливість встановлення певного юридичного факту у цивільному судочинстві передбачена для іншої мети, ніж вирішення спору, зокрема й адміністративного спору щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, крім випадків, передбачених законом. Такий винятковий випадок передбачений статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3515-IX від 09 грудня 2023 року лише щодо факту проживання однією сім'єю жінки (чоловіка) із загиблим (померлим) військовослужбовцем, які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Спір про право на одноразову грошову допомогу (її призначення та виплату) чи про право на отримання пенсії у разі втрати годувальника належить до юрисдикції адміністративного суду. Встановлення відповідного факту є необхідним та можливим під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв'язку з оскарженням рішення (дій/бездіяльності) суб'єкта владних повноважень про відмову у здійсненні такої виплати. У такому випадку факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця є підставою адміністративного позову, а не його предметом. Цей юридично значимий факт як одна з фактичних підстав позову належить до предмета доказування та підлягає встановленню під час вирішення публічно-правового спору в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, не можна розглядати у цивільному судочинстві заяви про встановлення фактів з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця після відмови у її призначенні органом військового управління або за встановлення спору про право з державою в особі такого органу, крім випадків, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з тим, не виключається вирішення питання про встановлення таких фактів у цивільному судочинстві в порядку позовного провадження за відсутності спору з органом військового управління, але за наявності інших заінтересованих осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги, та спору між ними щодо права на призначення й отримання цієї допомоги».
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року прийнято до розгляду справу № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25) та призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 11 червня 2025 року.
Розгляд вказаної справи судом касаційної інстанції, станом на сьогодні не завершено.
Правовідносини, з приводу яких виник спір у справі, що переглядається є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду в справі № 308/17634/23.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, що переглядається.
Керуючись ст.ст. 252, 253, 259 - 261, 381 ЦПК України, суд,
Зупинити апеляційне провадження у справі № 215/1024/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні; заінтересовані особи - Військова Частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий:
Судді: