Провадження № 22-ц/803/10955/25 Справа № 213/3475/25 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
16 грудня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 213/3475/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Лідовська А.А.
сторони:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Виконком Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, Міністерство оборони України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мірошниченко Марина Володимирівна, на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року, яке ухвалено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 вересня 2025року, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про призначення опікуна, заінтересовані особи: Виконком Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, Міністерство оборони України.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2001 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною особою.
Рішенням Інгулецького райвиконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області №252 від 21 листопада 2001 року її опікуном призначено її брата - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Заявник є племінником ОСОБА_2 , має можливість дбати про недієздатну особу, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням, проте, в даний час ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Посилаючись на викладене, просив суд: призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мірошниченко М.В., просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про призначення опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга мотивавона тим, що суд першої інстанції не наводить в оскаржуваному рішенні вагомих і зрозумілих аргументів на користь прийнятого рішення, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судом першої інстанції не було враховано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24 виснував позицію, що звільнення одного з військовослужбовців для забезпечення належного догляду за особою з інвалідністю I групи у цьому випадку є правомірним також з точки зору дотримання принципів соціальної справедливості та гарантій соціального захисту. Отже, відмова у звільненні військовослужбовця за наявності в нього обов'язку щодо догляду за особою з інвалідністю та відсутністю іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю в ситуації, що склалася, суперечить принципам: державних гарантій соціального захисту (ст. 46 Конституції України); недопущення перешкод у реалізації прав людини (ст. 21 Конституції України); пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду (Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Отже, при ухваленні рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби повинно бути забезпечено належний баланс між інтересами держави та правами людини.
ОСОБА_2 , 1964 року народження, - є інвалідом з дитинства, визнана недієздатною особою. Подання про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , яка є його рідною тіткою, скероване органом опіки та піклування до суду, містить перелік усіх необхідних документів. Інших документів чинними нормативно-правовими актами, якими врегульовано порядок та механізм вирішення судом питання про встановлення опіки та призначення опікуна, не визначено. Форма подання відповідає вимогам ЦК України. Компетентний орган провів перевірку умов проживання недієздатної особи, встановив її родинні відносини, осіб, які з нею проживають, кому вона найбільше довіряє і з ким їй буде комфортніше. Саме з урахуванням інтересів недієздатної особи, для забезпечення її прав та інтересів у повному обсязі, органом опіки визначено, що єдиною особою, яка може належним чином забезпечити ОСОБА_2 належні життєві умови, є її племінник ОСОБА_1 , й відмова суду порушує права недієздатної особи.
Позицію суду першої інстанції про неможливість виконання ОСОБА_1 функцій опікуна через його перебування у складі Збройних Сил України і тривале не здійснення догляду за своєю тіткою, вважає помилковою і доволі суперечливою, оскільки згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст.26 ч.12 цього ж Закону за змістом якої «Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії військового стану через сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема, у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Мірошніченко М.В. та представника заінтересованої особи Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради - Джулай І.А., які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи з дитинства, потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою ЛТЕК серії Д-70 №687075 від 25 червня 1980 року.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2001 року ОСОБА_2 , 1964 року народження, визнано недієздатною.
Рішенням Інгулецького райвиконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області №252 від 21 листопада 2001 року опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено її брата - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Заявник є племінником недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження.
Заявник зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Згідно із довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 18 червня 2025 року, ОСОБА_1 з 25 квітня 2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією.
Відповідно до довідки Форми ОК-7, дохід ОСОБА_1 за 2025 рік складає 154 420,89 грн.
Відповідно висновку про стан здоров'я громадянина, який бажає встановити опіку від 16 червня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути опікуном, захворювань не виявлено.
Відповідно до витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має, та в розшуку не перебуває.
Як видно із характеристики стосовно ОСОБА_1 , виданої начальником ВОП та МП ПрАТ «ІНГЗК» Кротом Володимиром, заявник за місцем роботи характеризується позитивно.
Відповідно до висновку від 23 червня 2025 року, опікунська рада Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради вважає можливим призначити ОСОБА_1 , 1982 року народження, опікуном ОСОБА_2 , 1964 року народження.
У поданні виконкому Інгулецької районної у місті ради, останній просить призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Рішенням Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №365 від 10 вересня 2025 року вирішено вважати доцільним призначити опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 призначення його опікуном недієздатної тітки ОСОБА_2 , суд першої інстанції посилався на те, що у рішенні Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №365 від 10 вересня 2025 року про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною, жодних мотивів доцільності призначення саме заявника опікуном не наведено та не враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та мав на меті після ухвалення судового рішення про задоволення вимог звільнитись з військової служби на підставі цього рішення.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне.
Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 28, частина перша статті 29, частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини першатретя статті 41 ЦК України).
Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Положеннями частини першої статті 67 ЦК України передбачено, що опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Так, відповідно до пп. 2.1 Правил опіки і піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року (далі Правила опіки і піклування) опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому, за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).
Подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.
Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пп. 3.1 Правил опіки та піклування).
Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
У матеріалах справи, що розглядається, наявне подання органу опіки і піклування виконкому Інгулецької районної у місті ради про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною, затверджене рішенням Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №365 від 10 вересня 2025 року.
Заяв інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном недієздатної ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, таких осіб також не встановлено органом опіки та піклування.
Таким чином, є встановленим, що ОСОБА_2 визнана недієздатною та потребує опіки. ОСОБА_1 подав заяву про призначення його опікуном недієздатної тітки, та може здійснювати опіку над недієздатною, оскільки він не відноситься до осіб, які не можуть бути призначені опікуном; про доцільність призначення його опікуном орган опіки та піклування вніс відповідне подання. Інші родичі у недієздатної ОСОБА_2 відсутні та інші особи не подали заяв про призначення їх опікунами.
Колегія суддів вважає, що звернення ОСОБА_1 з цією заявою не має на меті створення штучних умов для подальшого звільнення з військової служби, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, став на захист України з 25 квітня 2022 року, отже, якби ОСОБА_1 прагнув уникнути військової служби, то міг би порушити питання про призначення його опікуном недієздатної тітки ОСОБА_2 раніше, між тим ОСОБА_1 сумлінно проходить військову службу з квітня 2022 року, що підтверджується довідкою командира в/ч НОМЕР_1 від 18 червня 2025 року.
Заяву про призначення його опікуном недієздатної тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 подав лише після смерті його батька - ОСОБА_3 , який виконував обов'язки опікуна недієздатної ОСОБА_2 , згідно рішення Інгулецького райвиконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області №252 від 21 листопада 2001 року.
Тобто, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , недієздатна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася без піклування та єдиною особою, яка може та має бажання здійснювати над нею опіку, є заявник ОСОБА_1 .
При цьому, за відсутності у недієздатної ОСОБА_2 опікуна, її необхідно буде помістити у спеціальний заклад, що беззаперечно погіршить становище останньої щодо належних умов проживання та стороннього догляду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов'язком громадянина України. Бажання заявника бути опікуном близькій людині є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її рідного племінника, який є чоловіком призивного віку.
Колегія суддів апеляційного суду, підсумовуючи наведене, враховуючи конкретні обставини справи, дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що заслуговують на увагу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що відмовляючи у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , суд першої інстанції не врахував відсутність іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення даної вимоги.
Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 .
Керуючись статями 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мірошниченко Марина Володимирівна, - задовольнити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року - скасувати та постановити нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна, заінтересовані особи: Виконком Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, Міністерство оборони України - задовольнити.
Призначити опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: