Справа № 761/49408/25
Провадження № 1-кс/761/31207/2025
11 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001245 від 25.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.28 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для закінчення досудового розслідування, -
у листопаді 2025 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001245 від 25.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.28 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що Державним Бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за №42017000000001245 від 25.04.2017 року відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.28 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України. З 26.07.2019 року досудове розслідування у цьому провадженні зупинено. Між тим, стороні обвинувачення достовірно відомо про місце перебування ОСОБА_5 , але він належним чином не викликався і підозру не отримував. Підозра є необґрунтованою і у зв'язку з декриміналізацію інкримінуємих статтей обвинуваченням кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 підлягає закриттю у відповідності до вимог ст.5 КК України та у відповідності до п.4 ч.1 ст.284 КПК України. Як відомо підозра ОСОБА_5 була складена 07.04.2017 року у кримінальному провадженні №12014000000000164, з якого було виділено вказане кримінальне провадження №42017000000001245 від 25.04.2017 року вже поза межами строку досудового розслідування. Досудове розслідування триває вже досить довго і вказаний строк є достатнім для завершення досудового розслідування, оскільки він вже продовжувався раніше і сплив. Вказані обставини в сукупності вказують на обов'язок слідчого закрити кримінальне провадження, що підтверджено чинною судовою практикою. Відтак, є необхідність встановлення слідчим суддею органу досудового розслідування процесуальних строків для його закінчення з метою захисту порушених прав ОСОБА_5 для прийняття процесуальних рішень для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні на підставі ст.283 КПК України, а відтак заявник звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.
В судовому засіданні адвокат в інтересах ОСОБА_5 вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання сторони захисту з огляду на те, що досудове розслідування триває і строк розслідування зупинено. Чинне законодавство не надає слідчому судді можливість зобов'язувати слідчого прийняти рішення.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими 2-го відділу управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного Бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001245 від 25.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.28 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, де було оголошено 07.04.2017 року підозру ОСОБА_5 і постановою від 26.07.2019 року було зупинено досудове розслідування у цьому провадженні.
Розглядаючи вказане клопотання заявника слід зазначити наступне.
Так, за умовами статті 64 Конституції України визначено заборону обмежувати права, що їх надано Основним законом, крім випадків, установлених самою Конституцією. При цьому Конституція України не містить норм, які б обмежували право особи на судовий захист її порушеного права.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Звертаючись до слідчого судді із вказаним клопотанням адвокат вказав про проведення досудового розслідування у цьому провадженні поза межами строків досудового розслідування та необхідності прийняття у зв'язку з цим органом досудового розслідування процесуальних рішень по ст.283 КПК України з урахуванням вимог ст.ст.28,114, 219 КПК України.
Між тим, вказана позицію адвоката є помилковою з огляду на наступне.
Так, положеннями ст.28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
За вимогами за ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 щодо розумності строків досудового слідства зазначив, що поняття "розумний строк досудового слідства" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідності проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляді права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Згідно ч. 1 ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1 статті 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Системний аналіз Конституцій України та зазначених норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 28, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише при розгляді конкретної слідчої чи процесуальної дії.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
За умовами ст.281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Як вбачається зі змісту матеріалів клопотання і доводів прокурора, то вказане провадження на даний час є зупиненим, і тому строки є також зупиненими та на час чинності вказаної постанови припинились.
Згідно ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження".
Відповідно до ч.1 ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об'єм доказів, якій необхідно зібрати у кримінальному провадженні. Згідно ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: зокрема, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;- повідомляти особі про підозру.
У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14 лютого 2023 року у справі № 405/680/22 (провадження № 51-1544км22), суд зробив висновок, що навіть стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК). Таким чином, Суд робить висновок, що стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку.
Відтак, слідчий суддя не вправі у запропонований захисником спосіб встановлювати строк органу досудового розслідування вчинити процесуальні дії необхідні та достатні для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42017000000001245 від 25.04.2017 року, зазначене питання орган досудового розслідування вирішує на власний розсуд шляхом оцінки фактичних обставин кримінального провадження, зібраних доказів і співставлення їх з положеннями Закону, враховуючи, що в кримінальному провадженні тривають слідчі дії.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за №761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Чинним КПК України передбачена можливість оскарження недотримання розумних строків на стадії досудового розслідування прокурору вищого рівня у спосіб та порядок, що визначений ст. 308 КПК України, відповідно до якого підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Крім того, за ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У той же час, на підтвердження своїх доводів, викладених у клопотанні, заявником не доведено обставин необхідності встановлення органу досудового розслідування відповідного строку для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом слідчому судді належним чином не доведено беззаперечну необхідність для встановлення процесуального строку слідчому для завершення досудового розслідування, а тому слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення такого клопотання про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку в один місяць слідчим суддею для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 28, 113, 114, 219, 283, 303, 304, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001245 від 25.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.28 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для закінчення досудового розслідування.
У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_6