Справа № 761/47281/25
Провадження № 1-кс/761/30014/2025
17 грудня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016110230001223
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016110230001223.
За обставин викладених у клопотанні, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/29222/20 від 08 жовтня 2020 року частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури про накладення арешту на майно та накладено арешт в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016110230001223 від 02.09.2016 на ряд земельних ділянок, у тому числі на земельну ділянку площею 3,6890 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023, яка належала на праві власності померлій 26.01.2024 року ОСОБА_5 та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди.
ОСОБА_4 є донькою та спадкоємицею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим 27.07.2000 року державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим №3303. Згідно з Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно, арешт земельної ділянки площею 3,6890 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023, зареєстрований на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/29222/20 від 08 жовтня 2020 року до цього часу є чинним та наявність вказаного арешту перешкоджає ОСОБА_4 оформити у спадщину вказану земельну ділянку.
Як зазначає ініціатор клопотання, арешт земельної ділянки площею 3,6890 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023, яка належала на праві власності померлій 26.01.2024 року ОСОБА_5 необхідно скасувати.
На даний час арешт земельної ділянки площею 3,6890 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023 не є виправданим та необхідним, не слугує забезпеченню цілей кримінального провадження та істотно порушує інтереси спадкоємця майна, а тому його необхідно скасувати. Наявність арешту земельної ділянки, накладеного більше 5 років тому, фактично позбавляє ОСОБА_4 можливості оформити та зареєструвати на своє ім'я нерухоме майно, яке перебуває під арештом, через що земельна ділянка досі зареєстрована за померлою особою, правоздатність якої припинилася в момент її смерті.
З урахуванням строку, який минув з дня винесення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/29222/20 від 08 жовтня 2020 року, арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, потреб досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 просить клопотання задовольнити, Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/29222/20 від 08 жовтня 2020 року щодо земельної ділянки площею 3,6890 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0023, яка належала на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явилась будучи належним чином повідомлена, в той же час, у клопотанні просила розгляд клопотання проводити без участі ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_3 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, в той же час на електронну пошту суду прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 скеровано заперечення на клопотання про скасування арешту з додатками, у яких зокрема зазначив, що на даний час кримінальне провадження №12016110230001223 від 02.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365-2 КК України, перебуває у провадженні СУ ГУНП в Київській області. Матеріали щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виділено в окреме кримінальне провадження, яке скеровано до суду та судовий розгляд триває, щодо інших причетних осіб досудове розслідування триває. Вважав клопотання необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Вказав, що земельні спори до цього часу не вирішенні внаслідок чого до цього часу вживаються дії щодо протиправного розпорядження земельними ділянками. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, його потреби виправдовують подальше застосування такого заходу забезпечення.
Слідча суддя, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали, вважає що клопотання не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12016110230001223 від 02.09.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно, з огляду на долучені прокурором документи та те, що досудове розслідування наразі продовжується.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідча суддя прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016110230001223.
Керуючись статтями 170, 173-174, 309,372, 376, 532, КПК України слідча суддя
Відмовити в задоволенні адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016110230001223.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1