19.12.2025 Справа № 756/16374/25
Справа пр. № 2-а/756/229/25
ун. № 756/16374/25
19 грудня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Оболонського районного суду міста Києва Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Івасин О.Р., звернувся в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Оболонського районного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що у застосунку "Резерв+" він побачив інформацію про штраф у зв'язку з тим, що він не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також згідно з інформацією, яка містилась у застосунку, він перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку.
ОСОБА_1 зазначив, що 16 серпня 2025 року він надіслав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій повідомив, що його дані в військово облікових документах були оновлені в електронній формі через застосунок "Резерв+".
З метою отримання документів щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу представником позивача адвокатом
Івасиним О.Р. було надіслано запит відповідачеві, в якому останній просив надати: копію протоколу про адміністративне правопорушення; копію постанови про накладення адміністративного стягнення, якщо така виносилась щодо ОСОБА_1 ; копію постанови або листа про оголошення в розшук ОСОБА_1 (якщо він перебуває у розшуку); інші документи, що стосуються провадження у справі про адміністративне правопорушення або заходів, вжитих щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно з матеріалами перевірки або повідомленнями, що стосуються обставин розшуку, направлення у резерв тощо.
Згідно з наданою ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіддю від 17 вересня 2025 року, позивачу запропоновано особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виключення відомостей, які відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі в застосунку "Резерв+" як порушення правил військового обліку.
З цих підстав позивач просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була винесена щодо ОСОБА_1 про стягнення з нього штрафу; закрити провадження у адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
20 жовтня 2025 року в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник позивача подав до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 756/16374/25. Також цією ухвалою витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення, в якій винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій зазначив, що відповідно до положень
п. 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), на ім'я ОСОБА_1 сформовано повістку
№ 3269636 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 год 00 хв 05 травня 2025 року з метою уточнення облікових даних.
Оскільки в строк, визначений у повістці, позивач не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з приписами п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), стосовно нього сформоване звернення, яке надіслане у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач зазначає, що відображення у військово-обліковому документі в електронній формі в застосунку "Резерв+" відомостей "порушення військового обліку" не свідчить про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 2101 КУпАП, а лише інформує його про формування звернення для здійснення його адміністративного затримання та доправлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, відповідач наголосив, що станом на дату пред'явлення позову постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (зокрема, за неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці) посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 не виносилась.
Наведене свідчить про те, що позов ОСОБА_1 є передчасним та безпідставним.
12 грудня 2025 року представник позивача в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач фактично відмовляється надати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та позбавляє його можливості оскаржити вказану постанову. Наполягає на тому, що у ОСОБА_1 в застосунку "Резерв+" містяться відомості про те, що він перебуває у розшуку, що, на думку позивача, обмежує реалізацію його прав на свободу пересування та заборону безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан.
Згідно з абз. 12 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Нормою абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 21 Порядку № 560 на громадян покладено обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 год 00 хв 05 травня 2025 року повісткою № 3269636, яка надсилалась ОСОБА_1 рекомендованим листом за адресою, за якою зареєстроване його місце проживання: АДРЕСА_1 . Однак на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 год 00 хв 05 травня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився.
За положеннями п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 виконав ці вимоги Порядку
№ 560, у справі відсутні.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений у ст. 279 КУпАП, де зокрема зазначено, що головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, і така постанова, згідно ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою протиправного діяння, є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У ст. 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) регламентується Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція).
Відповідно до абз. п. 1 розділу ІІ Інструкції протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (п. 3 розділу ІІ Інструкції).
До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (п. 6 розділу ІІ Інструкції).
В абз. абз. 2, 3 розділу ІІ Інструкції передбачено випадки, коли протокол у справі про адміністративне правопорушення посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не складається. Зокрема, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 2101 КУпАП, щодо особи, яка не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, ст. ст. 210, 2101 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
За приписами абз. абз. 1-3 п. 10 розділу ІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 2101 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише порушені права позивача.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Обов'язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 504/4148/16-а.
Ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Ч. 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи (ч. 3 ст. 77 КАС України).
Аналізуючи наведені вище норми процесуального права у системному взаємозв'язку, можна дійти висновку про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень саме позивач повинен довести факт порушення його прав оспорюваним рішенням суб'єкта владних повноважень, який у свою чергу зобов'язаний довести правомірність такого рішення.
Усупереч наведеним нормам КАС України позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ухвалення щодо нього суб'єктом владних повноважень рішення, яке він вважає протиправним, тобто винесення посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Таким доказом не може бути роздруківка з застосунку "Резерв+", позаяк у ній відсутні реквізити постанови у справі про адміністративне правопорушення, не зазначено вид стягнення та його розмір. Більш того, відповідач вказував на те, що у зв'язку з нез'явленням ОСОБА_1 за викликом в строк, визначений у повістці, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з приписами п. 9 Положення № 154, п. 56 Порядку № 1487 стосовно нього сформоване звернення, яке надіслане у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України, для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не виносилась.
У постанові від 16 липня 2020 року у справі № 826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК