04.12.2025 Справа № 756/10180/25
Справа № 756/10180/25
Провадження № 2/756/5829/25
04 грудня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПрАТ «АК «Київводоканал» забезпечує надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі публічного договору (оферти) про надання позивачем, як виконавцем житлово-комунальних послуг.
Позивач належним чином виконує свої зобов'язання за договорами, разом з тим, відповідачі, усупереч взятих на себе зобов'язань, порушують умови договору щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 по 30.04.2025 послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 153 740,75 грн., що складається з: заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 151 910,71 грн., заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку 37,31 грн.; заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 792,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, у зв'язку з простроченням виконання боржником оплати спожитих житлово-комунальних послуг, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 12 438,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 65 415,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 473,92 грн., витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 41,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
08.09.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у якому останні просили застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 30.04.2020.
11.09.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, у якій остання зазначила, що з урахуванням приписів п. 12 та 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, строк позовної давності позивачем не пропущений.
19.09.2025 представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності у справі.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року №1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який діяв на час виникнення спірних відносин) визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05.08.2014 року у газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПрАТ «АК «Київводоканал» як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Зі змісту повідомлення вбачається, що фізична особа, яка користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно із пункту 3.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Окрім того, 31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно з п. 1 Договору Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 15 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з:
1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;
2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за абонентське обслуговування по договору/особовому рахунку на місяць (для будинків, у яких встановлений вузол комерційного обліку) з липня 2021 року становила 23,45 грн., а з лютого 2022 року - 39,19 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до перелік житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року №459/3958/15-ц).
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання відповідачам послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті та на веб-сайті на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору не надходило.
Водночас, відповідачі, усупереч взятих на себе зобов'язань, порушили умови договорів щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 по 30.04.2025 послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 153 740,75 грн., що складається з: заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 151 910,71 грн., заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку 37,31 грн.; заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 792,73 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.
На момент розгляду справи відповідачами не сплачено зазначену суму заборгованості, відповідні докази не надано суду.
Разм з тим, відповідачами подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.
Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, слід визнати таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості, яка включає в себе: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; три відсотки річних та інфляційні втрати за період з січня 2017 року до березня 2017 року. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача вказаної заборгованості за період з січня 2017 року до березня 2017 року задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 151 265,52 грн. трирічний строк позовної давності не пропущений оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаним Законом, а отже позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_6 в період виникнення заборгованості з 01.01.2017 по 15.01.2023 була неповнолітньою та набула повноліття лише 15.01.2023.
Нормами діючого законодавства передбачено, що комунальні послуги за неповнолітніх дітей, які проживають з батьками, зобов'язані сплачувати саме батьки як законні представники останніх, які відповідають за утримання своїх дітей, зокрема, за оплату житлово-комунальних послуг.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_6 не виникло обов'язку зі сплати комунальних послуг за той період часу, коли вона була неповнолітньою, тобто за період з 01.04.2017 до 01.02.2023, а отже за вказаний період заборгованість у сумі 93 546,90 підлягає солідарному стягненню з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Водночас, заборгованість, яка утворилась з 01.02.2023 по 30.04.2025 у сумі 57 718,62 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 .
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних, від простроченої суми в розмірі 12 438,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 415,17 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у зв'язку з простроченням оплати спожитих відповідачами житлово-комунальних послуг з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати у наступному порядку:
- в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 три проценти річних у розмірі 11 228,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 58 433,98 грн.
- в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 три проценти річних у розмірі 609,78 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 746,69 грн.
Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивача підлягає солідарному стягненню заборгованість у сумі 163 208,97 грн., яка складається із заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з 01.04.2017 до 01.02.2023 у розмірі 93 546,90 грн.; трьох процентів річних у розмірі 11 228,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58 433,98 грн.
З відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягає солідарному стягненню заборгованість у сумі 62 075,09 грн., яка складається із заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з 01.02.2023 по 30.04.2025, у розмірі 57 718,62 грн.; трьох процентів річних у розмірі 609,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 746,69 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до квитанції № SW_EWB80SAX6O_EP_0 від 29.05.2025 року позивачем за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав сплачено 41,00 грн. Окрім того, позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3 473,92 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення в дольовому порядку з відповідачів на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 473,92 грн. та витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розмірі 41,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість у розмірі 163 208 (сто шістдесят три тисячі двісті вісім) гривень 97 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість у розмірі 62 075 (шістдесят дві тисячі сімдесят п'ять) гривень 09 копійок.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 3 261 (три тисячі двісті шістдесят одна) гривня 90 копійок, тобто с кожного по 652 (шістсот п'ятдесят дві) гривні 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) гривень 06 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664);
Відповідач 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 3 - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 4 - ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 5 - ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 6 - ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха