Справа № 635/9820/25
Провадження № 2/635/6677/2025
18 грудня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Інноваційний страховий капітал»,
представник позивача - Андрієнко Наталія Василівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач АТ «Інноваційний страховий капітал» звернувся до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача суму відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 58009,17 гривень та витрати по сплаті судового збору 3028,00 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання з повідомленням сторін.
11 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надав до суду клопотання, яким відповідач просить суд прийняти до уваги його перебування на військовій службі, не розглядати справу без його особистої присутності та відкласти розгляд справи до того моменту, коли відповідач зможе особисто бути присутнім у судовому засіданні та надати відповідні документи з приводу позовних вимог позивача. На обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що на це час він проходить військову службу в лавах ЗС України та перебуває на Донецькому напрямку, в зв'язку з чим не має можливості особисто прибути до суду та тимчасово отримати доступ до документів, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, яка стала підставою для пред'явлення даного позову до відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки пояснив тим, що на цей час перебуває на військовій службі в ЗС України на Донецькому напрямку.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши наведені в клопотанні доводи відповідача ОСОБА_1 , висновує про те, що за своїм змістом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до моменту, коли останній зможе особисто бути присутнім у судовому засіданні, є по суті клопотанням відповідача про зупинення провадження по справі у зв'язку із перебуванням останнього на військовій службі в лавах ЗС України. Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд висновує про необхідність зупинення провадження в справі, виходячи із такого.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України.
Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій територій країни було введено воєнний стан, який продовжує діяти станом на сьогоднішній день.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
Закон України «Про оборону України» встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
Оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що оборона України є комплексною системою заходів і справою українського народу. Однак безпосереднє виконання завдань із збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності держави прямо покладається на Збройні Сили України.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки, яка видана тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 № 7511 від 06 грудня 2025 року, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 23 липня 2025 року по теперішній час.
Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, який навпаки просить суд зупинити розгляд справи, суд відповідно пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Отже, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто припинення проходження ОСОБА_1 служби у складі ЗС України у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 зобов'язаний повідомити про це суд.
На підставі викладеного, керуючись статтями 251, 253 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зупинити до припинення проходження ОСОБА_1 служби у складі Збройних Сил України у період дії в Україні воєнного стану.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Бобко