18 грудня 2025 р. Справа № 440/11278/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/11278/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановлених надбавки за особливості проходження служби та премій при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 440/12376/24, а саме: - надбавки за особливості проходження служби з 50% до 42,5% (період з 01.01.2021 до 31.12.2021), з 50% до 43% (період з 01.01.2022 до 31.12.2022); - премій з 60% до 10% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), з 65% до 10% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 110% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), з 150% до 10% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 95% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), з 280% до 90% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 окремих складових грошового забезпечення: - надбавки за особливості проходження служби у фактично встановлених під час проходження служби розмірах, а саме: за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 - 50%; - щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби розмірах, а саме: 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023), з урахуванням виплачених сум, а також з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановленої надбавки за особливості проходження служби та премії при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 грошового забезпечення, за період 01.01.2020 по 19.05.2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме надбавки за особливості проходження служби у фактично встановлених під час проходження служби розмірах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 - 50%; щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби розмірах - 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023), з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
У іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів додаткових видів грошового зобов'язання, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення.
Наголошує, що у 2020-2023 роках ДСНС України виділялися асигнування, які забезпечували виплату грошового забезпечення, у тому числі посадових окладів, окладів за спеціальним званням, надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн). Відтак, перерахунок розміру грошового забезпечення зі встановленням позивачам надбавки за особливості проходження служби та премії в максимальних граничних розмірах призводить до перевищення фонду грошового забезпечення, який був затверджений для Головного управління на 2020-2023 роки, що своєю чергою є порушенням бюджетного законодавства України.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив службу у відповідача з 22.10.2014 по 14.08.2024.
До звільнення позивач займав посаду начальника Лубенського районного відділу ГУ ДСНС України у Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 440/12376/24 ухвалено, зокрема:
- зобов'язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (у т.ч., посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії, надбавки за класність, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Відповідачем на виконання зазначеного рішення провів перерахунок грошового забезпечення позивача, про що повідомив представника позивача листом № 61-01-5902/61-10 від 18.07.2025. До листа доданий розрахунок для здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 позивача. Відповідно до даного розрахунку виплачені:
- надбавка за особливості проходження служби у розмірі 42,5% (період з 01.01.2021 до 31.12.2021), у розмірі 43% (період з 01.01.2022 до 31.12.2022);
- премія - 10% (період з 01.01.2020 по 31.01.2023), 95% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 90% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023).
При цьому, відповідно до даного розрахунку перераховані:
- надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% (період з 01.01.2020 до 31.05.2023);
- премія - 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023).
Вважаючи, що розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, відповідачем протиправно зменшені у відсотковому виразі, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач, приймаючи рішення щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка затверджена наказом Міністерством внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 (далі - Інструкція № 623).
Розділом V Інструкції № 623 визначені окремі питання встановлення та виплати надбавки за особливості проходження служби.
Пунктом 1 розділу V Інструкції № 623 встановлено, що особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.
Пунктом 3 розділу V Інструкції № 623 розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) на початку року із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на відповідний рік.
Абзацом 3 пунктом 3 розділу V Інструкції № 623 надбавку за особливості проходження служби за рішенням керівника органу управління (підрозділу) може бути скасовано або розмір її зменшено в разі несвоєчасного, неякісного виконання завдань, що оформлюється відповідним наказом керівника органу управління (підрозділу) із зазначенням причини скасування надбавки за особливості проходження служби або розміру її зменшення.
Крім того, відповідно до пунктів 1-3 розділу ХVІ Інструкції № 623 Керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.
Отже, підставою для виплати конкретних розмірів підвищень, надбавок, доплат є наказ керівника та оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.
Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно з абз. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
При проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24 відповідачем фактично зменшено відсоткове значення щомісячної надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, встановлених та виплачених в період проходження позивачем служби цивільного захисту. Вказані обставини підтверджуються довідкою-розрахунком, долученої до листа № 61-01-5902/61-10 від 18.07.2025 та копією наказу (по особовому складу) про перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 № 314-НК/61 від 16.07.2025.
Так, колегією суддів встановлено, що позивачу були виплачені, зокрема: - надбавка за особливості проходження служби у розмірі 42,5% (період з 01.01.2021 до 31.12.2021), у розмірі 43% (період з 01.01.2022 до 31.12.2022); - премія - 10% (період з 01.01.2020 по 31.01.2023), 95% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 90% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023). При цьому, відповідно до даного розрахунку перераховані: - надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% (період з 01.01.2020 до 31.05.2023); - премія - 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023).
За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов'язок згідно зі ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.
Встановлені обставини свідчать, що мотиви відповідача не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п.4 ч. 4 ст. 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору.
Отже, відповідач, зменшуючи відсотковий розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу.
Таким чином, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області вчинено протиправні дії щодо зменшення відсоткового розміру встановленої щомісячної надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії при перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановленої надбавки за особливості проходження служби та премії при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 грошового забезпечення, за період 01.01.2020 по 19.05.2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24 та зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме надбавки за особливості проходження служби у фактично встановлених під час проходження служби розмірах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 - 50%; щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби розмірах - 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023), з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Стосовно посилань відповідача на те, що перерахунок розміру грошового забезпечення із установленням позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії у максимально граничних розмірах призведе до перевищення фонду грошового забезпечення, який був затверджений для ДСНС на 2020-2023 роки, що є порушенням бюджетного законодавства України, то колегія суддів вважає такі безпідставними, зазначаючи наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 за № 5-рп/2002, від 17.03.2004 за № 7-рп/2004, від 01.12.2004 за № 20-рп/2004, від 09.07.2007 за № 6-рп/2007).
У рішенні від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 18.12.2018 у справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 у справі № 820/660/17.
Щодо задоволених судом першої інстанції позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу окремих складових грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, колегія суддів зауважує на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу /надалі Порядок № 44.
Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених п.п. 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17 зазначив, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нарахування та виплата позивачу перерахованих окремих складових грошового забезпечення за спірні періоди має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04) принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме надбавки за особливості проходження служби у фактично встановлених під час проходження служби розмірах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 - 50%; щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби розмірах - 60% (період з 01.01.2020 до 31.01.2020), 65% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), 110% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 150% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 30.04.2023), 280% (період з 01.05.2023 до 19.05.2023), з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 440/12376/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 440/11278/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич